Голова Мінцифри Михайло Федоров розповів про майбутнє Дії, сертифікатів вакцинації, PayPal в Україні, і про те, що зупиняє світових ІТ-гігантів від виходу на український ринок. 

 

Одна з найгучніших цифрових подій останнього часу в Україні – поява електронних ковід-сертифікатів. Але довкола неї одразу виникло багато питань. Наприклад, багато хто досі скаржиться на те, що через надмірну завантаженість серверів (або інші проблеми) дуже складно згенерувати електронний підпис й отримати свої сертифікати, і тим, кому не пощастило, необхідно робити безліч спроб. До яких пір триватиме ця ситуація, і чому вона досі не вирішена?

 

Ми чітко розуміємо, скільки на сьогодні є звернень, повідомлень у соціальних мережах, постів і так далі. Ми постійно тримаємо руку на пульсі, щоб розуміти, що реально відбувається. Я не скажу, що ситуація не виправилася, і все погано, тому що застосунок стабільно працює, і 90 відсотків помилок, які були, вже давно виправлені. Сьогодні ковід-сертифікати в "Дії" вже отримали 2,3 мільйони українців. 

 

Справа в тому, що нам потрібно було дуже швидко запуститися, щоб українці могли подорожувати без обмежень. Щойно Європейський Союз опублікував інформацію щодо технічних умов для того, щоб інтегруватися у єдиний цифровий ринок, ми почали розробляти необхідний функціонал. Але багато українських лікарів не встигли адаптуватися до нових реалій, і перші дані вносилися з помилками. Це була найбільш проблемна частина, оскільки правильно відображалися лише 60 відсотків даних, а 40 відсотків – були неякісними і містили помилки. Ми це виправили завдяки певним алгоритмам. Разом з Міністерством охорони здоров’я ми проаналізували усі проблемні життєві ситуації (наприклад, коли неправильно вводиться номер вакцини, неправильно фіксується доза вакцинації) і зробили так, що, фактично, лікар тепер не може ввести інформацію некоректно. Він постійно обирає серед вже запропонованих елементів і функціоналу, і власноруч майже нічого не вводить. Таким чином, ми виправили цю ситуацію. Це перший блок проблем, які були.

Інший блок пов'язаний з тим, що ми запустили нову технологію підпису. Відмінність ковідних сертифікатів від усіх інших документів, які є в "Дії" – у тому, що це перший медичний документ. А згідно з українським законодавством, це сенситивна інформація, і отримати її можливо тільки за підписом. Сфера довірчих послуг розвивалася таким чином, що в Україні не було зручного інструменту для підпису документів на мобільному застосунку, тобто технологія Mobile ID не розвивалася, технології Smart ID не було. Тому ми запустили таку технологію, як "Дія.Підпис" - це коли біометрія вашого обличчя порівнюється з фото у реєстрі. Це не Face ID, коли телефон самостійно запам’ятовує тебе, а після цього перевіряє. Це коли ти колись робив (ще до появи міністерства, ще до появи "Дії", можливо, 7 років тому) біометричний паспорт або ID-картку, і та біометрія, яка була зафіксована, сьогодні перевіряється через камеру смартфону і застосунок "Дія". Це нова технологія, і вона передбачає певні рухи головою. Тому новизна була ще в тому, щоб навчити людей користуватися цією технологією.

 

Ми зробимо цю послугу ще простішою. Вам більше не треба буде рухати головою у різні сторони – достатньо буде зробити тільки один рух. Ми плануємо підключити голосову допомогу, для того, щоб люди, у яких є проблеми з зором, могли прослухати підказки і пройти необхідний алгоритм дій.

Україна стала однією з перших країн – не членів Євросоюзу, які приєдналися до цифрового ринку ЄС по ковідним сертифікатам. Навіть Ізраїль – дуже інноваційна країна стартапів – ще не приєдналася на той час.

