8-й Київський безпековий форум. Фонд Арсенія Яценюка фото
28-29 травня в Києві відбувся 8-й Безпековий форум, організований Фондом Арсенія Яценюка "Відкрий Україну". Щорічний міжнародний захід «Київський Безпековий Форум», започаткований Фондом Арсенія Яценюка "Відкрий Україну" у 2007 році, є платформою для дебатів із найактуальніших питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні. Метою Форуму є посилення співробітництва у сфері безпеки між Європейським союзом та Чорноморським регіоном, підвищення рівня обізнаності про розвиток безпеки серед ключових гравців, посилення ролі незалежних та неурядових акторів у вирішенні безпекових проблем в Європі. Цього року на Форумі були присутні понад 400 міжнародних і українських лідерів, представників політичних, ділових та громадських кіл із понад 20 країн світу обговорять глобальні безпекові тенденції та виклики в сучасних міжнародних відносинах. Основна тема Форуму була присвячена останнім подіям в Україні та біля її кордонів, їх передумовам, і можливим наслідкам для держави, регіону, Європи, і навіть для світу в цілому. Українські та міжнародні фахівці спрогнозували можливі сценарії розвитку подій та їх наслідки, а також дали експертні рекомендації щодо забезпечення стабільності та безпеки Європи і сусідніх регіонів у майбутньому. США і ЄС повинні розглядати Росію як загрозу світовій безпеці, а не як потенційного стратегічного партнера. - про це заявив  головний директор із питань прав людини та людських свобод Інституту Маккейна (США) Девід Кремер під час підсумкового виступу на 8-му Київському безпековому форумі,  організованому Фондом Арсенія Яценюка "Відкрий Україну". Девід Кремер вважає, що у боротьбі з агресором США і ЄС повинні посилювати, а не тільки утримувати діючі санкції проти РФ. Крім того необхідна єдність всередині ЄС і готовність США надавати Україні не лише економічну, але й військову допомогу. "Помилкою Обами було ненадання Україні зброї", - сказав експерт. Також він висловив своє бачення справжніх причин нинішньої кризи в Україні. На думку експерта, це війна Кремля проти західних цінностей. "Режим Путіна становить загрозу, загрозу власному російському народу. Варто лише згадати вбивство Бориса Немцова і випадок з отруєнням Володимира Карамурзи", - зазначив Д. Кремер. На його думку, єдина мета Президента Росії – залишитись при владі. Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, виступаючи на 8-му Київському безпековому форумі,  прокоментував заяву міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова про те, що Росія має прямі контакти з керівництвом ДНР-ЛНР. "Мій уряд ніколи не буде спілкуватися з терористами. Ми хочемо спілкуватися з легітимно обраними представниками Донецька та Луганська. Це наша спільна мета, наше спільне завдання. Ми хочемо провести там вільні і прозорі вибори", - заявив Арсеній Яценюк. "Ми готові спілкуватися з терористами лише тоді, коли вони будуть за гратами. У нас достатньо для них камер", - наголосив очільник Уряду України. В той же час, директор Королівського інституту міжнародних відносин "ЧЕТЕМ ХАУС" , при підтримці якого проводився захід,  Робін Ніблетт сказав, що у Європейському Союзі не зовсім розуміють, що Україна бореться за своє майбутнє і це має безпосередній вплив на майбутнє усієї Європи. І ті свободи, які виборюють українці, є свободами, за які і Євросоюз має активно боротися. Як підкреслив експерт, агресія Росії проти України пов’язана з тим, що в Кремлі не бажають створення вільного суспільства – шлях, який обрала Україна. "Зараз Україна проходить серйозне випробування. Але уряд виконав свої завдання на тлі такої тяжкої ситуації у сфері безпеки, коли територія та населення знаходяться під загрозою потужного сусіда – РФ. Чому це так? Мені очевидно, що бачення створення вільного суспільства – це не те, що поділяє уряд РФ. Вони обрали інший шлях на майбутнє – це обмеження свобод, обмеження ЗМІ і централізація влади", - заявив Р.Ніблетт. Він висловив переконання, що якщо на Росію буде здійснений належний тиск ззовні, то агресію проти України можна буде зупинити. Ці цінності і свободи, за які бореться Україна, такі самі, як і у нас у Європі. І тому ми маємо всіляко підтримати Україну. Не лише тому, що це буде правильно, а тому, що це буде відповідати інтересам усієї європейської системи безпеки… Європа повинна запропонувати Україні те, що Україна може запропонувати Європі. Р.