Парламентський дрес-код: як одягаються нардепи фото

В регламенті Верховної Ради відсутні будь-які норми чи застереження щодо форми одягу народних обранців. Це одна із причин, чому парламентарі все частіше демонструють не тільки відсутність стилю, але й повне ігнорування ділового етикету. Про найсерйозніші помилки українського законодавчого бомонду, розповідала експерт з ділового етикету та дипломатичного протоколу, Президент “Etiquette School” Наталія Адаменко.


Пані Наталю, чому так важливо дотримуватися ділового етикету чиновникам та державним службовцям?

На мою думку, правила поведінки – обов`язкові для всіх. Тим паче, якщо ми говоримо про правила поведінки людей, які вершать долі народу та держави. Для службовців такого рівня діє не етикет, а протокол, який є суворішим та потребує безумовного дотримання.

Недотримання ними правил поведінки, як мінімум, є недалекоглядним. Адже, електорат - люди, які, так чи інакше, довіряють політикам, чи не довіряють, роблять це, виходячи з того, що вони бачать й чують від слуг народу. Ділова людина повинна пам`ятати, що дрес-код - його зобов`язання.

Як Ви вважаєте, наші депутати дотримуються ділового етикету?

Українських депутатів, умовно, можна поділити на декілька груп:

1. Ті, що ходять в костюмах від Zilli та Hugo Boss, що коштують як річний бюджет великої кількості наших громадян. Висока вартість костюму не є проявом стилю.

2. Ті, що ходять в камуфляжі. Ну, який камуфляж в законодавчому органі?

3. Джинси та ковбойки – полюбляють вихідці із журналістики. Джинси - не є одягом ділової людини. В Європейському парламенті депутата не пустять на засідання в джинсах.

4. Можна виділити незначну групу тих, хто вдягається як треба, - чоловіки в костюмах, сорочках та краватках, якщо не звертати увагу на дороге взуття з крокодилової шкіри, запонок з діамантами та краваток за неймовірні гроші. Однак, такі депутати залишились у нас в меншості.

5. Ще одна - вишиванки під піджак.

Вишиванка – національний одяг, який не вдягають під діловий піджак. Адже піджак – світський одяг, а вишиванка – національний. Така еклектика є недопустимою.

Ми так гучно заявляємо, що йдемо в Європу. В якому європейському парламенті ми побачимо депутата, який ходить в національному костюмі? Напевно, тільки в Африці.

Це не той випадок, коли потрібно показувати свій патріотизм. Патріотизм – це не вишиванка та жовто-блакитні паркани. Навпаки, патріотизм виражається у діях, законах та власній достойній поведінці. Ображати своїх колег з трибуни та влаштовувати бійки, вдягненими у вишиванку – ось, що шкодить Україні.


Можливо, така форма одягу – це спосіб показатися «людиною з народу»?

Намір депутата продемонструвати свою близькість з народом не допомагає. Ну, давайте повіримо, що він все таки з народу. Я не впевнена, що простий українець приходить в офіс в джинсах. Якщо ми здійснимо екскурс в історію, ми пригадаємо Леніна, який в руках тримав кепку, таку як у всіх робочих. Він кричав та махав нею й тим самим наближався до трудящих.

Сталін, у свою чергу, носив воєнізований френч. Так, своєю політикою він й доводив, що це не просто маска – це реалізація його натури. Хрущов у солом`яному брилі й вишиванці любив показатися на людях. Так сказати, ось подивіться який «рубаха-хлопець», а ми то знаємо, що за акула він був. Відповідно, він одягом й маскувався.

Існує золоте правило: «Стриманість – синонім змістовності». Стриманість в одязі – це синонім того, що тобі є що сказати. Коли депутат неголений, в джинсах, на грудях - прикраси, а костюм за 20 тисяч доларів, то ні про яку стриманість не може бути й мови, а відповідно й про змістовність також.


Чи можете Ви назвати типові помилки «дрес-коду» депутатів?