 

Наша команда їх потім консультувала, як технічно все зробити правильно. Ми такого навіть ніколи не могли собі уявити. Тому, звісно, технологічна трансформація – це шлях, і неможливо з першого разу запустити нові послуги ідеально і за дві секунди.

Ви сказали, що найбільший блок помилок при спробі згенерувати електронні сертифікати був пов’язаний з помилками лікарів. Але нерідко траплялися випадки, коли, наприклад, у Helsi у людини коректно відображалися усі вакцинації, але "Дія", при цьому, навіть не доводила людину до етапу підпису. З чим це було пов’язано? І чому для спрощення системи і вирішення цих помилок не можна, наприклад, об’єднати "Дію" і Helsi?
 

Helsi – це приватний продукт, це медична інформаційна система, яка інтегрована з державною компонентою е-Здоров’я, або, так званою, eHealth. У Helsi і "Дії" - різні цілі і принципи роботи. Helsi інформує про те, що ви отримали першу або другу дозу вакцини. Ковідний сертификат в "Дії" - це документ, який фіксує детальну інформацію про те, хто ви, яка саме була вакцина, дати – тобто містить більше інформації не лише про факт вакцинації, але також деталі. Тому і виникали проблеми, коли нам потрібно було в "Дії" згенерувати сертифікат за ідентифікатором ІПН з медичного реєстру, оскільки, якщо лікар не вніс ІПН, ми не могли знайти цю людину в реєстрі. Але таких труднощів більше немає.

 

Я розумію лікарів – на сьогодні десятки тисяч працівників медзакладів беруть у цьому участь, і це найпотужніший урок цифрової грамотності для них у бойовому режимі.


 

Чому для отримання сертифікатів треба заново встановлювати застосунок, а не можна його просто оновити?

 

Можна оновити. Люди по-різному оновлюють застосунки, хтось їх видаляє і встановлює наново. Але за технологічною логікою, якщо поміркувати, різниці між оновленням і перевстановленням немає.

 

Однак, у безлічі користувачів оновлення застосунку не спрацьовувало. У мене, у тому числі…

 

Тоді, я думаю, ви можете заробити багато грошей, відкривши такий баг для Google і Apple [сміється]. Це неможливо технічно. Мої батьки, близькі родичі, навіть колеги з такою проблемою стикалися. Щоб оновити застосунок, потрібно також зробити певні кроки: наприклад, зайти в маркет (Google Play або App Store – прим.ред.). Деякі телефони роблять це автоматично, деякі ні. Не всі розібралися з цим процесом.

 

Чому не можна було одразу зробити у "Дії" річні сертифікати, як їхні аналоги у паперовій формі? 

 

Команда Мінцифри відповідає за технічне впровадження послуги. Період дії та іншу політику формує Міністерство охорони здоров’я. На момент запуску електронних сертифікатів було вирішено, що вони діятимуть 180 днів. Потім МОЗ ці правила змінив, і тепер, якщо згенерувати сертифікати повторно, вже відображається оновлена інформація.

 

Нещодавно багато українців скаржилися на те, що ковід-сертифікати були недоступні в "Дії" через регламентні роботи, про які широкому загалу не було відомо. Через це громадяни, які покладалися виключно на власні електронні пристрої і не роздрукували сертифікати завчасно, пропустили свої рейси. Як би ви це прокоментували?

 

Давайте я трохи кристалізую цю ситуацію. За увесь час лише один раз були регламентні роботи на стороні не "Дії", а Міністерства охорони здоров’я з реєстрами. Але і у цей час згенеровані сертифікати працювали. Логіка побудови ковідного сертифікату у тому, що він працює навіть без інтернету і у будь-якій ситуації. Неможливо було у цей короткий період згенерувати саме новий сертифікат.

 

Тобто, з проблемами стикнулися лише ті, хто не згенерував сертифікати завчасно? Лунала інформація, що ніхто не міг у визначений час увійти у застосунок.

