Трудовий кодекс: чому українців обмежать у відпустці


11.10.2017 17:16:00



Поки у Франції протестують проти прийняття нового трудового законодавства, в Україні прийняли нову пенсійну реформу, але про новий Трудовий кодекс поки тільки ведуть розмови. Притому, що Євросоюз виділив Україні гроші на розробку нової редакції цього закону.

Чому так затягують з новим Трудовим кодексом, проаналізував в ефірі радіостанції Голос Столиці юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін.

Як ви вважаєте, коли варто очікувати, що в депутатів дійдуть руки до прийняття нового трудового законодавства?
 
— Руки в них мають дійти ще до того, як українці навчаться відстоювати свої права по-європейськи. Тобто влада користується тим, що громадяни не користуються своїми правами на страйк, скажімо, і не цікавляться різними змінами соціально-трудового законодавства. І це не призводить відтак до масових хвилювань. І можна сказати, що влада цією ситуацією відверто зловживає, тому що соціальний діалог відсутній як такий. І люди не вміють себе захищати, тому трудова реформа в таких умовах просто не може ніяк пройти в інтересах людей найманої праці. Тому що вони зараз просто позбавлені можливості чогось вимагати. Вони тут об'єкт, а не суб'єкт реформи. 

Можливо, немає уваги з боку населення, тому що є розуміння, що вони виконуватися не будуть?
 
— Це не аргумент. Міжнародна організація праці неодноразово наголошувала, що Україна має запровадити систему інспектування, яка б викорінила тіньову працю. Безумовно, наше трудове законодавство жорстке, але тим не менше, Україна мала можливість забезпечити виплату всім хоча б мінімальної зарплати та оформлення трудових відносин. Це питання обговорюється на міжнародному рівні вже останні кілька років. Говориться, що через прийняті Україною закони на користь бізнесу, зокрема, закон про засади державного нагляду за здійсненням господарської діяльності, інспектори свої повноваження виконувати ефективно не можуть. І це викликає значно більше побоювань, ніж те, що наш кодекс, можливо, комусь здається застарілим. Трудове право Франції базується на тих підвалинах, які були закладені ще у 1910 році. Але, тим не менше, Франція — це одна з процвітаючих країн.

В Україні взагалі профспілки впливають хоч якось на захист прав працюючих?
 
— Питання, звичайно, дуже спірне. Якби вони впливали, то, можливо б, ми жили значно краще. Але звичайно, такі осередки створюються, і в різних сферах. Це і транспорт, і металургія, і навіть банківський сектор. В травні цього року була масштабна акція протесту шахтарів на підприємствах, що належать дуже впливовим українським людям і не лише українським, але мова йде про іноземних бізнесменів. І ось ці події у травні у Кривому Розі дійсно змусили багатьох згадати про те, що профспілки існують, і люди домоглися оплати праці вищої на 20%. Це свідчення того, що все ж таки законодавство в нас залишало можливості для виборювання кращих умов. Трудовий кодекс новий ці умови відбере і відкотить Україну до 19 століття. Тому що у 19 столітті трудові відносини як раз регулювалися між індивідуальним працівником головним чином і роботодавцем. І профспілка з цього процесу була виключена.
 
Що зараз пропонують змінити в українському трудовому законодавстві, коли мова йде про реформу?
 
— Перед усім хочеться сказати громадянам, що стабільності у трудових відносинах не буде. По-перше, можна буде широко укладати короткострокові договори, згідно пенсійної реформи нової, працювати доведеться довше, але на таких коротких умовах. Потім, функції стабільної трудової теж не буде. Тому що роботодавець зможе своїми нормативними актами розширювати коло обов'язків. Коли вас приймали на роботу, вам обіцяли одну функцію, але вже в процесі вам повідомляють про те, що зона обслуговування розширюється, і вам треба буде робити ще більше за ту ж зарплату. Потім може бути, що взагалі не виплачуватимуть мінімальну зарплату, тому що інспектори праці не будуть наділені правом карати роботодавців за виплату заробітної плати нижче мінімальної. Достатньо проглянути положення про штрафи в новому Трудовому кодексі. 
 
Як ви вважаєте, коли варто очікувати, що в депутатів дійдуть руки до прийняття нового трудового законодавства?
 
— Руки в них мають дійти ще до того, як українці навчаться відстоювати свої права по-європейськи. Тобто влада користується тим, що громадяни не користуються своїми правами на страйк, скажімо, і не цікавляться різними змінами соціально-трудового законодавства. І це не призводить відтак до масових хвилювань. І можна сказати, що влада цією ситуацією відверто зловживає, тому що соціальний діалог відсутній як такий. І люди не вміють себе захищати, тому трудова реформа в таких умовах просто не може ніяк пройти в інтересах людей найманої праці. Тому що вони зараз просто позбавлені можливості чогось вимагати. Вони тут об'єкт, а не суб'єкт реформи. 

Можливо, немає уваги з боку населення, тому що є розуміння, що вони виконуватися не будуть?
 
