Тетяна Чорновол
Народний депутат України VІІІ скликання

Це розслідування – намагання з'ясувати, чому в громадському середовищі України організований страшенний опір "спецконфіскації". Мета "спецконфіскації" проста і справедлива – повернути 50 млрд. грн., розкрадених Януковичем, але арештованих в Україні після Майдану, назад в держбюджет. Це дуже великі кошти навіть в масштабах держави. Чому ж бути проти? Це розслідування про відповіді, які я отримала, зокрема про вплив Андрія Портнова.

Чому я вказую на Портнова?

Тому, що після Майдану інструмент повернення активів "колишніх" втрапив у руки Портнова. Як так сталося?

Історія цього сягає ще часів прем'єра Тимошенко, коли Портнов найнявся представляти інтереси держави Казахстан в так званій справі БТА-Банку, яка була не чим іншим, як розправою Нурсултана Назарбаєва над Мухтаром Аблязовим – казахським олігархом та його політичним конкурентом.

При Януковичі Аблязов був арештований в Італії за поданням держави Україна, яке організував Портнов. Далі Портнов допомагав повертати в Казахстан активи Аблязова, інвестовані в Україну. Допомагав всією родиною. Зокрема, сестра Портнова – суддя Печерського суду – легалізувала передачу Казахстану 400 млн. доларів.


Задля контролю в генпрокуратурі над справою Аблязова Портнов багато років наповнював "міжнародку" ГПУ своїми кадрами, це дало йому підстави запевнити офіційний Казахстан, що не варто відмовлятися від його послуг і після Майдану. Мовляв, він здатен і надалі утримати на посадах своїх людей і забезпечити незмінність лінії української генпрокуратури і навіть не проблема, що Казахстан визнав анексію Криму.

Дуже зручно для Андрія Портнова, генпрокуратуру після Майдану очолив представник "Свободи" Ігор Махніцький, бо у львівській облраді у фракції "Свободи" працював депутатом батько вірного "портновця", автора диктаторських законів нардепа Володимира Пилипенка.

Через Пилипенків, Портнов пролобіював свого заступника генпрокурора, щоб пильнував справу Аблязова. Він поставив людину з досвідом, що вже працювала в ГПУ на нього, Портнова, в тій самій справі БТА-Банку в 2009-2010 році.

Так в ГПУ з'явився... Віталій Касько. Легка рука Портнова! Позаяк заступник з "міжнародки" в генпрокуратурі це не лише справа Аблязова, це і повернення активів "колишніх", ставленик Портнова всівся на золоті яйця і звісно не повернув ні копійки. А як людина Портнова могла повертати вкрадене "януковичами"? Бджоли проти меду?

Безсоромну бездіяльність Касько прикрив активною комунікацією з західними посольствами, "грантожерами", нардепом Лещенком і колективним Лещенком.

Єдиний меседж, який транслював Касько – "зрада, генпрокурор все здає". З часом в риториці Каська змінювалися лише прізвища генпрокурорів: спочатку Касько говорив про зраду Махніцького, потім Яреми, потім Шокіна. Особливий цинізм полягав в тому, що часто автором "зради", був він сам – Касько. Однак талановито, звалював програші на міжнародному поприщі генпрокуратури на своїх керівників. Я сама стала свідком, коли Касько згідно своїх посадових обов'язків не надіслав міжнародно-правове доручення в латвійську генпрокуратуру по справі Курченка, зате все його коло спілкування, по-секрету, дізналося, що Латвію блокує Шокін.

Завдяки "зливам" з кухні генпрокуратури, він увійшов в довіру до Лещенка, здружився і крутив ним, як хотів. Так поступово у нас росла армія Портнова. І приклад Каська яскраво демонструє, що піар та підтримка власників телеканалів в сучасних умовах важливіший за конкретний результат. Адже Касько не повернув ні копійки активів, зате ледь не зробив карколомну кар'єру антикорупційного прокурора чи навіть генпрокурора. Завадила лише притаманна таким нарцисам жадібність: спалився на отриманні від генпрокуратури VIP-квартири.

І назвуться корупціонери-антикорупціонерами

Однак Касько був не єдиний патрон в обоймі Портнова в темі блокування повернення активів. Портнов інтегрував цілий перелік своїх кадрів в державні та громадські структури для роботи в цьому напрямку.

Зокрема, звернемо увагу на державну та громадську роботу юридичної фірми "Арцінгер", ще одного стовпа "портновщини". Перше: нагадаю, що в 2013 році Касько був партнером цієї юрфірми, і працюючи в генпрокуратурі приховав протокол допиту дрезденського слідства, в якому йшлося, що схеми відмивання коштів Курченком в Австрії супроводжував український "Арцінгер".

