Турецький атом. Що задумала Росія? фото

Максим Білявський - провідний експерт енергетичних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова

Росатом у березні 2021р. відновив будівництво АЕС «Аккую», яка стане першою атомною електростанцією в Туреччині. Згідно із проектною документацію електростанція складатиметься із 4 енергоблоків загальною потужністю 4,8 ГВт та покриватиме до 10% усіх потреб електроенергії Туреччини. Кошторисна вартість становить $22 млрд. Введення в експлуатацію першого енергоблоку заплановано приурочити 100-річчю від заснування Турецької Республіки, яке відзначатиметься у 2023р.

 
Про політичні мотиви реалізації проекту АЕС «Аккую» свідчить наступне.

1. Туреччина останнім часом демонструє геополітичні амбіції у регіонах, які у минулому входили до Османської імперії. Така позиція, яка об’єднана концепцією «Mavi Vatan», неоднозначно позначається на взаємовідносинах Анкари із партнерами по північно-атлантичному альянсу. Водночас Китай, зігравши на цьому, поступово інтегрує Туреччину до проекту «Belt and Road Іnitiative». Тому відновлення будівництва АЕС «Аккую» варто сприймати, як спробу РФ зберегти баланс інтересів із КНР, створити додаткове напруження між Туреччиною і НАТО, а також посилити свій вплив у регіоні через експорт атомних технологій.

2. На противагу світовій практиці, РФ у даному випадку застосовує модель «Build-Own-Operate», тобто Росатом через дочірню компанію «Akkuyu Nuclear» буде одноосібним акціонером електростанції. Таким чином, російська компанія напряму впливатиме на режими виробництва електроенергії, а значить існує ризик застосування безперебійності поставок у якості політичного інструменту впливу. Тут варто нагадати, що Москва у взаємовідносинах із Україною неодноразово (1995, 2006 та 2009рр.) вдавалась до необґрунтованих газових шантажів.

3. Дочірня компанія Росатома, окрім атомної електростанції також спорудить поблизу портовий термінал і здійснюватиме навігаційну діяльність у південно-східному регіоні Середземного моря. Потенційне виконання оператором АЕС «Аккую» нехарактерних функцій, дає підстави припускати про можливе застосування такої інфраструктури у воєнних цілях.

4. Будівельний майданчик атомної електростанції знаходиться на відстані 80 км від узбережжя Сирії та Республіки Кіпр. Розташування атомної електростанції (об’єкт підвищеної небезпеки) у безпосередній близькості із зоною збройного конфлікту, ймовірно спонукатиме Росатом посилити спроможності воєнізованої охорони і, відповідно, розгорнути посилені підрозділи російської армії.

5. На заангажованість проекту також вказує сумнівна окупність АЕС«Аккую», адже у перші 15 років експлуатації 70% згенерованої електроенергії буде збуватись у мережу за фіксованою ціною. Доречно зауважити, що модель «пільгової ціни газу» з політичною метою тривалий час застосовувалась РФ у взаємовідносинах із Україною.


Окрім геополітичних складових, потенційно матимуть місце технічні виклики. Найперше, це утилізація відпрацьованого ядерного палива, адже станція розташовується неподалік від туристичного регіону Аланія та природних заповідників у районі турецького міста Мерсін. По-друге, це безпечна експлуатація АЕС у сейсмічно-активній області.

З огляду на глобальну роль низьковуглецевих джерел енергії та кліматичні прагнення провідних країн світу, Туреччина у перспективі до 2035р. спорудить ще дві атомних електростанцій поблизу міст Синоп та Ігнеада, що розташовані на узбережжі Чорного моря.

Політичне зближення Анкари та Москви потенційно створює нові безпекові виклики у Чорноморському регіоні. Тому, для збереження балансу взаємовідносин варто започаткувати співпрацю між Туреччиною та Україною в атомно-промисловому комплексі, наприклад, у питаннях спільного видобутку уранової руди і виробництва концентрату для неросійських електростанцій. Тому за таких умов, будь-яке послаблення ядерної галузі України, зокрема через штучну втрату ліквідності енергоринку слід сприймати, як один із елементів описаної вище стратегії РФ.

NB/ Мапа експорту атомних технологій РФ до 2030р. додатково ілюструє підхід Москви по використанню енергетики в геополітичних цілях.


 
 

Подпишитесь на наш канал в TELEGRAM


Загрузка...

Самые читаемые

Оставьте первый комментарий