Реформа на монополізованому ринку електроенергії призведе до збільшення цін та погіршення стану галузі


10.04.2018 18:29:00



Згідно з новим Законом «Про ринок електричної енергії», до 1 липня 2019 року Україна має змінити модель функціонування ринку електроенергії відповідно до вимог Третього енергетичного пакету ЄС. Її впровадження мало б означати вільне ринкове ціноутворення, зменшення впливу держави, конкуренцію та можливість продажу електроенергії за двосторонніми договорами. Проте за поточних ринкових умов в Україні, реформування може привести до суттєвого погіршення ситуації у галузі та загрожує дискредитацією процесу євроінтеграції.

image001.jpg

.

Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 10 квітня під час Круглого столу «Ризики та бар’єри на шляху реформування ринку генерації».

Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ та МЕРТ, в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

Ліцензію на виробництво електроенергії на українському ринку мають 406 суб’єктів, проте частка 5 найбільших гравців складає 92% сукупного обсягу оптового ринку електроенергії (ОРЕ). Держава контролює майже всі операції на ринку, що спотворює ринкову модель та унеможливлює конкурентний розвиток. Послабити концентрацію на ринку можна за рахунок імпорту та будівництва нових потужностей. Проте ані держава, що виробляє 67% електроенергії, ані приватний сектор не зацікавлені в появі нових сильних гравців. 

«Перехід до вільного ринку в умовах високої концентрації є дуже ризикованим кроком. Через зміну механізмів ціноутворення кінцева ціна електроенергії для бізнесу зросте щонайменше на 30%, навіть не враховуючи інфляцію та інші фактори, що впливатимуть на тарифи для кінцевих споживачів, зокрема, впровадження RAB-регулювання. Зменшити ціновий шок дозволить відмова від перехресного субсидіювання, але це спричинить двократне зростання тарифу для населення», - зауважує керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель. 

Імпортер, як повноцінний конкурент вітчизняній генерації, не може зайти на ринок до зняття низки адміністративних, економічних і технічних бар’єрів. Зокрема, необхідні синхронізація бірж, створення умов для імпорту в Бурштинський острів та об’єднання ОЕС України з ENTSO-E. Останнє потребує оновлення генеруючих потужностей, що зношені на 80%, та відповідності європейським технічним вимогам та екологічним стандартам, а отже – значних капіталовкладень.

«Україна обрала європейський шлях розвитку, отже, має виконувати свої зобов’язання в рамках реформи енергетичної сфери. У галузі багато об’єктивних проблем, однак побудувати конкурентний ринок можливо лише за умови реалізації повного комплексу необхідних кроків. Зокрема, напрацювання якісної підзаконної бази для ринку електроенергії, оздоровлення енергетичного регулятора та АМКУ з метою орієнтації на потреби споживачів, а також створення умов для експортно-імпортного обміну», - переконаний керівник департаменту програм допомоги “Енергетика, транспорт та навколишнє середовище” Представництва ЄС в Україні Йоганнес Баур.

Поява нових великих виробників в поточній ситуації є сумнівною, адже строк окупності такої інвестиції складає більше 20 років. Більш того, діюча генерація не зацікавлена в появі конкурентів та може ситуативно пропонувати нижчі ціни, чим блокуватиме вхід на ринок нових суб’єктів. Особливо, у разі можливого встановлення їм надбавок на підвищення екологічності, покриття боргів «старого» ринку тощо. Такі доплати включатимуться до тарифу на передачу та, в кінцевому рахунку, лягатимуть на споживача, створюючи ілюзію конкурентної ціни електроенергії на добу наперед та внутрішньодобовому ринку.

На необхідності виваженого підходу наголосив Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов: «Реформа ринку електроенергії є пріоритетом, зважаючи  на її визначальний вплив на умови ведення бізнес-діяльності в країні. Наше завдання – не сліпе накладання Третього енергопакету, що призведе до негативних наслідків, а реалізація механізмів для конкурентного розвитку галузі. Тут має бути спільна комплексна робота усіх відповідальних органів».

За оцінкою BRDO, позитивного ефекту від імплементації Третього енергетичного пакету в Україні можна досягти виключно за умов:

- посилення антимонопольних вимог до учасників ринку генерації;
- створення можливостей для відкриття імпорту і будівництва нових приватних ТЕС;
- відходу від практики перехресного субсидіювання між різними категоріями споживачів.

В іншому випадку, в умовах обмеженого державного втручання, посилюється чутливість ринку до цінових коливань та зловживань, що відобразиться на кінцевому споживачі.

Довідково:

Ініціаторами регуляторної реформи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба за сприяння BRDO. Підтримку процесу надає ЄС в рамках ініціативи EU4Business/ FORBIZ.

BRDO – провідний незалежний експертно-аналітичний центр з регуляторної політики в Україні.

Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в Україні.

Ознайомитися із Зеленою книгою BRDO щодо регулювання ринку виробництва електричної енергії можна тут

Презентація дослідження доступна за посиланням.

 



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров