Депутати пропонують обирати Уповноваженого ВРУ з прав людини таємно


24.08.2017 21:04:00



Автори законопроекту 7018-1 пропонують змінити положення статті 208 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо порядку призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради на прийняття рішення таємно шляхом подачі бюлетенів. 

Інформація опублікована на сайті Верховної Ради України.

Автори законопроекту Ірина Суслова (політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ"), Сергій Алєксєєв (партія "БПП"), Ольга Червакова (партія "БПП"), Валерій Писаренко (член депутатської групи "Партія "Відродження"). 

У пояснювальній записці зазначено, що ціллю цього законопроекту є усунення колізії у законах України щодо процедури обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Відповідно до статті 208 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», в редакції від 13 липня 2017 року, рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини приймається Верховною Радою відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

У той же час відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Таким чином,  на сьогодні призначення чи звільнення Уповноваженого є неможливим, оскільки два закони містять протилежні за змістом норми щодо порядку здійснення призначення чи звільнення Уповноваженого. Враховуючи вищевикладене необхідно усунути створену колізії шляхом приведення норм Регламенту у відповідність до вимог Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». 

Повернення процедури таємного голосування  щодо призначення чи звільнення Уповноваженого, за словами авторів, спрямоване на збереження конституційного статусу незалежності інституції Уповноваженого, як державного органу обов’язком якого є дотримання політичного нейтралітету та політичної неупередженості в своїй діяльності.


Для довідки:

15 січня 1998р. набрав чинності Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. 14 квітня того ж року Верховна Рада України обрала першого в історії держави Уповноваженого з прав людини.

На сучасному етапі ідея омбудсманства переросла національні межі і все частіше використовується на регіональному та міжнародному рівнях.

Поширення служб омбудсмана в світі стало поштовхом до створення у 1976 р. Міжнародного інституту омбудсмана,який об’єднує національні інституції більш ніж 50 країн світу, сприяє розвитку концепції омбудсмана в світі за допомогою досліджень, освітніх програм, публікацій і обміну інформацією, а також організації регіональних і міжнародних  конференцій.

У 1982 р. викладачі університету м. Інсбрук (Австрія) виступили ініціаторами створення наукового товариства, головним завданням якого стало дослідження феномена омбудсмана в Європі. З 1988 р. товариство отримало статус міжнародної громадської організації і зараз відоме як Європейський інститут омбудсмана. Основними напрямами діяльності цього інституту є поширення та сприяння розвитку ідеї омбудсмана в Європі, підтримка наукових досліджень у цій сфері, сприяння обміну досвідом на національному, європейському і міжнародному рівнях. Членами інституту є більшість європейських інституцій омбудсмана. У жовтні 1998 р. до Європейського інституту омбудсмана було прийнято Українського Уповноваженого з прав людини.

У 1993 р. згідно з положеннями Маастрихтського договору про створення Європейського Союзу було запроваджено посаду омбудсмана в ЄС. Йому було надано право приймати до розгляду скарги будь-якої юридичної чи фізичної особи країни– члена ЄС та проводити розслідування діяльності інституцій і органів Європейського Союзу, за винятком Суду Європейських співтовариств та суду першої інстанції ЄС. Нині проводиться активна робота з підготовки єдиного кодексу поведінки службовців ЄС, що дало б змогу встановити чіткі критерії оцінки їхньої діяльності з боку європейського омбудсмана.

У 1999 р. після тривалих дебатів було запроваджено посаду Уповноваженого з прав людини в Раді Європи. Слід зазначити, що ця посадова особа не цілком вписується в концепцію омбудсмана, оскільки позбавлена такого важливого права, як право провадити конкретне розслідування на підставі скарг громадян або за власною ініціативою. Уповноважений з прав людини Ради Європи покликаний швидше здійснювати освітні функції та координуючу діяльність у галузі прав людини в рамках діяльності цієї європейської інституції. Процес визначення конкретної сфери його компетенції та повноважень ще не завершений. Першим Омбудсманом Ради Європи став Альваро Хиль-Роблес – в минулому Захисник народу Іспанії.

На сьогодні інституція омбудсмана на національному, регіональному та місцевому рівнях існує більш ніж у 100 країнахсвіту, і ця ідея продовжує поширюватися.

Без перебільшення можна сказати, що інституція омбудсмана є не лише бажаним, а й необхідним елементом національної системи захисту прав людини, ключовою ланкою в процесі перетворень у країнах, що стали на шлях демократії та верховенства права.

Наразі посаду Уповноваженого ВРУ з прав людини обіймає Валерія Лутковська.  



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров