Популістські закони та літні канікули депутатів фото

Минулий тиждень для Верховної Ради України охарактеризувався нескінченними політичними дискусіями та торгами. Коаліційна більшість не має ані єдиної позиції з приводу ключових законопроектів, ані єдиного бачення шляхів виходу. Очевидно, що така роздрібненість позицій викликана тим, що політичні сили намагаються працювати на власний імідж та задовольнити очікування електорату.

Варто зазначити, що на порядку денному Верховної Ради на минулому тижні були питання місцевих виборів та скандальний закон про реструктуризацію валютних кредитів. Окрім того, на анонсованому позачерговому пленарному засіданні Ради, яке так і не відбулося, мали говорити про деякі урядові законопроекти, які ВР не встигла розглянути.

Редакція "Грушевського,5" проаналізувала найважливіші новини минулого тижня роботи ВР України.

Закон «Про реструктуризацію валютних кредитів» 

Найбільш неоднозначним виявився закон про валютні кредити, який не закінчує викликати жваві дискусії в українському політикумі. Частина коаліції наполягає на переголосуванні закону, адже за словами представників "Народного Фронту" та "БПП", він веде до колапсу банківської системи. Представники "БПП" вказують на порушення регламентних процедур, а саме на наявність фактів не персонального голосування.

Однак, "Радикальна партія", “Самопоміч” та “Батьківщина” відмовляються переголосовувати цей закон, напевно, очікуючи президентського вето.

Нагадаємо, що Законопроект 1558-1 був прийнятий у третьому читанні 229 голосами депутатів. Документом передбачена реструктуризація решти зобов’язань та нарахованих, але невиплачених відсотків за валютними кредитами за курсом на момент їх видачі (згідно курсу 5,05 українських гривень за 1 долар США у більшості випадків). Українські економісти визнали закон катастрофічним для економіки України та виступили з вимогою його відхилення. До них приєднався і Національний Банк України. Відповідну заяву прес-служба НБУ розповсюдила в четвер, 2 липня. Регулятор нагадав, що заборона втручання держави і НБУ в переговорний процес між позичальниками і банками щодо реструктуризації кредитів закріплена Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним в рамках співпраці з МВФ. У цьому меморандумі говориться, що президент повинен буде накласти вето на закон про реструктуризацію, якщо депутати його ухвалять.

Більше того, реакція українського суспільства була кардинально протилежною очікуванням депутатів. Українські інтернет-користувачі виступили з пропозицією ветувати «популістський» закон та розповсюдили в «Твіттері» хэштег «порошенковетуй». Після чого депутати навипередки почали змінювати думку та пояснювати своє голосування «за». В ексклюзивному інтерв'ю «5 каналу» спікер ВРУ В.Гройсман зізнався, що не читав варіант закону в третьому читанні.

«Те, що написано в законі в третьому читанні, не всі ж його читали, і я, до великого жалю, також. І я тут визнаю свою провину, бо це так і було миттєво просто. Ми говорили про одне, потім внесли зовсім інше, проголосували за третє, і це все для багатьох стало шоком», - плутано пояснив він.

Очільник держави, в свою чергу, був обурений голосуванням депутатів за законопроект 1558-1. Про це він заявив на нараді з головами обласних державних адміністрацій за участю керівництва центральних органів влади та правоохоронних органів в Одесі. Окрім того, він назвав даний закон «абсолютно популістським» і спрямованим на те, щоб за рахунок усіх платників податків задовольнити людей, які не можуть або не хочуть оплачувати власні кредити. Президент зауважив, що у значної кількості депутатів, які голосували за даний закон є великі валютні кредити.

 «Це просто корупція, коли ти під себе пишеш закон, щоб просто не повертати гроші. А ще й фінансуєш кредитні майдани, намагаючись дестабілізувати владу», - сказав президент.
 «Я тішуся реакцією відповідальної України, реакцією відповідальних українців. Політики, які вийшли, чекаючи оплесків, отримали реакцію: «Ви – негідники, безвідповідальні, непрофесійні, популісти, які ведуть країну до знищення», - також додав він.
Законопроект «Про місцеві вибори».

Не менші суперечки викликає і питання законодавчого регулювання майбутніх місцевих виборів. Раніше повідомлялося, що закон набрав більше тисячі поправок. Адже кожна політична сила має бажання, хоч якось, але змінити виборчий закон на власну користь.

«Серед 1170 поправок до закону «Про місцеві вибори» враховано більше 100. Інші рекомендовано відхилити», - заявив народний депутат від БПП, член робочої групи з підготовки виборчого закону Адрій Черненко.

Варто зазначити, що найбільш дискусійні питання стосуються участі блоків політичних партій у виборах , наявності політичної реклами, а також умов реєстрації та перемоги партій.

Як повідомлялося раніше, представники «Самопомочі», вносячи поправки до законопроекту №2831-3, заявили про своє категоричне неприйняття участі блоків у виборах, адже за словами голови фракції Олега Березюка, блоки розмивають відповідальність політичної сили. 