 

Не пам’ятаю жодної ситуації, коли не було б можливо увійти у застосунок. Я за останні кілька місяців не один раз був за кордоном, і, навіть коли не було інтернету в аеропорті іншої країни, усе працювало офлайн. Раджу усім згенерувати сертифікати до того, як ви їдете в аеропорт, за кілька днів. Так само, як і інші документи - приготувати заздалегідь, а не під час посадки у літак.

 

До того ж, у "Дії" тепер можна не лише згенерувати електронний сертифікат, але і зробити запит на отримання сертифікату у PDF-форматі та роздрукувати його. Цей документ можна використовувати так само як і електронний, завжди носити з собою і бути на сто відсотків впевненими, що усе буде добре. На паперовому ковід-сертифікаті, отриманому через "Дію", також буде QR-код. А оновлювався реєстр МОЗ для того, щоб ще стабільніше працювати.


Я завжди кажу, що є два шляхи розвитку будь-якої реформи. Можна або усе надретельно підготувати і впродовж кількох років запускати продукт, або запускати його швидко, по ходу модернізуючи. Сучасний технологічний світ і тренди в бізнесі вказують на те, що спершу запускається пілот, який вже потім тестується та покращується.

 

Ми працюємо 24/7, щоб наші продукти працювали стабільніше. Наприклад, ми підключили ще один дата-центр для того, щоб, якщо щось станеться із поточним дата-центром, де хоститься "Дія", для користувачів непомітно почав працювати інший дата-центр. Ми постійно покращуємо інфраструктуру.

 

Я проти того, щоб, за традиційно державницьким підходом, проводилися якісь регламентні роботи. Будь-які оновлення ми намагаємося робити непомітно - уночі, коли найменша активність користувачів. Але неможливо такими швидкими темпами рухатися, не модернізувавши те, що вже існує на сьогодні. Зараз ми усе збираємо по молекулам, формуємо команду у кожному міністерстві, шукаємо фінансування, багато що будуємо з нуля… Але я бачу щоденну активність. Кількість активних користувачів "Дії" зростає, ми спостерігаємо сотні тисяч активних користувачів щодня. На тиждень – це 4,5 мільйони унікальних користувачів.

 

Чи можете ви надати динаміку активних користувачів?

 

За останні півтора місяці додалися мільйон користувачів. Це пов’язано з ковідними сертифікатами - раніше для такої динаміки потрібно було вдвічі більше часу. Зараз користувачів "Дії" - 7,7 мільйонів. 

 

У "Дії" зараз доступні міжнародний і жовтий та зелений внутрішні COVID-сертифікати. Також у нас зараз у роботі ПЛР-сертифікати (тобто коли ви здаєте тест, одразу можете згенерувати собі сертифікат на основі цього тесту). Тестуємо сертифікати людей, які одужали після COVID-19, а також ковідний сертифікат дитини, тому що дітей також починають вакцинувати. Ми розвиваємо різні формати і напрямки ковідних сертифікатів, які запускаються у світі, і завдяки цьому аудиторія також зростає.

 

Чи планує в майбутньому Мінцифри інтегрувати медичні дані в "Дію"? Наприклад, інформацію про групу крові і тому подібне?

У цьому контексті я хотів би зазначити, що нещодавно був історичний день для побудови цифрової держави – ми запустили електронні лікарняні. Це перемога, тому що наша держава більше десяти років намагалася щось зробити у цьому напрямку.


На рік ми маємо близько 5-5,5 мільйонів людей, які хворіють і користуються лікарняними. У цьому році бюджет склав 18 мільйонів виплат по лікарняним. Але проблема полягає в тому, що лікарняні можна було купити в інтернеті, і це неконтрольовані виплати та шахрайські схеми. Відтепер – ці схеми ліквідовано, тому що, коли лікар видає електронний лікарняний (а його вже немає фізично, ви просто отримуєте SMS на телефон.