Друге: звернемо увагу на місцезнаходження шикарного офісу "Арцінгера". Він займає весь 5-ий поверх шикарного бізнес-центру "Євразія".

Це саме той бізнес-центр, який на замовлення "казахів" Портнов особисто "віджав" у Аблязова в справі БТА-Банку. Тут же знаходиться офіс українського БТА-Банку, в керівництві якого з 2009 року працюють особи з найближчого оточення Портнова. Чи можна повірити, що офіс "Арцінгера" тут розмістився випадково? А якщо до цього додати, що особисто Портнов влаштував Каська в "Арцінгер" в 2013 році? Все це лише збіг? Чи все-таки "Арцінгер" – фірма не чужа Портнову?

До речі, в часи Януковича "Арцінгер" забезпечував юридичну підтримку цілої низки мега-корупційних схем Сім'ї, і схоже, що замовлення підкидав на п'ятий поверх "Євразії" саме Портнов.

Так Касько та інші "арцінгерці" до Майдану клепали корупційні схеми, а після Майдану та сама "комашка" за підтримки корисних ідіотів переключилися на захист ними же вкрадених активів.

Щоб захистити старі схеми "арцінгерці" пішли в держструктури, якщо не на посади, то в громадські ради. А також "Арцінгер" взяв під контроль "грантожерські" організації. Наприклад, членом правління Трасперенсі Інтернешнл в Україні (ця організація вважається найвпливовішим експертом з антикорупції в середовищі посольств Західних країн) став керуючий партнер "Арцінгера" – Тімур Бондарєв. А публічний спікер Трансперенсі – Сергій Лещенко. Це ще один номер, як Портнов зміг "танцювати" Лещенка.

Кульмінацією діяльності портновського злочинного угрупування стало блокування "спецконфіскації" арештованих активів.

Ще раз повторю, якщо хтось не звернув увагу: портновське кодло юристів, заблокували "спецконфіскацію" тому, що мова йде про кошти, які вони самі крали, але не докрали.

Адже, якщо говорити про ті мільярди, заради повернення яких в держбюджет ініційований закон про "спецконфіскацію", то мова передовсім йде про кошти, арештовані в державному "Ощадбанку" у справі Арбузова на рахунках цілого переліку офшорок. Їх назви можна знайти в Єдиному переліку судових рішень. Зокрема тут:




Однак, якщо проаналізувати інформацію навколо цих фірм, виходить, що Арбузов був лише менеджером в схемі збагачення Сім'ї.

Адже два британських офшори з "переліку Арбузова", в латвійському приватбанку пов'язані з групою компаній, що володіють вертолітним майданчиком Януковича на дніпровських схилах, дачею Януковича в Криму, продали в Україну так звані "вишки Бойка".

Інші три компанії Квітен, Сабулонг та Квікпейс з "переліку Арбузова" в державному "Укрексімбанку" в 2013 році були передані в заставу під кредит для компанії Курченка – "Ветек Медіа Інвест".







Рахунки всіх вище згаданих фірм були арештовані, кошти в Латвії. І нагадаю, особисто Касько блокував співпрацю з латвійським слідством.

Тому що Касько, як партнер "Арцінгера" в 2013 сам клепав ті схеми відмивання коштів. Про це свідчать офіційні дані з податкової зі сплати ПДВ – найбільшим клієнтом в 2013 році "Арцінгера" була фірма Курченка – ТОВ "Укренергоринок". Цю фірму, яку обслуговував Касько та інші юристи "Арцінгера", можна назвати гаманцем Сім'ї. На рахунки цієї фірми перераховувалися гроші, вкрадені в десятках схем. В яких – кожен може дізнатися в Єдиному реєстрі судових рішень. Згідно фінансової звітності за 2012 рік – 1 млрд. доларів, в 2013 фірма звіт не здавала, але впевнена, там фігурувала куди більша сума.

А ще в Єдиному реєстрі судових рішень є ухвала у справі Каськіва (Нацагенство), що свідчить – "Арцінгер" і там учасник злочину з розкрадання державних коштів.




Вся ця купа фактів свідчить, що "Арцінгер" в часи Януковича розробляв та юридично супроводжував багато корупційних схем. Керували процесом нинішні відомі "антикорупціонери" – Бондарєв та Касько. А роботу йому підкидав Портнов. Отже: і назвуться корупціонери антикорупціонерами...

Всі вони – Портнов, Арбузов, Курченко, Касько спільно кублилися і продовжують тримати один одного. Ось, наприклад, ще один факт в тему: заступник Арбузова в НБУ часів Януковича Валерій Прохоренко зараз не у в'язниці, і навіть не у бігах, а очолює українську філію БТА-Банку.

