Чи переживе Україна місцеві вибори?  фото

Журналіст видання «Грушевського,5» Антон Баскаков та експерт з виборчого законодавства Юрій Бут, проаналізували новий закон, за яким українці обиратимуть місцеву владу 25 жовтня. Відкриті списки, тривалі голосування та можливість відкликати депутата. Які несподіванки чекають на виборців та чи обиратимемо нову владу за два роки повторно?

6 серпня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав новий закон про місцеві вибори, ухвалений Верховною Радою України 14 липня з низкою поправок. Як зазначив заступник глави Адміністрації Президента Віталій Ковальчук, на чергових місцевих виборах, що заплановані на 25 жовтня, буде протестована нова виборча система, яка раніше в Україні ніколи не застосовувалася. Однак робити попередні висновки можна лише після виборів.

Підписаний документ є компромісним, але не найкращим з чотирьох запропонованих в парламенті законодавчих ініціатив. Де-юре, закон нібито задовольняє основну вимогу коаліційної угоди – збереження мажоритарної системи на рівні сільських та селищних рад та запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками при проведенні місцевих виборів. Але де-факто, депутати так і не ризикнули по-справжньому відкрити партійні списки. Багато депутатів лише спекулювали на цьому питанні, намагаючись заробити собі рейтинги напередодні місцевих виборів.

На думку політичного експерта Євгена Магди, правила проведення місцевих виборів ухвалювалися за принципом "Хапай мішки – вокзал рушає". Новий закон є запозиченням правил проведення до законодавчих зборів Санкт-Петербурга, а не німецькою моделлю місцевих виборів.

Мажоритарна система виборів у звичному для нас розумінні залишиться лише на виборах до сільських та селищних рад. Для решти органів місцевого самоврядування діятиме пропорційна система з відкритими списками. Але навряд законом передбачаються відкриті списки у чистому розумінні.

Можна сказати, що даний закон пропонує «напіввідкриті списки», адже вибір електорату обмежений лише двома прізвищами. Згідно із нововведеннями, політичні партії мають право висунути максимум двох кандидатів на окрузі. Виборці отримають один бюлетень, де зможуть однією галочкою одночасно проголосувати за партію, лідера списку та за кандидата в окрузі. Остаточне формування виборчого списку належить територіальній виборчій комісії, і вона буде присвоювати рейтинг кожному із кандидатів, відповідно до їхніх результатів в округах. Тобто, якщо партія отримала, умовно, право на 6 мандатів, то проходить лідер списку та п’ять висунутих партією кандидатів, які здобули кращі результати в округах, незалежно – перемогли вони в окрузі, чи ні. Це виглядатиме наступним чином: ті кандидати від партій, які не зможуть подолати 5% бар’єр, навіть якщо отримають максимум голосів на окрузі, не отримають бажаний мандат.

Так, на думку народного депутата України Руслана Князевича даний закон є найлегшим варіантом для імплементації та відповідає основній вимозі коаліційної угоди. «Відкриті списки - це українське ноу-хау, ніде у світі воно не використовується. Є таке поняття, як пропорційна система з преференціями, і це один з варіантів, який застосовується у світі. Парламент все ж таки виконав в цій частині коаліційну угоду і переходить до іншої моделі на місцевих виборах». Деякі експерти зазначають, що саме Князевич є справжнім автором законопроекту №2831-3.

Депутат так коментує сутність нової моделі проведення місцевих виборів: «Недостатньо просто бути сильним мажоритарником і за допомогою гречки досягнути бажаного результату. Ні, ти повинен працювати на ідеологію, на політичну силу для того, щоб вона набрала певний відсоток до певної ради, і незважаючи на твій відсоток на твоєму окрузі, допомогла тобі стати кандидатом. От якраз у цьому суть моделі. І чим більше ти працюєш на своєму окрузі, тим більше балів ти додаєш політичній партії».

Голова Центральної виборчої комісії України Михайло Охендовський так прокоментував виборчі новації, затверджені парламентом: «Щодо нового закону, то чогось революційно нового він, на мій погляд, не створив. Головним його позитивом є те, що партії, виборчі списки яких подолають 5-відсотковий бар’єр, не будуть втрачати голоси внаслідок програшу їх кандидатів в окремих округах. Кожен голос, відданий за кандидата в окрузі на виборах районних, міських, обласних рад та ВР АРК буде зараховуватись відповідній місцевій організації партії. Але ж запроваджену ним виборчу систему не можна вважати пропорційною системою з відкритими списками в класичному розумінні. Така система стимулювала б внутрішньопартійну конкуренцію. Вона, безумовно, змусила б змінюватися так звані партії вождистського типу. Партійне керівництво змінювалося б природнім шляхом, формуючи нові політичні еліти за підсумками виборів, виходячи з успішності або провальності виборчої кампанії та отриманих від виборців оцінок своєї попередньої роботи. Новий закон, за яким проводитимуться місцеві вибори в 2015 році, на жаль, цьому не сприяє. Його особливість полягає в тому, що він є своєрідним гібридом, як кажуть, «ужа і єжа», мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Що з цього вийде? Побачимо. Я сподіваюся, що цей закон, якщо і застосовуватиметься на місцевих виборах, то буде застосований лише один раз», - зазначив він.

Згідно з новим законом, вибори міських голів в містах, де живе понад 90 тис. виборців пройдуть у два тури. Але якщо 25 жовтня за голову віддадуть 50% +1 голос, тоді другий тур 15 листопада проводитися не буде. Двотурова система має припинити застосування хибних виборчих технологій, при яких реєструється велика кількість технічних кандидатів на посаду міського голови спеціально для розтягування голосів і отримання перемоги при підтримці всього 5% -10% голосів виборців.

Новацією закону є встановлення гендерної квоти, яка забезпечить соціальні ліфти для жінок. У великих містах це дасть змогу жінкам самореалізувати себе в якості кандидатів, а якщо поталанить, то і в якості депутатів.

За новим законом, виборчий бар’єр для місцевих рад збільшується з 3% до 5%. Це означає, що такий порядок проходження в органи місцевого самоврядування найбільш сприяє потужним парламентським партіям з високим рейтингом. Це може бути намаганнями діючої влади зробити систему під себе. З однієї сторони, це є негативним моментом, бо не дозволить пройти у місцеві ради авторитетним людям без партійної приналежності. Але з іншої сторони, вирішить проблему «тушок». Також, кожний партійний осередок буде вимушений затверджувати списки «нагорі» у центрального виконавчого органу партії.

Так, народний депутат України Олена Сотник зазначила: «Через бар'єри, через кількісні показники, поки що штучно, але ми приходимо до нової політичної культури». На її думку, проходження через 5% бар’єр 2-3 партій дозволить легше їх контролювати та закликати до відповідальності на місцевому рівні.

Норма про те, що в Україні майже втричі буде скорочений депутатський корпус, не зовсім відповідає дійсності. Наприклад, в Києві кількість депутатів залишається старою – 120. Що стосується районних, міських та обласних рад, то в одному випадку кількість депутатів може бути скорочена, а в іншому - збільшена.

Новий закон про місцеві вибори передбачає механізм відкликання депутатів. Тобто депутата може відкликати партія за недотримання партійної дисципліни. Таким чином, свобода дій депутата буде диктуватися політикою партії.

«Наявність імперативного мандата в XXI столітті в Україні - це дикість» - зазначив заступник голови ЦВК Андрій Магера. На його думку, в Україні має діяти принцип вільного мандату. Депутат має нести лише політичну відповідальність перед виборцями і партією. Наприклад, виборці не підтримають депутата на наступних виборах. Це, на його думку, і є цивілізованим методом з'ясування стосунків з депутатом.

Варто зазначити, якщо парламентом будуть прийняті зміни до Конституції України в частині децентралізації влади, то скоріш за все через 2 роки відбудуться нові місцеві вибори. В іншому випадку, обрана 25 жовтня місцева влада функціонуватиме 5 років.

Оставьте первый комментарий