Сподіваюся, скоро приходитиме push-повідомлення в "Дії" (посміхається), він накладає на цей документ свій електронний підпис. Інформація автоматично відправляється у Пенсійний фонд, на порталі якого її може перевірити роботодавець. Немає паперу, підроблених печаток, і можливо проаналізувати аномалії. Якщо ми бачимо, що у якомусь селищі, де проживає тисяча людей, видають 5 тисяч лікарняних, на це треба реагувати. Таким чином, буде зростати система аналізу ризиків, коли можна буде передбачати проблемні ситуації, де можуть бути зловживання.

За нашими розрахунками, це економія в 4 мільярди гривень на рік. Мені здається, що бюрократична система робила все для того, щоб цього ніколи не відбулося, але ми чотири місяці впроваджували цю технологію, видали за цей період мільйон лікарняних, навчили 130 тисяч лікарів, підключили 3 тисячі лікарень. Ви не уявляєте собі роботу і міністра Ляшка, і міністра Лазебної, і нашого міністерства щодо цього проекту.


 

Хотів би ще зазначити, що під час пандемії також дуже важливим нововведенням є те, що для закриття лікарняного не потрібно приходити до медзакладу повторно. Уявімо, що у тебе ГРВІ, лікарі розуміють, що тобі потрібно, традиційно, побути вдома 5 днів, після чого лікарняний закриється автоматично.

 

І що ще дуже важливо – ні Пенсійний фонд, ні роботодавець не побачать, чим ви хворіли. Вони бачать лише факт лікарняного, кількість днів і виплату. До цього ви приносили лікарняні, де уся ця приватна інформація була помітна. Це не дуже приємно з точки зору захисту персональних даних.

 

А що стосовно інших медичних даних? Чи буде, наприклад, у майбутньому зберігатися історія хвороб людини?

 

На це питання потрібно подивитися системно. Електронна медична сфера побудована таким чином, що є центральна компонентна база даних eHealth, а взаємодія людини і медичного закладу відбувається через медично-інформаційну систему – це приватні компанії (по типу Helsi – прим.ред.). У чому була логіка? Це було зроблено ще до нас, але я підтримую ідею, щоб бізнес робив усе, тому що він конкурентний і працює більш якісно, ніж держава.

 

Ми не хочемо конкурувати з медично-інформаційними системами (вони виконають свою роботу краще), але ми хочемо зробити дуже просту річ – створити кабінет пацієнта в "Дії", коли ти бачитимеш, хто твій сімейний лікар, як з ним зв’язатися, або як отримати сімейного лікаря. Ми хочемо популяризувати інститут сімейних лікарів серед населення, і, можливо (є у нас такі рожеві мрії [посміхається]), це буде сприяти збільшенню кількості відвідувань сімейних лікарів для профілактики.

 

Інші електронні послуги медичного характеру можна буде отримати через платформи медично-інформаційних систем, нехай вони між собою конкурують – це не лише Helsi, їх існує в Україні більше двадцяти. Нехай вони розвиваються як бізнес у цьому напрямку. Ми із ними конкурувати не збираємося.

 

Які ще документи і послуги ви плануєте додати у "Дію" в найближчому майбутньому?

 

Кожного тижня я особисто займаюся проектом зі зміни місця реєстрації. Ми запустили цю послугу в травні і тестували її на шістьох містах, знайшли дуже багато проблем, які були не на поверхні: наприклад, проблеми з якістю даних у реєстрі військовозобов’язаних. І тепер нам довелося розробляти спеціальну технологію military ID. Ми закуповуємо комп’ютери (ми – Мінцифра!), щоб допомогти кожному військкомату отримати технічне обладнання, щоб наповнити реєстри військовозобов’язаних. І взагалі, по суті, ми почали з реформи прописки, закон приймаємо, робимо реформу Міграційної служби, а закінчуємо реформою військкоматів.

