Депутати VIII скликання подали понад тисячу заяв з проханням змінити результати їх голосування фото

З початку роботи восьмого скликання Верховної Ради України 254 народних депутати подали до керівництва парламенту понад тисячу заяв з проханням змінити результати власного голосування чи електронної реєстрації в сесійній залі. Ці заяви стосувалися 510 різноманітних голосувань, в тому числі щодо важливих питань. Про це йдеться у дослідженні Громадянської мережі ОПОРА. 

У розрізі фракцій найбільше заяв з проханням змінити результати власного голосування чи електронної реєстрації в сесійній залі надходило від депутатів з фракції Блоку Петра Порошенка і від позафракційних депутатів. 

Згідно даних, які містяться в групі даних “Пленарні засідання” Порталу відкритих даних ВРУ, таких заяв виявилося понад тисячу і їх подали 254 народних депутатів. Тобто більше половини народних обранців хоча б раз подавали заяву з проханням змінити результати власного голосування чи електронної реєстрації в сесійній залі.

visual_1_vidklykanya.png

Щодо змісту подібних звернень, то склалась така практика, що народні депутати подають заяви:

  • щодо зміни результатів електронної реєстрації в сесійній залі (120 заяв);
  • в яких просять «не зараховувати результат голосування через те, що вони були відсутні під час голосування» (165 голосувань);
  • щодо зміни результатів голосування (817 заяв).

З 120 прохань депутатів змінити результати реєстрації в сесійній залі 113 стосуються випадків, коли депутат/депутатка зверталися щодо зміни на статусу із «відсутній(-я)» на «присутній(-я)». Лише 7 випадків щодо зміни статусу з «присутній(-я) на «відсутній(-я)». Лідери серед народних депутатів, які заявляли про свою присутність-відсутність є депутати Олександр Третьяков (49 заяв, фракція БПП), Андрій Тетерук (15 заяв, фракція Народного фронту), Юрій Луценко (12 заяв, екс-депутат, фракція БПП).

Природою зміни статусу із «відсутній» на «присутній» можуть бути часті запізнення цих депутатів до сесійної зали. Щодо зміни статусу реєстрації із «присутній» на «відсутній» є випадки, коли депутати постфактум заявили про свою відсутність в залі того дня. Про це детальніше мова піде нижче.

Показовою є ситуація, коли депутати зверталися з проханням «не зараховувати результат голосування через те, що вони були відсутні під час голосування». Таким чином парламентарі повідомляють керівництво парламенту про те, що «голосування відбулося із врахуванням їх голосів, але без їх присутності».

817 заяв щодо «змін результатів голосування» надійшло від 246 народних депутатів. Найбільше їх подали:

  • Юрій Солод (50 заяв, фракція Опозиційного блоку),
  • Наталія Королевська (39 заяв, фракція Опозиційного блоку),
  • Андрій Шипко (24 заяв, до 05 березня 2015 член групи Економічний розвиток, зараз член групи Відродження),
  • Сергій Рудик (23 заяв, до 12 квітня 2016 позафракційний, зараз член фракції БПП),
  • Артем Вітко (20 заяв, фракція Радикальної партії Олега Ляшка),
  • Семен Семенченко (20 заяв, фракція Об’єднання Самопоміч),
  • Роберт Горват (17 заяв, фракція БПП),
  • Оксана Корчинська (17 заяв, фракція Радикальної партії Олега Ляшка),
  • Олександр Сугоняко (13 заяв, фракція БПП),
  • Оксана Юринець (12 заяв, фракція БПП),
  • Руслан Демчак (12 заяв, фракція БПП),
  • Володимир Парасюк (11 заяв, позафракційний),
  • Лілія Гриневич (10 заяв, екс-депутатка, фракція Народного фронту).
Найбільше заяв без врахування заяв щодо зміни даних реєстрації подали депутати фракції:
  • Блоку Петра Порошенка (348),
  • позафракційні депутати (117),
  • фракції Опозиційний блок (106),
  • депутати з групи Воля народу (103).

Депутати фракції Радикальна партія Олега Ляшка зверталися щодо зміни результатів голосування 88 раз, фракції Народного фронту – 81 раз, групи Відродження – 67 раз, фракції Об’єднання Самопоміч – 62 рази, а фракції ВО Батьківщина – всього 10 раз.

Голосування, які набрали найбільшу кількість заяв про зміну результату голосування та заяв про неврахування голосу через відсутність, стосуються змін до Податкового кодексу щодо звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для оборонної продукції.

Номер один в списку відмовних голосувань - поіменне голосування за законопроект щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання контрактів та договорів державного оборонного замовлення (№1694) у другому читанні та в цілому. 23 квітня 2015 року цей законопроект був проголосований 227 голосами «за». Вже після голосування депутати подали 25 заяв (всі з фракції Самопоміч), в яких просили змінити результати власного голосування. У випадку, якби ці заяви враховувалися, кількість голосів «за» зменшилась би з 227 до 202. Відповідно, якби депутати проголосували б так, як вказано у їх заявах, результат голосування був би негативним.

Другий номер – це поіменне голосування про проект Закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті (№1558-1) в третьому читанні та в цілому. 2 липня 2015 року 229 голосів було зараховано за вказаний законопроект, який наробив багато шуму (він передбачав, зокрема, що кредитори за письмовою заявою громадян України, що мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті). Пізніше цей законопроект був ветований Президентом, вето подолано не було. А це голосування залишило по собі шлейф одного з найбільш «популістичних» в цьому скликанні.

Після голосування накотилася ціла лавина із 20 заяв. При чому депутати просили змінити результат з позитивного на негативний, так і навпаки. У результаті, якби всі такі заяви враховувалися, то кількість голосів «за» зменшилась би до 215.

Оставьте первый комментарий