І нагадаю, що "смотрящим" за справою БТА-Банку в інтересах Казахстану в Україні до сих пір є Портнов.

З цього всього я роблю перший висновок: варто пошукати кінці виведених з України мільярдів "януковичами" в Казахстані.

І другий висновок: найбільшим гальмом в справі повернення вкраденого є та дивна ситуація, що "щуряче кубло колишніх" перебуває під надійним захистом "мишачого кублища" нинішніх єврооптимістів, демальянсівців, антикорупціонерів, младореформаторів та інших грантожерів.

Яскравий доказ тому – блокування колективним Лещенком закону про спецконфіскацію. Це ж треба було Портнову так всіх видресирувати!

Ось порівняйте: це новина від Лещенка на сайті "Укрправди" проти спецконфіскації, а поряд заява "портновця", автора диктаторських законів Володимира Пилипенка, який працевлаштовував в генпрокуратуру Каська. Зверніть увагу – суцільний плагіат!







Проте особливо яскраво керованість грантожерок Портновим демонструє історія Олени Тищенко.

Літом 2015 року вона була призначена, зокрема моїми зусиллями, керівником новоствореного департаменту МВС з повернення активів.

І таке почалося цькування! Все почалося з Портнова, який виклав фото будинку Тищенко за кордоном. І хоча Олена, як юрист працювала за кордоном, і заробила на цей будинок теж не в Україні, "грантожери" "згризли" Олену за місяць. Фейсбучна спільнота гучно святкувала її звільнення, більше всіх радів Портнов у Фейсбуці.

А тепер відкрию вам секрет: причина того, що її розірвали, була та сама, чому я лобіювала її призначення на посаду. В неї унікальний досвід: в 2012 -2013 роках вона працювала юристом у казахського політика-мільярдера Аблязова. Так, того самого Аблязова, якого розривав Назарбаєв, і активи якого в Україні "віджимав" Портнов. Вона працювала до останнього – доки Путін на прохання Назарбаєва не кинув юриста та маму чотирьох дітей (молодшенька, ще не говорила) у московську в'язницю...

Тищенко має унікальний досвід – вона знає, як Казахстан відсуджував активи у Аблязова в західних судах, вона знає, як це зробити для України.

Однак "казахські" друзі Портнова перелякалися, що Тищенко їм загрожує, сам Портнов знав наскільки вона була ефективна у Аблязова, і тому дав команду "фас" Лещенку на її розрив.

Причому історія її знищення яскраво показує, яке "мишаче кублище" ця секта грантожерів.

Першу скрипку в цькуванні Тищенко зіграв Лещенко. Він зняв з Фейсбуку Портнова будинок Тищенко і накатав заяву в ГПУ, що його немає в декларації. При чому він навіть не провів притаманне Лещенку-журналісту глибоке дослідження, що будинок оформлений на юридичну фірму, а корпоративні права Тищенко в декларації вказала. ГПУ (Сакварелідзе) порушило справу. Після того грантожери з папірчиком про "кримінал" пішли в американське посольство, і ті рекомендували Авакову звільнити Тищенко.

Тищенко прийшла до Сакварелідзе з питанням: "Які підстави її кримінального переслідування?" А Сакварелідзе лише лупав очима і запевнював, що він нічого не порушував. Допомогла його помічниця: "А пам'ятаєте, в той вечір, коли ви святкували, до вас підійшов Касько і попросив ваш ключ від реєстру". Так, за електронним підписом Сакварелідзе, Касько порушив справу проти Тищенко. Тобто – відверте шахрайство! Фейкова справа невдовзі була закрита. Але саме вона стала підставою звільнення Тищенко...Хіба не "мишаче кублище"?

Лещенко та його друзі можуть бути справжніми. Вони можуть зробити життя в країні трохи кращим – підтримати "спецконфіскацію" вкраденого Януковичем і поповнити держбюджет на 50 млрд. грн., а натомість вони плетуть штучні сенсації, брешуть, маніпулюють, згодні бути ляльками Портнова.

А реальні людські долі, вплетені в долю країн, взагалі поза тим театром. Не фейкові сенсації Фейсбуку, а могильний холод пустого місця у двухспальному ліжку молодої вдови "фронтовика", чи гірка образа скромної домогосподарки в звичайному супермаркеті за необхідність вибору ціною в 15 грн. між коробкою печива та рукавичками для дитини. Це справжній причинно-наслідковий зв'язок між державою та народом. А у нас "мишаче кублище" та штучні сенсації підмінили державну діяльність.


Подпишитесь на наш канал в TELEGRAM


Загрузка...

Самые читаемые

Оставьте первый комментарий