Я вважаю, що чоловік повинен виглядати як чоловік. Типовими помилками є прикраси.

Я згадую випадки, коли парламентарі дозволяють собі показувати хрести чи то рунічні знаки на шиї в розстібнутий комір сорочки. Для ділового стилю – це недопустимо.

На чоловікові із прикрас можуть бути лише: обручка, годинник та, за окремими випадками, фамільний перстень. Коли я кажу про годинник, я маю на увазі простий, стильний годинник, який не коштує неймовірних грошей.

Якщо чоловік носить ланцюжок з ладанкою чи хрестиком, то це ніхто не повинен бачити. Особисто я бачила депутатів у браслетах. Діловий чоловік ніколи в житті цього собі не дозволить. Окремими прикрасами можуть бути ручка та окуляри.

Друга типова помилка – зачіска. Я не розумію депутатів з хвостами – стрижка, коротка та охайна стрижка!

Відносно нещодавно я помітила, що парламентарі носять триденну щетину. Взагалі-то, триденна щетина – одне із двох: або - символ трауру, або - дань моді. Так, безперечно, це модно. Але наші депутати - не мачо, не голівудські зірки. На мою думку, навіть вуса та борода є атрибутами більш творчих людей, а не ділових.

Остання помилка – поведінка. Ні для кого не секрет, як поводять себе наші парламентарі в Раді. Не дивно, що для електорату вони не викликають довіри.

Подивимося на парламентаря Великобританії. Там, для того, щоб привернути до себе увагу депутат робить жест, який наповнений елегантності. Навіть в розпал палких суперечок, англійський депутат зриває із себе краватку та розстібує верхній ґудзик сорочки. Так сказати, «ви подивіться до чого вже дійшло!».


Які поради Ви б дали жінкам-депутатам Верховної Ради України?

По-перше, жінка-депутат не має права допускати виходу в міні-спідниці. Існує «правило італійського міні» - це середина коліна. Спідниця може бути вище лише на палець.

Що стосується декольте, то, як не дивно, декольте є більш допустимим, ніж міні-спідниця. Можна бути в дуже суворому англійському костюмі, гарного крою, але верхній ґудзик - розстібнути. Ґудзик – на рівні кісточки, а не середини живота, як ви розумієте. Такий жест додає жіночності. Такий рівень - допустиме декольте для ділової жінки.

12032505_10207955925081739_1806541692_n.jpg


Ні, звичайно, я не хочу, щоб ділові жінки виглядали як сірі мишки. Навпаки, я часто вживаю термін «жінка ділова». Залежить, що поставити на перше місце: жести, рухи, посмішку, жіночність ходи чи гарну поставу.

Вміти бути стриманою – золоте правило етикету.

Коко Шанель говорила: «Якщо ви сьогодні хочете розповісти про жінку, яку ви нещодавно зустріли і вона справила на вас неймовірне враження, та ви при цьому не пам'ятаєте в чому вона була одягнена, значить вона була одягнена правильно».

Для жінки-депутата не обов`язково обирати чорні, сірі, сині та коричневі тони. Безумовно, блуза та яскравий шарф можуть бути тим доповненням, тим нюансом, яким ви даєте зрозуміти, що ви, по-перше, дуже добре знайомі з модою, а по-друге, що ви - жінка.

"Ділова людина – завжди трохи консервативна".

Жінка не має права виглядати як сторінка модного журналу. Гасло ділової леді – стиль, а не мода. Я вже не кажу про випадки, коли жінка-депутат демонструє колекції відомих брендів в той час, як частина країни просто не доїдає.

Що стосується зачіски, то, хоч яким хорошим не було б ваше волосся, якщо воно нижче, ніж плечі – розпущеним воно бути не може. Уявіть собі ситуацію, коли ви нахиляєтеся до когось, щоб підказати певну річ, а волосся, в буквальному сенсі, падає на того, хто сидить. Це є недопустимим. Звичайно, що робити гульки чи заплітати коси не обов`язково, але зібрати волосся з двох сторін на рівні вух – хороша альтернатива.