— Це не аргумент. Міжнародна організація праці неодноразово наголошувала, що Україна має запровадити систему інспектування, яка б викорінила тіньову працю. Безумовно, наше трудове законодавство жорстке, але тим не менше, Україна мала можливість забезпечити виплату всім хоча б мінімальної зарплати та оформлення трудових відносин. Це питання обговорюється на міжнародному рівні вже останні кілька років. Говориться, що через прийняті Україною закони на користь бізнесу, зокрема, закон про засади державного нагляду за здійсненням господарської діяльності, інспектори свої повноваження виконувати ефективно не можуть. І це викликає значно більше побоювань, ніж те, що наш кодекс, можливо, комусь здається застарілим. Трудове право Франції базується на тих підвалинах, які були закладені ще у 1910 році. Але, тим не менше, Франція — це одна з процвітаючих країн.
 
В Україні взагалі профспілки впливають хоч якось на захист прав працюючих?
 
— Питання, звичайно, дуже спірне. Якби вони впливали, то, можливо б, ми жили значно краще. Але звичайно, такі осередки створюються, і в різних сферах. Це і транспорт, і металургія, і навіть банківський сектор. В травні цього року була масштабна акція протесту шахтарів на підприємствах, що належать дуже впливовим українським людям і не лише українським, але мова йде про іноземних бізнесменів. І ось ці події у травні у Кривому Розі дійсно змусили багатьох згадати про те, що профспілки існують, і люди домоглися оплати праці вищої на 20%. Це свідчення того, що все ж таки законодавство в нас залишало можливості для виборювання кращих умов. Трудовий кодекс новий ці умови відбере і відкотить Україну до 19 століття. Тому що у 19 столітті трудові відносини як раз регулювалися між індивідуальним працівником головним чином і роботодавцем. І профспілка з цього процесу була виключена.
 
Що зараз пропонують змінити в українському трудовому законодавстві, коли мова йде про реформу?
 
— Перед усім хочеться сказати громадянам, що стабільності у трудових відносинах не буде. По-перше, можна буде широко укладати короткострокові договори, згідно пенсійної реформи нової, працювати доведеться довше, але на таких коротких умовах. Потім, функції стабільної трудової теж не буде. Тому що роботодавець зможе своїми нормативними актами розширювати коло обов'язків. Коли вас приймали на роботу, вам обіцяли одну функцію, але вже в процесі вам повідомляють про те, що зона обслуговування розширюється, і вам треба буде робити ще більше за ту ж зарплату. Потім може бути, що взагалі не виплачуватимуть мінімальну зарплату, тому що інспектори праці не будуть наділені правом карати роботодавців за виплату заробітної плати нижче мінімальної. Достатньо проглянути положення про штрафи в новому Трудовому кодексі. 

Обов'язковий рівень мінімальної заробітної плати залишається, однак ніхто це контролювати не буде?
 
— Так, якщо ми порівняємо статті про штрафи за порушення в галузі трудових відносин у нинішньому КзпП, і проекті Трудового кодексу, то такого порушення, як виплата заробітної плати нижче мінімальної там не міститься. Це або недоопрацювання, або ж це свідомий крок. Окрім того, всі штрафи зменшуються дуже радикально. Всі ці новації влади, обіцяні з 1 січня, вони будуть нівельовані, тому що штраф за неоформлення трудових відносин буде зменшено втричі, а штраф за недопуск інспектора праці, яким зараз багато кого лякають, його там не передбачено взагалі. Тому можна прогнозувати, що стимулів для дотримання трудового законодавства не буде. Яким би не був ліберальний кодекс новий, його можна буде не виконувати взагалі.
 
Що стосується понаднормової роботи, це питання якимось чином врегульоване?
 
— На жаль, залишається норма про так звану ненормовану роботу, і яка не оплачується у подвійному розмірі, як надурочний час. На цю суперечність, на наявність таких близьких співвідносних понять звернула увагу Міжнародна організація праці, але її зауваження не були враховані. Окрім того, не були враховані інші зауваження Міжнародної організації праці. Так, скажімо, працівник буде йти у відпустку не тоді, коли він має на це право, і воно відображене в графіках відпусток, а тоді, коли роботодавець видасть свій наказ. Окрім того, МОП вважає, що умови укладення строкових договорів теж не відповідають якимось об'єктивним критеріям. Можна добитися згоди працівника, і цього буде достатньо, працювати навіть на небезпечних роботах, що, в принципі, суперечить європейській практиці.
 
Медичне страхування працівників і пенсійні накопичувальні приватні фонди також не врегульовуються?
 
— Дуже цікаве питання. Останній варіант Трудового кодексу вирізав безліч норм, які стосувалися пенсійного забезпечення та соціального страхування. Можливо, це робили з метою оптимізації тексту, тому що він зараз є просто велетенським і мало зрозумілим для пересічного працівника. Але разом з тим, виділили на якусь «воду» і абстракцію, а дуже ключові норми у галузі соціального забезпечення. І зокрема, знищено гарантію про те, що працівник має право на пенсію безвідносно того, чи сплачував роботодавець за нього соціальні внески. Тобто МОП запропонувала новацію на користь працівників, щоб у тому разі, коли недобросовісний роботодавець приховував від соціальних фондів кошти та не сплачував внесків, тоді працівник мав би все одно отримувати як пенсію, так й інші соціальні виплати. Але депутати це прибирають з кінцевої редакції.

Нагадаємо, раніше ІА "Грушевського,5" повідомляло, що Китай вкладе мільярди в економіку України.



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров