Юлія Магдич: «Мій бренд виник під час Революції гідності, тому перша колекція вишиванок швидко розлетілася»

Юлія Магдич: «Мій бренд виник під час Революції гідності, тому перша колекція вишиванок швидко розлетілася»

Відома дизайнер розповіла, чому не стала політиком та як створює вишиванки, які полюбилися заокеанським селебритіс.

Вишиванка – модний тренд не лише в Україні. Вишиті сукні та блузи від колишньої львів’янки Юлії Магдич, яка нині живе і працює у столиці, носять Джамала, Катерина Осадча і дочка легендарного Оззі Осборна, зірка Instagram Келлі Осборн. Як запевняє дизайнерка, до кожної вишиванки у неї особливий підхід. Про секрети творчого процесу та чому не вважає фешн-бізнес жіночою справою, розповіла в інтерв’ю.

Зараз живете у Києві, але ваше дитинство минуло у Львові…

Ще була школяркою, коли батьки вирішили переїхати зі Львова до Києва. Дитинство у Львові – найкраще. Львів зі своєю культурною та творчою атмосферою впливає на те, аби дитина розвивалася у різних напрямах. Дуже сумую за життям у рідному місті. Там почуваюся затишно і натхненно.

Ким мріяли стати у дитинстві?

Мені хотілось займатися серйозним бізнесом. Можливо, навіть бути політиком… Але тепер мені дуже подобається те, чим займаюся. Велика перевага моєї роботи, що не доводиться обманювати і викручуватись. Часто у політиці люди сковані одним ланцюжком. Для мене була б неприпустима і неприродна поведінка, коли була б змушена «танцювати» під чиюсь музику.

Ви за освітою юрист-міжнародник. Чому покинули цю професію?

Хотіла бути адвокатом, а коли пішла на практику, зіткнулася з великою купою паперів. Я це не дуже люблю, тому почала приглядатися до інших професій. Але я вдячна юридичному факультету, що мене навчили там інакше мислити та структурувати свою роботу. Можливо, колись я ще стану юристом. Хоча я, здається, вічний студент (сміється). Нещодавно вступила до аспірантури на філософському факультеті на спеціальність «Політичні інститути та процеси».

Крім цього, ще встигли спробувати себе в амплуа журналіста…

Дуже люблю журналістику, але це не мій фах. Цього треба вчитися. Я – організатор. Можу організувати роботу команди, видання. Кілька років видавала модний журнал “S4ASTIE”. Але після цього мені закортіло змінити фешн-журналістику на щось серйозніше. Тоді такою платформою для мене стала газета “Україна молода”.

Продовжуєте писати?

Мала колонку на сайті “Обозреватель”, але давно нічого туди не писала. Працюючи у творчому середовищі, не маю можливості висловитися з приводу того, що відбувається у нас на Батьківщині, тому що це мені справді болить. А власна колонка – хороший майданчик для цього.

0e0ff254254d7aab51a69e03f7bbe84e.jpg

Як у майбутнього юриста виникла ідея поринути у моду?

Ще студенткою почала займатися фешн-рітейлом (бізнес у сфері модного одягу). У 19 років відкрила перший бутик з вечірніми сукнями. Це сьогодні вечірню сукню можна купити будь-де, а тоді це була біла пляма на мапі Києва. До речі, багато кому здається, що це жіночий бізнес, але це не так. Ця робота вимагає неабиякої енергії і сили. Я на зв’язку 24 години на добу, сім днів на тиждень. Навіть не можу дозволити собі поїхати на вихідні до Львова, прогулятися, випити кави. Обов’язково хтось подзвонить, комусь терміново потрібно зробити замовлення. Моя перша спроба стати дизайнером відбулася у бренді Umka, пізніше, як експеримент, зайнялась вишиванками. Зробила кілька штук – і їх миттю розібрали. Потім ще і ще…

А чому саме вишиванки?

Це моє покликання. Давно захоплююсь етнографією, українськими звичаями, традиціями. На жаль, та традиційність, до якої звикла у Львові, у Києві, виглядала екзотично. Раніше, коли ми з друзями у Києві одягали вишиванку на Пасху чи Різдво, на нас дивились як на інопланетян, а зараз вишиванка органічно увійшла у наше повсякденне життя. Вишиванка – це візуальна ідентифікація для українців.

Пам’ятаєте свою першу колекцію?

Так, вона швидко розлетілася. Мій бренд виник під час Революції гідності, тому на тлі піднесеного патріотизму люди почали повертатися до свого коріння, у тому числі і до традиційного одягу – вишиванки.

Вишиванки славляться своїми магічними візерунками. Ви дотримуєтесь канонів поєднання малюнка і кольору чи стилю певного регіону?

Зараз я вже схиляюся до того, що треба ділити, коли у вишиванку вкладають певні меседжі та сакральні коди, а коли зображають гарні квіти чи цікавий візерунок. До кожної колекції ми робимо спеціальну маленьку книжечку, де пояснюємо символи та значення кожної вишиванки. Рідко створюємо вишиванку у чіткій відповідності одному регіону, частіше – це сучасна 3D-інтерпретація.

Хто з селебритіс є власниками вишиванки від Юлії Магдич?

Келлі Осборн, Джамала, Катя Осадча, Ксенія Собчак, Оля Полякова, Тіна Кароль, Ольга Сумська, а також одна з найпопулярніших фешн-блогерів К’яра Ферраньї та головний редактор мексиканського Vogue Келлі Таламас.

І скільки ж коштує таке задоволення?

Ціни на блузи стартують від 160 доларів. Сукню можна придбати за 180 доларів і, звісно, вище.

Привідкрийте таємницю створення вишиванок – як відбувається творчий процес?

Я йду від протилежного. Уявляю собі ситуацію, наприклад, дівчина йде до колежанки на весілля чи на романтичну вечерю. Вже під цю ситуацію підбираю сукню. Малюю ескіз, конструюю, приміряю на різні типи фігури, бо все має сісти ідеально. І відшиваємо перший зразок. А вже потім підбираю під цю сукню або блузу вишивку. Для мене важливе функціональне призначення речі. Маю творчу майстерню в Києві, у якій мені допомагає невелика команда.

Ваші вишиванки вже роз’їхались по світу…

Так. Мої роботи майже всюди: Англія (відомий універмаг Selfridges), Франція, Монако, ОАЕ, Саудівська Аравія, Японія, США. Загалом понад 20 країн.

Мабуть, з вашим графіком важко знайти час на відпочинок?

Мені для відпочинку достатньо 3−4 дні. Коли вириваюсь до Львова, там відпочиваю душею, почуваюся вдома.

Чим захоплюєтесь, крім вишиванок?

Люблю пекти пляцки, це свого роду медитація для мене. Аромат, який наповнює квартиру, створює затишну та домашню атмосферу. Роблю букети з квітів. До речі, маю другий дорослий розряд з шахів. Дідусь ще в дитинстві нав­чив грати.

Влаштовуєте шахові турніри вдома?

Граємо кожні вихідні, але “на щось” з ним грати невигідно. Боюся програти все, що маю (сміється).





Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook и ВКонтакте: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров