Вікторія Сюмар: "Ніхто не має права ігнорувати закон" фото

Парламент за останні кілька років запровадив низку медіареформ. Частина з них уже триває понад рік, частина – кілька місяців. Що до створення суспільного мовлення, то наразі, за словами Вікторії Сюмар, реформа «вперлася в бюрократію». «Я не знаю, як щодо січня (2017 року. – Ред.), але знаю, що ми точно отримаємо суспільне мовлення», – зазначила вона під час чат-конференції, яку проводило видання "Детектор медіа".  Вікторії Сюмар, народний депутат, заступник голови депутатської фракції Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ", Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, розповіла читачам конференції про суспільне мовлення, свою викладацьку діяльність та Міністерство інформаційної політики. Приводимо інтерв'ю так як воно було опубліковано на сайті першоджерела.


Вікторіє, добрий день! Чи вірите ви, що в січні 2017 року буде нарешті створено суспільне мовлення?

Мені, як і решті, хочеться вірити. На рівні парламенту ми зробили все необхідне. Але нині реформа вперлася в бюрократію. Я не знаю, як щодо січня, але знаю, що ми точно отримаємо суспільне мовлення. І це не лише необхідні документи. Це контент. Важливо творити нову якість каналу всупереч бюрократичним перепонам. Це головне – довіра глядачів.

І ще одне запитання. Чи зможете ви відстояти повноцінне фінансування ПАТ НСТУ відповідно до закону (0,2%)? Чула, що в АП не хочуть давати півмільярда?

Ми розглянули ситуацію з фінансуванням НСТУ на комітеті й вважаємо, що ніхто не має права ігнорувати закон, який гарантує фінансування у визначеному розмірі. Сподіваюся, уряд Гройсмана не піде на ігнор і нехтування закону.

Вікторіє, вітаю! А правда, що хочуть поміняти генерального директора НТКУ Зураба Аласанію на когось менш запального? Якщо так, то на кого?

Усі повноваження щодо зміни керівника – у Кабміну (Держкомтелерадіо. – Ред.). А ближчим часом керівника має обрати Наглядова рада. Так що головне – ці вибори й концепція мовлення від нового керівника. Бо ключове – що людина збирається там робити та як має посилювати довіру, рейтинг і впливовість каналу.

А ви б хотіли очолити суспільне мовлення?

Я маю свою роботу й хочу довести до завершення реформи в інформаційній сфері. Очолити повинен той, хто має найкраще бачення, як створити потужного та впливового мовника. Ми боролися за суспільне не заради чиїхось амбіцій, а заради довіри глядача, що канал за його гроші може бути цікавим, сучасним і працювати за стандартами.

Турбують із Ладижина. Розкажіть, як утілюється реформування друкованих ЗМІ? Чи не хочете приїхати в Ладижин на виїзне засідання, розібратися з мером, який не пустив газету на перший етап? Він наш цар: як скаже, так і має бути. І закон йому до лампочки.

Таких царків багато. Дайте мені офіційний запит для звернення до правоохоронних органів. Це порушення норм закону і ваших прав.

Коли буде зареєстровано законопроект про аудіовізуальні послуги? Ви обіцяли у вересні, а вже жовтень.

Дякую, що так уважно стежите, це надихає. Не проблема зареєструвати. Проблема – ухвалити, якщо ключові положення не будуть збалансованими. Це наш пріоритет, і нині ми виписуємо норми про сучасні аудіовізуальні майданчики як інновації в законодавстві. Тому це потребує певного часу, оскільки йдеться про низку нових категорій.

Чому залишили викладацьку роботу в Інституті журналістики Національного університету імені Шевченка? Плануєте читати лекції із журналістики?

Тоді було важко суміщати викладання із журналістською роботою, але майже відсутність практиків серед викладачів неприємно вразила. Так навчання не працює. Дуже хочу читати лекції. Це найвиправданіша справа – передавати досвід. Думаю, у мене це попереду.

Коли РНБО проведе засідання щодо інформаційної безпеки? Комітет же звертався?

Так, ми зверталися, бо справді накопичилося чимало питань: і ситуація в зоні АТО та прикордонних регіонах, і «Зеонбуд», і стратегія інформбезпеки. Але комітет не керує РНБО. Там вирішать, коли це розглядати. Ми свої пропозиції передали.

Чому парламент не голосує за членство в комітеті Шверка й Севрюкова? Скільки можна?

Напевно, це питання до парламенту та спроможності фракцій знаходити компроміси в питанні призначення, насамперед нових керівників комітетів. Думаю, найближчими тижнями таке голосування відбудеться.

Вам не здається, що Держкомтелерадіо й МІП треба об'єднати?

Здається. Але Держкомтелерадіо – конституційна структура, необхідні зміни в Конституцію. Простіше функції міністерства туди віддати. Це об’єктивно.

Яких ініціатив слід чекати від комітету в питанні прозорості медіавласності? Які сьогодні розробляють законопроекти? Чи буде впроваджено фінансову прозорість, прозорість для преси та інтернету? Чи будете розширено повноваження Нацради в покаранні тих, що є непрозорими або надають недостовірні дані?

У проекті закону про штрафи заплановано певне посилення відповідальності за непрозорість власності. Ми проаналізуємо практику виконання закону й тоді вже внесемо зміни.

Чи ефективне, на вашу думку, іномовлення, яке створив Юрій Стець?

Наскільки я розумію, воно в процесі створення. Це питання плануємо розглянути комітетом, бо поки що не бачили кінцевого продукту.

Над якими законопроектами тепер працюєте особисто ви?

75% української мови в телеефірі, мовлення громад та базовий проект закону про аудіовізуальні послуги. Два попередні – частини базового закону.

Розкажіть, будь ласка, докладніше про законопроект про мову в ефірі. Буде загальна вимога до всіх телеканалів чи передбачено якісь винятки? Квоту буде впроваджено поступово чи одразу? Чи буде вимога субтитрування іншомовного контенту?

Ідеться про мовну квоту для ведення програм, винятків я не бачу. Про запровадження поступово дискутуємо.

Телеканал «Інтер» постійно у своїх новинах критикує Арсена Авакова й «Народний фронт». Чи подавала й чи подаватиме ваша партія позов у суд на канал? Як голова комітету зі свободи слова, як ви реагуєте на інформаційну кампанію «Подробностей»? 

Наша робота – захищати права журналістів і плюралізм думок. Але дуже погано, коли за «свободою слова» ховають замовні політичні кампанії, завданням яких є не інформування людей, а знищення політичних конкурентів власника телеканалу. Це не медіа, це інформаційне кілерство. Є органи, які мають давати оцінки в цій ситуації. Це суд і Нацрада.

Фото: Олексій Темченко

Оставьте первый комментарий