У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №3607 про установу бізнес-омбудсмена, який, зокрема, розширює можливості бізнес-омбудсмена та передбачає створення регіональних представництв.

 

Про це повідомляється на сайті ВР.

 

Серед авторів законопроєкту - Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук, Дмитро Наталуха та інші - загалом 39 народних депутатів.

 

"Рада бізнес-омбудсмена - інституція, яка допомагає переважно малому та середньому бізнесу в досудовому порядку врегулювати неправомірні претензії контролюючих органів. Згідно з публічним звітом організації, за 5 років роботи інституція розглянула понад 7 тисяч скарг та допомогла повернути 18 мільярдів гривень українським підприємствам", - йдеться у повідомленні.

 

 

Законопроєкт, зокрема, розширює можливості бізнес-омбудсмена для захисту бізнесу, визначає більш чіткий порядок розгляду скарг, закріплює незалежний статус установи бізнес-омбудсмена як неурядової неприбуткової організації на відміну від нинішнього статусу дорадчого органу при Кабміні. 

 

 

 

Раніше заступник голови комітету з питань економічного розвитку ВР Дмитро Кисилевський запропонував депутатам відкликати попередню версію закону, яка була перехідною з Ради восьмого скликання.

 

"Стара редакція втратила актуальність, але не втратила актуальності діяльність бізнес-омбудсмена в Україні. Нова редакція законопроєкту враховує недоліки попередньої версії і відповідає сьогоднішнім реаліям. Законодавче врегулювання статусу бізнес-омбудсмена сприятиме кращому захисту українського бізнесу", - пояснив нардеп.

 

За словами бізнес-омбудсмена Марчіна Свенчіцького: "Прийняття закону "Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні" стане хорошим сигналом для українських та міжнародних інвесторів, підкреслить, що Україна керується принципами верховенства права та використовує всі інструменти для захисту інтересів бізнесу від можливих неправомірних дій держорганів", - зазначив бізнес-омбудсмен Марчін Свенчіцький.

 

Нова редакція:

 

  1. - Змінює статус інституції на неурядову неприбуткову організацію.
  2. - Передбачає можливість створення регіональних представництв.
  3. - Надає права на зустрічі з усіма держслужбовцями, включно з Прем'єр-міністром, у пріоритетному порядку. Передбачає можливість відвідування засідань Кабінету Міністрів, Верховної Ради.
  4. - Систематизує критеріїв подачі та відхилення скарг, визначає чіткий порядок розгляду скарг.
  5. - Встановлює обов’язок співпраці з бізнес омбудсменом органам, які не входять до складу КМУ. 
  6. - Розширює відповідальність державних чиновників щодо незаконної відмови своєчасного надання точної інформації за запитом Установи бізнес-омбудсмена
  7. - Визначає механізм формування Наглядової Ради, критерії входу та можливість добровільного виходу бізнес-асоціацій зі складу Наглядової Ради. 

 

Нагадаємо:

15 жовтня 2019 року новий бізнес-омбудсмен України Марчін Свєнчіцький офіційно вступив на посаду, він своїм першочерговим завданням бачить прийняття Верховною Радою закону про установу бізнес-омбудсмена.

 

 



Загрузка...

Оставьте первый комментарий