Снимок экрана 2016-08-02 в 16.25.29.pngІван Легейда,
Керуючий Партнер PLP Law Group

З 1 квітня цього року в Україні набрав сили новий Закон «Про публічні закупівлі». Він став обов’язковим до виконання для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, замінивши для них Закон «Про здійснення державних закупівель», а з 1 серпня 2016 року Закон «Про публічні закупівлі» стане чинним для всіх замовників закупівель.

Вказаний Закон застосовується у разі якщо вартість предмета закупівлі товару або послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Закон «Про публічні закупівлі» передбачає наступні види процедур закупівлі:

1.     Процедура відкритих торгів (основна процедура).
2.     Конкурентний діалог.
3.     Переговорна процедура закупівлі.

Відкриті торги здійснюються з обов’язковим проведенням аукціону з найнижчою ціною та з урахуванням нецінових критеріїв. Процедура конкурентного діалогу застосовується в разі, якщо: замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики товарів та робіт або визначити вид послуг; для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками (предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розроблення інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень тощо). Переговорна процедура закупівлі здійснюватиметься без попередньої публікації (оприлюднюється тільки повідомлення про намір укласти договір після проведення переговорів з учасником процедури).

У відповідності до ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник може вимагати від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність одному або декільком з наступних кваліфікаційних критеріїв:

·       наявність обладнання та матеріально-технічної бази;

·       наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

·       наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.

Новий закон «Про публічні закупівлі» у загальному порядку передбачає можливість участі в закупівлях іноземної компанії як і попередній закон, проте є суттєві відмінності між ними зокрема у вимогах до тендерної документації на користь іноземних компаній, запроваджено суттєві інституційні зміни в самій процедурі, яка відбувається виключно через електронну систему закупівель, що забезпечує належну прозорість публічних закупівель, їх оскарження, унеможливлює зловживання та маніпулювання даними.

Низька участь іноземних компаній у сфері державних закупівель України (близько 0,3% серед переможців тендерів) в минулих роках пов’язана передусім із дискримінаційними нормами чинного на той час законодавства для іноземних учасників та високим рівнем корупції, відсутністю прозорості та належного контролю.

Згідно статистичних спостережень в 2015 році (за період з січня по вересень) під час проведення державних закупівель замовниками було сплачено за товари іноземного виробництва 7,9 млрд. грн. та 17,8 млрд. грн. – за товари вітчизняного виробництва (30,4% та 69,6% відповідно). Незважаючи на те, що при існуючій системі статистичних спостережень неможливо виокремити обсяг коштів, які були сплачені за контрактами саме представництвами іноземних компаній, відмічається значний обсяг ринку, який припадає на невелику кількість іноземних компаній, зареєстрованих в Україні.

Беззаперечно запровадження системи електронних закупівель та електронної системи оскарження підвищить рівень конкуренції у сфері державних закупівель та знизить рівень корупції. Переведення процедур закупівлі в електронний формат забезпечить швидкий обмін документами та інформацією, розкриття всіх пропозицій учасників після завершення аукціону у відкритих торгах.

Не дивлячись на декларування рівних можливостей для учасників закупівель резидентів та нерезидентів на практиці залишаються як законодавчі та технічні обмеження щодо безпосередньої участі компаній нерезидентів в публічних закупівлях.

Зокрема, у певних випадках участь у закупівлях може відбутися тільки за умови набуття ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності. Зокрема, такою діяльністю є виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, будівництво тощо. 

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», суб’єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії. Враховуючи, що до ЄДРПОУ вносять відомості лише щодо українських юридичних осіб, що передбачено ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», компанія нерезидент не зможе отримати таку ліцензію, а отже не зможе відповідати кваліфікаційним вимогам публічних закупівель. Отже, на підставі викладеного вбачаємо, що оптимальним варіантом розв’язання проблеми участі компанії-нерезидента у публічних закупівлях, які потребують наявності ліценції - є створення на території України компанії-резидента, яка зможе отримати необхідну ліцензію та виконати всі кваліфікаційні вимоги таких закупівель. 

Отже, ринок публічних закупівель України на сьогоднішній день як ніколи раніше сприятливий для участі в закупівлях іноземних компаній (наразі через представництва або пов’язані компанії, зареєстровані в Україні), які можуть нарешті створити належну конкуренцію українським виробниками в умовах прозорих, ефективних і справедливих процедур закупівель із викоріненням системної корупції в цій сфері.

Враховуючи високий рівень конкурентоспроможності окремих категорій продукції польських виробників на українському ринку, можна очікувати найближчим часом суттєве пожвавлення виходу польських учасників на український ринок публічних закупівель, що неодмінно піде на користь як польським компанії, які зможуть такими чином значно розширити ринок збуту на території України так і українським замовникам, передусім державним підприємствам, які матимуть змогу купувати якісну продукцію на найвигідніших ринкових умовах.


Оставьте первый комментарий