  

Я сподіваюся, що нам вдасться запустити на Diia Summit працюючу послугу зміни місця реєстрації вже на всю країну, тому що це найпопулярніша в країні послуга, і вона передбачатиме автоматичний обмін даними з реєстром військовозобов’язаних (і у молодих хлопців не виникатиме проблема: "вас у цьому реєстрі немає"). Це буде послуга в кілька кліків. Вона виглядає вже зараз дуже технологічно. Але лишається налагодити процес міграції даних в Міграційній службі і закупити більше тисячі комп’ютерів для віськкоматів [сміється].

 

Також ми зараз тестуємо сповіщення про кредитну історію, тестуємо сповіщення про судові справи, активні push-сповіщення, якщо відкривається виконавче провадження (раніше деякі виконавчі провадження могли не приходити через те, що нотаріус міг не внести ІПН і тому подібне).

 

Також плануємо запустити (і це супер-спойлер!) електронну довідку про несудимість, можливість отримання субсидій і пенсій онлайн, подачу заяви на реєстрацію шлюбу, доставку водійських посвідчень поштою (зараз у нас вже є послуга доставки свідоцтва про народження дитини поштою, і тепер будуть ще й водійські права).

 

А що стосовно листка прописки, який досі необхідно носити власникам ID-карток? Чи скоро він зникне?

 

Ми, власне, працюємо над цим. Нам ще потрібно прийняти у другому читанні регуляційний закон, яким ми відв’яжемо багато життєвих ситуацій від прописки. Це ж стосується оформлення пенсій, субсидій. Залишаться поки що вибори, садочок.


Особисто я виступаю за лібералізацію усіх процесів. Люди швидко мігрують по місту, країні, навіть країнам, і прив’язуватися до місця реєстрації – це пережиток минулого. Вибори – це зрозуміло, але все інше позбавлене сенсу.

 

Чи залишилися ще в нашій державі установи, які не розуміють важливість цифровізації та не йдуть із вами на діалог?

Навіть церква запустила мобільний застосунок "Моя церква" [посміхається].


Насправді, взаємодія є з усіма. Я навіть сам не помітив, коли ставлення людей до технологій змінилося. Якщо раніше ЦВК якось обережно ставилося до цифровізації, тепер вони нас "пушать" у багатьох питаннях. Сьогодні у нас ні з ким немає проблем. Є проблема ефективності менеджменту державних органів, дуже багато хто хоче змін, але не може їх зробити, тому що не вистачає менеджерських здібностей. Є проблема в тому, що нам потрібно більше молодих, енергійних людей. Але проблеми супротиву – немає. Ми потроху створюємо культуру цифрової трансформації, і вона заряджає і заражає людей.

Просто з кимось зміни даються швидко (як, наприклад, з Міністерством охорони здоров’я, соціальної політики), а з кимось - трохи довше, і це нормально.


В липні Рада прийняла закон про перехід держави на безпаперовий документообіг, так званий режим paperless. Президент Зеленський анонсував, що держоргани не зможуть вимагати паперові документи у громадян вже з 24 серпня – тобто дедлайн минув майже два місяці тому. У той же час, ми бачимо наскільки технологічно відсталими бувають наші установи. Чи реалістично запустити paperless найближчим часом, і що планує робити міністерство для прискорення переходу в цей режим?


Ми з самого початку розуміли цю відсталість, тому і запускали paperless у три етапи. Перший – це вступ у силу закону про електронні паспорти. Другий етап – це доступність усіх публічних послуг онлайн та запуск електронного документообігу. Державний документообіг — ще один генератор тисяч тон паперу. До речі, закон про paperless також вступає у силу в листопаді: він був прийнятий улітку, і до набуття чинності має пройти три місяці.


І третій етап – це коли у силу вступить законопроект, за яким державні органи не матимуть права вимагати документи, які є у реєстрах. Але цікавий момент: зараз у нас в роботі, і ми фінішуємо усі найбільш популярні послуги, які і так сприятимуть тому, щоб люди менше ходили до державних органів і не приносили до них копії документів. Тому у нас усе йде за планом, і ми будемо максимально фокусуватися у наступному році та наприкінці цього року на оновленні усіх реєстрів та налагодженні взаємодії між ними.