Ніблетт. Під час панелі ЦІННОСТІ, ЩО СТАЛИ ПРИЗНАЧЕННЯМ: ЧАС ДЛЯ МОБІЛІЗАЦІЇ ДЕМОКРАТІЙ серед учасників гостро обговорювалось питання визначення поняття - війна. Президент парламенту Естонії Ейкі Нестор наголосив, що не всі європейські політики наважуються назвати війною події на Сході України. За його словами політики в Україні, Естонії, Литві можливо не такі вже досвідчені, але вони не бояться говорити такі слова, як війна. З іншого боку вони знають політиків у Європі, які не люблять таких різких слів. "Якщо ми говоримо відверто про Україну, це війна. Це відсутність миру між демократією і автократією, між вільними ЗМІ  і тими, що промивають мізки своїм громадянам, між вільними людьми і тими, які обирають долю рабів", - додав естонський політик. Ейкі Нестор зауважив, що сьогодні Росія намагається вибудувати нові кордони в Європі, і Естонія у свій час теж відчувала тиск з боку східного сусіда. "Якби ми не стали членом ЄС і НАТО, ми були б невеличкою країною, ми б стали нічим, ішли б за вітром, і ці жорна б нас перемололи", - сказав він. Позицію естонського політика підтримав Державний Секретар Міністерства закордонних справ Латвії Андрей Пілдегович, який відзначив, що регіональне партнерство у цьому процесі є дуже важливим, і підтвердженням цьому є досвід євроінтеграції каїн Балтії. "Я думаю, що партнерство між Грузією, Молдовою та Україною, і навіть іншими країнами, є дуже важливим. Ці партнерства не є якорями вашого партнерства з ЄС, але це додаткові струни, які дають вам можливість забезпечити більш високий рівень уваги до вашого регіону з боку ЄС", - сказав А. Пілдегович. За його словами, транскордонні угоди з країнами у контексті вільної торгівлі будуть більш ефективними, якщо ці стосунки відповідним чином  будуть налагоджені і між самими країнами "Східного партнерства". Водночас дипломат визнав, що всі країни "Східного партнерства" досить різняться. "І якщо Україна захоче виконувати на двосторонній основі порядок денний з ЄС – це ваш вибір. Але з нашого досвіду, балтійських країн, можу сказати, що ми досягли розумного прогресу саме через те, що ми були партнерами між собою", - сказав він.  А. Пілдеговіч також зазначив, що Україна має підтримку з боку європейських партнерів і в ЄС готові до імплементації Угоди про асоціацію з Україною вже з 1 січня 2016 року. При цьому він нагадав, наразі що 20 з 28 країн ЄС ратифікували цей документ. "Клуб друзів" України у ЄС повинен бути розширений" , - наголосив представник МЗС Латвії. Менше формальності і фанфар, менше медійної екзальтації, більше суто практичних, прагматичних питань. Дорожня карта для вступу України в ЄС є реалістичною. Ця мета для України є досяжною, але треба виконати для цього всі завдання – і в політичному, і в технічному сенсі. Другий день Київського Безпекового Форуму відзначився виступом секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова. Під час свого виступу він сказав, що умиротворити Росію може лише сильна, озброєна українська армія.  Політика умиротворення Росії з боку країн Заходу не діє. Зупинити просування російської агресивної, імперської політики Кремля на Захід може лише сильна та озброєна сучасною зброєю українська армія. "Який головний висновок ми повинні зробити? Це - безперспективність і небезпечність політики умиротворення агресора. Умиротворення агресора завжди приводить до ескалації конфлікту і до великих, тривалих втрат. Агресора треба не умиротворяти, а зупиняти", - сказав він, - "політика умиротворення або недратування агресора, у тому числі, з боку європейських політиків, стратегічних партнерів України, "не дала і не може дати плоди". "Саме сильна озброєна сучасною ефективною зброєю українська армія – це єдина сьогодні гарантія умиротворення. Росія рахується тільки з силою". Водночас, секретар РНБО вказав на те, що, на превеликий жаль, наслідком такої "позиції умиротворення" стало фактично блокування ефективної військово-технічної співпраці між Україною та стратегічними партнерами, зокрема, блокування поставок летальної зброї. І це при тому, що Україна не підпадає під жодні санкції, які б блокували цю співпрацю. "Сьогодні треба говорити не просто про продовження санкцій проти РФ, а про посилення економічних санкцій. Сьогодні треба говорити про відновлення військово-технічної співпраці, про озброєння України сучасною зброєю", - заявив О.Турчинов. Саме зі слів про армію та про те в якому стані вона була на початку військової агресії Росії в Україні розпочав свій виступ Президент України Петро Олексійович Порошенко. На момент початку російської агресії рік тому Україна мала лише 3-5 тисяч боєздатних військ, однак, об’єднавшись, український народ зміг вистояти та зупинити агресора. Про це заявив Президент України у своїй промові під час відкриття 8-го Київського безпекового форуму.  "Коли спробували перерахувати скільки військ з певними бойовими здібностями, Україна могла виставити, керівництво країни отримало цифру – від 3 до 5 тисяч", - сказав він. Президент зазначив, що ще рік тому Україна мала армію, яка була цілеспрямовано знищена: "Знищена і ліквідована база для мобілізації. Розпродана найсучасніша зброя, яку свідомо вивозили за кордон, за наказами керівництва оборонного відомства, яке напряму стояло на службі у Росії. Ліквідована система тилового і логістичного забезпечення…". Однак в цих умовах український народ став на захист Батьківщини, продемонструвавши "унікальний волонтерський рух". "До 80% населення України у той чи інший спосіб знайшли можливість підтримати оборону держави: хтось у вигляді перерахування коштів на спеціальний фонд Міністерства оборони, а хтось пішовши добровольцем у Збройні Сили України, хтось, кинувши все, віддав останнє для того, щоб забезпечити армію".  П.Порошенко підкреслив, що український народ, об’єднавшись, зміг "зупинили навалу": "І не лише зупинили, а повернули 2/3 окупованого Донбасу". Однак після цього в бій вступила регулярна армія РФ - "найбільша військова машина на континенті з бойовими досвідом".  "І тут Україна витримала. Ми  витримали тому, що маємо високий бойовий дух, бо ми з колес почали будувати армію", - заявив він. Старший аналітик, директор Ініціативи контролю над озброєнням Інституту Брукінса (США) Стівен Пайфер в свою чергу заявив: "США мають посилити свої економічні санкції проти Росії, у разі початку нового наступу на Донбасі та невиконання Кремлем Мінських домовленостей. Необхідно щоб США тримали у силі санкції проти Росії та були готові їх зробити жорсткішими, якщо буде новий наступ на Донбасі, або якщо Росія не буде виконувати свою частину Мінських домовленостей". Стівен Пайфер добре оцінив політичну та економічну підтримку України з боку США, але, водночас, вказав на те, що США повинні бути готові надати і додаткову фінансову допомогу Україні, якщо вона зробить ефективні кроки у плані проведення реформ. "Попередити економічну кризу буде набагато дешевше, ніж потім долати її наслідки", - сказав він. Також, переконаний американський експерт, США могли б і більше робити у контексті військової підтримки України. С.Пайфер також вважає, що потрібно, щоб ЄС відігравав більшу роль, "яка сумірна з їх економічною вагою". На переконання експерта, нормалізації обстановки  в Україні "не буде, якщо цього не захоче Росія, яка має багато важелів впливу".  "Поки що Росія не хоче розв’язати цю кризу в таких умовах, які будуть прийнятні для України, а це означає, що США будуть продовжувати свою політику", - зазначив він. Окремо С.Пайфер прокоментував можливість долучення Вашингтона до мирного процесу врегулювання кризи на Донбасі: "США не були безпосередньо задіяні до розробки Мінських домовленостей. І не знаю, як би присутність американців змінили характер цих домовленості, але можуть виникнути такі можливості, де участь США може відкрити нові шанси. І у такому випадку, США мають бути готові до цього, і, я думаю, Вашингтон буде прихильно ставитися до цієї ідеї". Коментуючи реакцію НАТО на конфлікт в Україні, С.Пайфер зазначив, що Альянс вживає заходи стримування, щоб Росія хибно не подумала, "що те, що вона робить в Україні, вона могла б здійснити і проти країни-члена НАТО". Водночас, він вказав на те, що не вважає вірогідним сценарієм "появу десь в Балканських країнах "зелених чоловічків". Але і не можна говорити про те, що така небезпека взагалі відсутня, додав експерт. Думку, що проблемою російського суспільства є функціонуюча протягом сторіч система особистої влади  висловила старший науковий співробітник Інституту Брукінгс (США) Лілія Шевцова. "Коли я дивлюся на російського президента, я бачу людину, що заблукала в Кремлівських коридорах, людину, яка не завжди свідома того, якими будуть наслідки її дій", - сказала науковець. "В Росії є значно серйозніша проблема - система особистої влади, яка має за спиною тисячолітню історію. Багато соціальних груп мислять застарілими стереотипами, які шкандибають до цвинтаря і не хочуть, щоб їх поховали", - додала вона. Лілія Шевцова вважає, що Україна стала жертвою цієї системи, "системи, яка представляє геополітичну і цивілізаційну загрозу".  


Загрузка...

Оставьте первый комментарий