Євген Пеліхос, адвокат,
партнер АО "Могильницький та партнери".

 

Останнім часом все частіше юристи та судді почали застосовувати на практиці положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецеденти Європейського суду з прав людини. 

 

Згідно Конвенції та практики Європейського суду з прав людини кожен повинен мати право на ефективний захист та доступ до правосуддя. Натомість, в Україні правоохоронці, зокрема в особі ГПУ, дозволяють собі не тільки обмежувати доступ осіб до правосуддя, вони просто закривають всі шляхи до ефективного захисту. Як? Дуже просто, але зовсім незаконно. 

 

Генеральна прокуратура України може прийняти рішення про надання грифу секретності судовому рішенню, зокрема вироку суду. Подібних прецедентів ще не знала світова юридична практика. Однак, спробую в даній статті проаналізувати таку ситуацію з огляду на норми чинного законодавства. 

 

Так, вирок є різновидом судових рішень, які в Україні є відкритими без жодних обмежень. Про це прямо зазначено у ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень». Не оприлюднюється лише та частина судових рішень, що містить інформацію, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засідання підлягає захисту від розголошення. Крім того, заборона на оприлюднення не стосується права на доступ до судового рішення особи, якою це судове рішення безпосередньо стосується. Доступ до вироку гарантовано ст. 9 Закону України «Про доступ до судових рішень». Більш того в чинному законодавстві наявна пряма заборона засекречувати вироки суду, прийняті в порядку Кримінального процесуального кодексу України. 

 

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Згідно положень Кримінального процесуального кодексу України, учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій.

 

Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. 

 

Згідно з Законом України «Про державну таємницю», не відноситься до державної таємниці інформація, доступ до якої відповідно до законів та міжнародних договорів, згодана обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути обмежено. Таким чином, в силу вказаного закону, у разі включення до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, або до розгорнутих переліків цих відомостей інформації, яка не відповідає категоріям і вимогам, передбаченим статтею 8 цього закону, або порушення встановленого порядку віднесення інформації до державної таємниці заінтересовані громадяни та юридичні особи мають право оскаржити відповідні рішення до суду. 

 

Законом України «Про державну таємницю» передбачено, що засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання відповідному документу грифу секретності посадовою особою, яка готує або створює документ, виріб або інший матеріальний носій інформації. Тобто засекретити документ можливо лише в момент його виготовлення та не можна це робити вже після виготовлення документу. Однак на практиці трапляються випадки, коли замість суду судове рішення саме засекречують прокурори. Очевидно, що такі дії свідчать лише про непрофесіоналізм та намагання приховати як від учасників судового процесу так і від широкого загалу не державну таємницю, а власні грубі порушення прав та інтересів учасників справи.

 

Наразі суди мають дати свою оцінку вказаній проблематиці, однак в будь-якому випадку існування таких прецедентів однозначно заважає нашій країні на шляху розвитку демократичних цінностей, оскільки фактично склалась ситуація за якої кожен прокурор може, наприклад незаконно позбавити особу її майна і при цьому така особа буде позбавлена реальної можливості захистити та відновити свої права. Будемо сподіватись, що багаторічна праця юристів та законодавців з приводу впровадження якомога більше прозорих інститутів в юриспруденції взагалі та в судочинстві зокрема не буде зведена нанівець подібними діями правоохоронців з єдиною метою: приховати свої непрофесійні дії.

 



Загрузка...

Оставьте первый комментарий