 

Влітку був підписаний меморандум з Amazon про розвиток хмарних технологій в Україні. Які ще компанії ви плануєте привести в Україну?

 

Я не дуже люблю спойлерити, з ким ми ведемо перемовини, тому що це впливає на якість цих перемовин. Краще ми будемо говорити про результати. У нас кожного тижня відбуваються зустрічі з компанією Apple щодо майбутнього спільного проекту (якщо все вдасться) щодо перепису населення. Також ми багато спілкуємося з Amazon. Обидві ці компанії відкрили офіси в Україні.

 

Ми зустрічалися з інвестфондами в Америці – дві компанії вже приїздили в Україну і планують відкривати тут RnD-офіси. Ми нещодавно спілкувалися з Facebook і агітували їх відкрити офіс в Україні – тому що це єдиний технологічний гігант з першої п’ятірки, який досі немає свого представництва в нашій країні. Тобто ми спілкуємо з усіма технологічними компаніями.


 

Ви сказали, що наразі спілкуєтеся з Apple щодо перепису. Чи є вже певні домовленості та чи визначено, як проводитиметься ця процедура?

 

Ми зараз на етапі отримання комерційної пропозиції від Apple щодо обміну досвідом та спільного проведення перепису, використовуючи техніку Apple, їхній досвід у дизайні, побудові процесів. У них є досвід перепису спільно з урядом США. Взагалі ми спілкуємося з різними компаніями щодо перепису, не лише з Apple, просто вони – найвідоміша, напевно, компанія, яка має відповідний свіжий досвід.


Раніше багато говорилось про інтерес до купівлі "Дії" Азербайджаном, Грузією. Нещодавно ЄС визнав українські е-сертифікати про вакцинацію. Чи проявляють європейські країни реальний інтерес до "Дії"?

 

У всіх країнах, з якими ми спілкуємося, виникає вау-ефект стосовно того, що може "Дія". Усі питають. Але цілі продавати – зараз немає. Зараз ми сфокусовані на тому, щоб запустити максимальну кількість послуг в Україні. Сподіваюсь, колись ми зможемо запустити "Дія University" і допомагатимемо іншим країнам побудувати цифрові держави. Але тільки після того, як ми досягнемо певних цілей в Україні.

 

Ви казали, що отримуєте фінансування від багатьох фінансових партнерів. Чи можемо ми їх перелічити?

 

Наш потужний партнер – USAID. Також це уряд Швейцарії, Європейська рада. Вони вже фінансують певні проекти, які нам допомагають. Такі проекти як EGAP і EU4digitalUA. Багато іспанських проектів, які фінансуються ЄС. Програма ПРООН, яка нам зараз допомагає із соціальними послугами. Тобто, чесно кажучи, усі послуги, які у нас зараз запускаються, фінансуються нашими міжнародними партнерами.


Одна з найрозвиненіших цифрових держав у світі – це Естонія. Саме там вже давно запущені та працюють багато з тих послуг, які презентуєте. Чи можна сказати, що ви взяли естонський досвід за взірець?

 

Естонці – наші друзі і партнери, і, звісно, ми ними надихаємося. Але нам важливо розуміти різницю у розмірах наших країн, тому що одна Запорізька область більша за всю Естонію. У нас велика країна, і цифровізація в такій великій країні, на тому рівні, на якому ми її хочемо зробити – це світовий успіх і класний кейс для інших країн. Тому ми хочемо бути швидшими з точки зору послуг, зручнішими з точки зору дизайну, користувацького досвіду, і більш гнучкими. Не запуститися і через 20 років оновлювати все, а постійно покращуватися, розвиватися і вносити інновації. Ми хочемо зробити Україну найзручнішою державою в світі, і це та мрія, яка мене надихає працювати і боротися з бюрократією.

 


Подпишитесь на наш канал в TELEGRAM


Загрузка...

Самые читаемые

Оставьте первый комментарий