Також «Самопоміч» виступає за принципові поправки без яких «не можна рухатися далі», а саме: за скорочення кількості депутатів у радах, заборону політичної реклами і заборону проведення виборів на окупованих територіях. Заборонити політичну рекламу вимагає й Комітет виборців України. Також існує пропозиція «Батьківщини» щодо коригування результатів виборів, а саме: «якщо партія не набрала більше прохідного бар'єру більш ніж у третині областей України, то вона не проходить». Цікаво, що дана норма може суттєво обмежити права локальних політичних сил.

Однак, на протязі тижня представникам коаліції все ж таки вдалося домовитися щодо окремих питань виборів. По-перше, закон про місцеві вибори не передбачатиме участі блоків політичних партій. Про це заявив перший заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко перед початком засідання Ради Коаліції. Також, в п'ятницю, спікер ВРУ Володимир Гройсман виключив можливість проведення виборів на окупованих територіях Донбасу та Луганська.

«Ні, я на даний момент не бачу, що там можуть бути проведені повноцінні вибори. Згідно Мінських домовленостей там повинні зупинити вогонь, відвести озброєння, випустити заручників, підготувати без зброї та впливу на людей демократичні вибори, які повністю відповідають діючому українському законодавству і тільки тоді можуть бути проведені вибори», - сказав він.

Передбачається, що друге читання законопроекту №2831-3 «Про місцеві вибори» відбудеться 14-го липня.

Новини Євроінтеграції

На початку тижня, Комітет ВРУ з питань європейської інтеграції ініціював перевірку всіх законопроектів на предмет відповідності європейському праву, що продиктовано Угодою про асоціацію Україна-ЄС.

«На сьогодні в комітетах парламенту знаходиться більше двох тисяч законопроектів, і мова йде не тільки про величезні об'єми законодавчої роботи, але й про її ефективність: українське законодавство потрібно постійно приводити до стандартів ЄС, як передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, тому необхідно перевіряти всі законопроекти на відповідність нормам європейського права, щоб через рік-два не прийшлось змінювати ті закони, які ми приймаємо зараз» - заявив перший заступник голови Комітету ВР з питань європейської інтеграції Остап Семерак, який є автором зареєстрованого у парламенті законопроекту №2046а, котрий передбачає внесення відповідних змін в регламент ВР.

Також Комітет ВРУ з питань євроінтеграції спланував механізм системного слідкування за прийнятими законопроектами згідно відповідності їх праву ЄС. По-перше, комітет розробить рекомендації щодо наближення вітчизняного законодавства до законодавства ЄС. По-друге, документ має бути підтриманий Верховною Радою. Також передбачається, що усі суб’єкти законодавчої ініціативи будуть використовувати даний документ при написанні законів, окремо вказуючи відповідність законопроекту нормам права ЄС. Після цього, результати аналізу зазначеного комітету стануть основою для повернення законопроекту на доопрацювання, якщо він не відповідає нормативно-правовій базі ЄС. Такий підхід дозволить своєчасно виконати обов’язки України щодо Угоди про асоціацію.

Окрім цього, Президент України Петро Порошенко підписав указ № 398/2015, яким деякі акти у сфері євроінтеграції минулих років визнаються такими, які втратили чинність. На противагу їм, основними документами, які затверджують євроінтеграційні прагнення України, визнано Стратегію стійкого розвитку «Україна-2020» та Стратегія національної безпеки України, в яких сформовано основи для нового етапу відносин між Україною та Європейським Союзом.

Між тим, приводом для радості цього тижня стала успішна робота дипломатичних корпусів України в Австрії та Голландії. На початку тижня сенат Голландії (Верховна палата парламенту) ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Також, 8-го липня, ратифікація була здійснена і нижньою палатою парламенту Австрії. Як повідомив Посол України в Австрії Олександр Щерба: «ще 23 липня – Бундесрат (ратифікує угоду ред.), але там без інтриг. Головне було сьогодні».

За словами Міністерства Закордонних Справ ратифікація Угоди всіма державами-членами ЄС буде завершена до кінця 2015 року.

Варто наголосити, що цього тижня у Верховній Раді України було зареєстровано ряд законів стосовно питань податкової політки, місцевого референдуму, розшукної діяльності суддів та житлово-комунального комплексу.

Доцільно зауважити, що у народних обранців України ще достатньо незакінченої роботи перед літніми канікулами. Тож, в п’ятницю, спікер ВРУ Володимир Гройсман розчарував парламентарів, які вже «нагострили лижі» в теплі краї. Він заявив, що не буде закривати весняну сесію Ради 17-го липня, як передбачається календарним планом роботи ВРУ. Більше того, спікер анонсував позачергові засідання Ради після 17-го липня.

«Скільки буде цих засідань, залежить від ініціатив народних депутатів України», - додав він.

Оставьте первый комментарий