Також хотілося б сказати про взуття. Висота підборів не може сягати 10-12 сантиметрів. Оптимальна висота – 6-7 сантиметрів. Також, туфлі мають бути не на шпильці, а на стійкому каблуці. Окремої уваги заслуговує табу на відкриті босоніжки. Ділова жінка не має права носити босоніжки з відкритими пальцями, лише з відкритою п`яточкою.

Чи існує певний must have для українських депутаток?

Безпрограшний варіант для ділової жінки - біла блуза і темний низ. У будь-якої француженки, навіть бідної, в гардеробі з півдюжини білих блуз, одна з яких називається «шеміз`є». Мається на увазі блуза із тонкого батисту, мережива чи шифону - ошатна блуза. Взагалі, жінці, своїм одягом можна дати зрозуміти багато речей.

Колись про Мадлен Олбрайт, держсекретарку США говорили, що її співрозмовник міг визначити про що буде розмова, який характер вона носитиме, по одному елементу гардеробу – по брошці, яку Мадлен одягала на свій костюм. Це був метелик або ж бджола. Такий вибір був пов’язаний з фразою, яку говорив Мухамед Алі перед боєм: “По рингу я літатиму як метелик, але жалитиму як бджола”. Тому, саме брошкою держсекретар США давала зрозуміти, що вона хоче сьогодні сказати своєму співрозмовнику.

Решта - біла блуза, темні брюки, біла блуза та темна спідниця. Доречною буде яскрава хустинка, накинута на плечі. В такому випадку допускається більш яскравий макіяж та яскраві аксесуари.

Я маю пораду – експериментуйте, дорогі мої! Одяг є рамкою, а картина - це ви, ваші думки, ваші очі, ваші слова! Про вас говорить не сумка Louis Vuitton, виставлена на огляд оточуючим, а те, про що ви говорите і як ви говорите.

24025814.jpg


Цікаво, що дрес-код вперше запровадили в Палаті Лордів парламенту Англії. Зараз, навіть в правилах записано, що парламентарі не можуть з`являтися в залі засідання в головних уборах, з орденами та нагородами, а також - в лицарських обладунках. Така норма існує ще з 1313 року й ні разу не змінювалась. Крім того, депутатам Великобританії заборонено приходити в футболках з написами.

В Європарламенті діють чіткі правила стосовно зовнішнього вигляду. Костюм – обов`язковий елемент дрес-коду. Якщо ви прийдете без костюму, то є велика вірогідність, що вас не пустять в зал засідань. Виключення становлять лише засідання присвячені розгляду соціальних питань - там можливо одягти «Casual». В сусідній нам Молдові, взагалі суворо підійшли до питання дрес-коду законодавців. За невідповідність правилам зовнішнього вигляду, а також манерам поведінки, депутат може отримати покарання. За цим слідкує спеціальна уповноважена людина – Комісар з етики. 

В Росії діє не тільки дрес-код для депутатів Держдуми, але й для журналістів. Хоча в законодавстві вказаний лише термін «діловий стиль», а в пояснені дано наступне трактування: «Діловий стиль - це класичний костюм, сорочка, брюки, спідниця, плаття та взуття». Цікаво, що розмір, колір й тип одягу не вказується.

Відомо, що в парламенті Італії журналістам, які прийшли в неналежній формі, на вході видають піджаки. А екс-президент Франції Жак Ширак взагалі не давав слова журналістам без краватки. У той же час у багатьох державах відвідувачі парламенту, а також депутати приходять на засідання в національному одязі. 

В країнах Перської затоки парламентарії засідають у традиційних довгих шатах. У Ліберії чиновники носять виключно національний одяг, а в парламенті Єгипту носять усе - від костюмів-трійок до бедуїнських халатів й хіджабів. Жінки в парламенті Індії, Бангладешу, Пакистану люблять носити сарі. Цікаво, що в японському парламенті чоловіки одягаються виключно в костюми, а от жінки можуть носити кімоно.

Оставьте первый комментарий