Світові держави домовилися про ненапад у кіберпросторі фото
Як повідомляють ЗМІ, група урядових експертів ООН підготувала доповідь щодо міжнародної інформаційної безпеки , в якій йдеться про домовленості 20 найбільших світових держав використовувати кібертехнології в мирних цілях і не атакувати об'єкти критично важливої інфраструктури. При цьому країни зобов'язуються боротися зі спробами хакерів вести незаконну діяльність проти інших держав з їх території. Всі зазначені в доповіді домовленості носять поки що тільки рекомендаційний характер. Що дає можливість все-таки проводити диверсійні дії в кіберпросторі різних держав. Країни-учасниці домовленості про ненапад в кіберпросторі: Росія, США, Китай, Великобританія, Бразилія, Японія, Ізраїль та інші. Робота над текстом документа велася кілька років. Тепер, як очікується, він повинен надійти на обговорення в Генеральну асамблею ООН. В кінцевий текст документа, не увійшла пропозиція США про те, щоб поширити міжнародні правові норми на кіберпростір. Проти нього виступили Росія, Білорусія, Китай та інші країни, які вирішили, що такий захід може закріпити гегемонію США. Також в текст не потрапила пропозиція США про можливість використання силових методів для відповіді на кібератаки - представники Китаю виступили проти, бо це б призвело до мілітаризації кіберпростору. Росія відверто побоюється розвинутих західних країн, тому саме вона й виступила з ініціативою впровадження норм і правил поведінки в кіберпросторі, ще в 2011-му році. Таким чином, намагаючись не тільки захистити свої ресурси від кіберзагроз, а й поставити заслін на шляху використання інтернет-технологій у військово-політичних цілях (мілітаризація кіберпростору, дестабілізація режимів). Західні ж країни (насамперед США), донедавна, ні про які правила поведінки і чути не хотіли. У російських ініціативах вони бачили лише спробу встановлення більшого контролю над інтернетом і бажання обмежити кіберпотенціал інших країн. Прийти до компромісу країни змусило зростаюча кількість кіберзагроз. Як сказано в доповіді, "в глобальному середовищі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) простежуються тенденції, що викликають заклопотаність, включаючи різке збільшення кількості інцидентів, пов'язаних зі зловмисним використанням подібних технологій державами та недержавними гравцями". Особливу тривогу експертів викликає мілітаризація кіберпростору. Також у документі вказується на "зростання ймовірності використання ІКТ в терористичних цілях". Намагаючись знизити виникаючі ризики, держави домовилися "заохочувати використання ІКТ в мирних цілях і запобігати конфліктам, що виникають в результаті їх застосування". Зокрема, вони зобов'язуються не здійснювати кібератаки на об'єкти критично важливої інфраструктури один одного. Мова йде про такі об'єкти, як АЕС, банки, системи управління транспортом або водопостачанням. Також країни погодилися не вставляти шкідливі "закладки" в IT-продукцію. Про те, що спецслужби США активно користуються цим способом досягнення своїх цілей, стало відомо з викриттів Едварда Сноудена. В одному з опублікованих ним документів під грифом "цілком таємно" розповідається про те, як співробітники одного з підрозділів Агентства національної безпеки (АНБ) США перехоплюють посилки з купленими кимось комп'ютерами для установки в них шкідливих програм. Перехоплення здійснюється в тому випадку, якщо техніка куплена людиною або організацією, що представляють інтерес для спецслужб США. Посилка перенаправляється в секретне місце, де співробітники АНБ її розкривають, впроваджують в її вміст програмні і апаратні засоби контролю і управління, а потім акуратно запаковують і відправляють адресатові. Як випливає з документа, подібні операції дозволяють спецслужбам США отримувати доступ до самих важкодоступних "мішенях". Зокрема, таким чином американцям вдалося зламати Сирійське телекомунікаційне агентство. Згідно з документами з архіву Сноудена, АНБ розміщувало шпигунське програмне забезпечення на комп'ютерах, жорстких дисках, маршрутизаторах та інших пристроях таких компаній, як Cisco, Dell, Western Digital, Seagate, Maxtor, Samsung і Huawei. Читайте ще: Росія і НАТО готуються до можливої конфронтації Відтепер такі дії поставлені поза законом. "Держави повинні вживати доцільні заходи для забезпечення цілісності мережі поставок з тим, щоб кінцеві користувачі могли бути впевненими в безпеці ІКТ-продукції. Також вони повинні прагнути запобігати поширенню складних шкідливих ІКТ-інструментів і методів і використання прихованих шкідливих функцій", - сказано в доповіді урядових експертів ООН. Відповідно до доповіді держави також зобов'язуються надалі не звинувачувати один одного в кібератаках: "Звинувачення держав в організації та здійсненні протиправних діянь повинні бути доведені". Також вони повинні докладати зусилля по боротьбі з хакерами, які здійснюють кібератаки з їх території або через неї. В узгоджених нормах поведінки держав, втім, є одна вада: вони не є юридично зобов'язуючими. Сам термін "норма" може означати як кодифікацію вже прийнятої в суспільстві, стійкої моделі поведінки, так і бажану модель поведінки, до якої слід прагнути. У цьому сенсі це поступальний рух до кіберстабільності в руслі "тактики малих кроків" від фіксації визнаних правил поведінки в галузі використання ІКТ до подальшого юридичного їх закріплення. На даний момент домовленість про деякі норми поведінки держав, може бути в чомусь, радше, декларативним заходом, ніж оперативним. І це нормально. Шлях до юридично зобов'язуючих документів можливий лише при успішному проходженні етапу добровільного дотримання домовленостей та опрацювання їх реалізації.

Оставьте первый комментарий