Як хорватський Сабор прийшов до саморозпуску та що тепер очікує країну (аналітика) фото

Політична криза в Хорватії: як хорватський Сабор прийшов до саморозпуску та що тепер очікує країну. 

У листопаді минулого року в Хорватії пройшли перші парламентські вибори з моменту вступу країни в Європейський Союз. Вибори не забезпечили переконливу перевагу жодній із партій, тим самим посиливши політичні розбіжності в країні. Сформований на початку 2016 року уряд пропрацювавши п’ять місяців, був змушений піти у відставку через звинувачення у корупції, конфліктах інтересів та неспроможності проводити економічні реформи. 20 червня, парламент прийняв рішення про саморозпуск. У вересні країну чекають дострокові вибори, але чи вирішать вони існуючі політичні негаразди? 


Хорватія, як наймолодший член ЕС, має велику відповідальність перед об’єднаною Європою. Саме тому кожне рішення керівництва держави аналізується через призму глибинних наслідків. Саморозпуск парламенту та призначення дострокових виборів в Хорватії стало продовженням тривалої політичної кризи, від якої вже декілька років потерпає країна. Це рішення водночас є шансом та великим ризиком, перш за все, для економіки держави.

Розпуск законодавчого органу не став великою несподіванкою, адже політична криза у Хорватії загострилась ще у листопаді 2015 року. Тоді на парламентських виборах жодна з партій не змогла забезпечити собі переконливу перевагу.

Найбільше голосів отримав союз «Патріотична коаліція» під проводом опозиційної консервативної партії Хорватська демократична співдружність, здобувши 59 мандатів. Слідом за нею розташувалася коаліція «Хорватія зростає» на чолі з Соціал-демократичною партією (СДП), яка отримала 56 місць. Дві великі партії, правоцентристська ХДС і лівоцентристська СДП, набрали практично однакову кількість голосів.

Однак на думку експертів, справжнім переможцем виборів стала партія «Мост». На парламентських виборах 2015 року, партія вперше вийшла на національний рівень, прийнявши до своїх лав низку незалежних місцевих політиків та маючи міцну регіональну основу. Зайнявши третє місце, політична сила отримала так звану «золоту акцію» у парламенті. Консерватори і соціал-демократи вибороли недостатньо мандатів аби отримати абсолютну більшість в парламенті без коаліції із «новачками». Приймаючи до уваги розбіжності, утворилась досить крихка коаліція між ХДС і «Мост».

Формування уряду відбувалось на тлі глибокої економічної кризи та політичних чвар. На початку 2016 року було запропоноване компромісне рішення і посаду прем’єр – міністра зайняв найбільш нейтральний кандидат, професійний менеджер, Тихомир Орєшкович. Посади віце-прем‘єрів зайняли лідери партій: Томіслав Карамарко від консервативної Хорватської демократичної співдружності та Божо Петров від ліберальної партії «Мост».

Однак, компроміс тривав не надто довго. Адже, у травні спалахнув скандал щодо конфлікту інтересів віце - прем’єра Карамарко через бізнес його дружини. Подружжя Карамарко звинуватили у зв’язку із лобістами зарубіжних компаній. Тижневик Nacional опублікував інформацію про те, що фірма дружини віце-премьера надавала послуги консалтингу бізнесменові Йосипу Петровичу, який працює на угорську нафтову компанію MOL. При цьому уряд Хорватії і MOL знаходяться в процесі суперечки в арбітражному суді в зв'язку з нафтовою компанією INA, чиїми співвласниками є держава і угорська фірма. За інформацію ЗМІ, Ана Карамарко заробила з 2012 по 2015 роки 60 тисяч євро. Одразу після публікації, соціал-демократична партія Хорватії підняла питання щодо вотуму недовіри, через що Карамарко був змушений піти з посади.  

На жаль, відставка політика не змогла відновити репутацію уряду. Парламентські чвари лише почали набирати обертів. Уряд звинувачували у занадто «правих» поглядах, неспроможності проводити економічні перетворення та зриві масштабної реформи освіти, який привів до найбільшої акції протесту в Загребі.

Прем’єр - міністра Орєшковича звинуватили у зловживаннях під час призначення членів Агентства безпеки і розвідки. Через цей закид найбільша правоцентристська парламентська партія ХДС виступила ініціатором голосування щодо вотуму недовіри уряду.

16 червня, 125 голосами «за» хорватські депутати відправили кабінет міністрів у відставку.  Лідер руху «Мост» Божо Петров заявив, що переформування уряду Хорватії після відставки прем'єр-міністра Орешковіча не може бути реалізовано.  Також «Мост»  зібрав підписи своїх прихильників в парламенті для розпуску і призначення нових виборів.

Пропрацювавши близько півроку, 20 червня, парламент Хорватії прийняв рішення про розпуск. Схвально проголосувало 137 депутатів із 151. Рішення набуде чинності 15 липня. Президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович, яка призначає дату виборів, заявила, що візьме до уваги бажання більшості партій провести народне волевиявлення вже після літніх канікул.

Таким чином, вже цієї осені громадяни будуть змушені обирати собі нових представників. Розпуск парламенту став результатом партійних конфліктів та новим етапом у політичній кризі європейської держави.

На думку експертів, нові вибори на тлі заплутаної політичної ситуації  -  не найкраща новина для країни, яка перебуває у важкій економічній кризі. Аналітики компанії IHS Inc висловлюють побоювання, що вибори не допоможуть країні поліпшити фінансове становище та лише завдадуть шкоди інвестиційному клімату.

«Хорватія вийшла з шестирічної рецесії в 2015 році, але з огляду на останню  політичну безвихідь, швидше за все, зійде зі шляху відновлення», - відзначають економісти.

Варто зауважити, що у 2016 році Хорватії доведеться виплатити понад 4 млрд доларів у вигляді облігацій і відсотків, що дасть додатковий тиск на наступний уряд.

На думку аналітиків Raiffeisen Research, дострокові парламентські вибори негативно вплинуть на хорватські єврооблігації. На тлі політичної фрагментарності, все більше інвесторів намагатимуться продати євробонди, що значно знизить їх рейтинг на найближчі шість місяців.

У свою чергу Єврокомісія прогнозує, що економіка Хорватії у цьому році виросте на 1,8%, що складає на 0,2% більше в порівнянні з 2015 роком.

«Високий рівень податкової заборгованості, шахрайство (щодо сплати податків на додану вартість – ред.) і тіньова економіка є ключовими проблемами. Вживаються заходи щодо поліпшення дотримання податкового законодавства, в тому числі розвиток системи дотримання законодавчих вимог з управління ризиками. Проте дані про ефективність даних кроків як і раніше обмежені », - свідчить висновок Європейської комісії.

Консультант з ризиків Teneo Intelligence Отілія Данд відмічає, що позачергові вибори значно затримають здійснення економічних реформ в країні. Також вона прогнозує «ліву спрямованість» наступного уряду.

"В цілому, баланс парламентських сил (після виборів - ред.), ймовірно, буде перекошений вліво. Це означає, що СДП, швидше за все, очолить наступний кабінет. Проте партії знадобиться, принаймні один партнер по коаліції, щоб отримати абсолютну парламентську більшість ", - цитує Financial Times прогноз Данд.

Таким чином, позачергові вибори можуть певним чином зсунути баланс сил, але навряд чи істотно змінять партійну присутність у парламенті. У будь-якому разі, головною метою наступного зібрання буде сформувати дієвий уряд, що буде здатен стабілізувати економічну ситуацію. 

Анастасія Хомяк

Оставьте первый комментарий