Олег Білецький: Чи готові ми до змін?


12.03.2018 12:14:00



Снимок экрана 2018-03-12 в 12.19.02.pngЧого не вистачає суспільству аби українці дійсно отримали гідне європейського рівня життя та як формуються тренди новин “завтрашнього”, розповів Олег Білецький, ведучий телеканалу “112 Україна”.

Журналіст повинен відрізняти новини від новинного «сміття». Як Ви навчилися цьому та за якими критеріями обираєте інформацію для своїх ефірів?

Для того, аби відділити «інфосміття» від важливого, моніторити доводиться весь потік. І тут я не скажу нічого нового – підхід класичний. Подія або має розвиток, впливає, стає фундаментом для нового кроку, або просто «тухне». Який сенс говорити про те, що не вплине ні на що? Думаю, логіка вибору зрозуміла. 

Олеже, що допомагає Вам відчувати політичні тренди та формувати інформаційну стрічку на «завтра», як Ви робили це в однойменному проекті з Радіо Свобода?

Програму «ЗАВТРА» дуже ретельно готують люди поза кадром. А гості, які з’являються у студії, не потра- пляють туди випадково. Ми домовились на початку – програма має ідею і мету. Ми не просто робимо тижневик, міжнародний огляд чи щось неподібне на інші програми. Ми знаємо, якою є головна мотивація робити цю програму. «ЗАВТРА» не висвітлює прохідні, випадкові події – лише те, що матиме розвиток і вагу наступного дня. Як це відчути? Звертати увагу на причини, а не наслідки. Моделювати на кілька кроків уперед. Це ж цікаво.

Ви два роки жили в Німеччині. Розкажіть, будь ласка, в чому відмінність української журналі- стики від німецької?

Із задоволенням би розказав, якби мав практику роботи в обох країнах. У Німеччині я не працював журналістом, а міг лише спостерігати за процесом. Звичайно, стандарти всюди однакові. Але на практиці може відрізнятись. Простий приклад – робота невеликої місцевої радіостанції «Hochstift» у місті Падерборн. Це – радіо, яке повідомляє місцеві новини, інформує про затори на автобанах тощо. Вони мають пристойний н’юзрум, належне оснащення студії і непогані рейтинги в місті. Там працюють цікаві люди. Важко це порівняти із тим, як виглядають місцеві станції в Україні – навіть у великих містах. Звичайно, є винятки. Але у цілому – занадто централізований устрій України не оминули і медіа. І це – лише одна з сотень відмінностей.

Чи є різниця у рівні зацікавленості та політич- ної активності громадян в Україні та Європі, зокрема в Німеччині? У чому? 

Так, однозначно. Надмірна політизація українців, як на мене – головна цьому причина. Значна кількість пассіонаріїв у суспільстві створюють попит на популізм. Адже людям важко визнавати власну вину своїх негараздів. Простіше увімкнути телевізор і почути звідти – винні в усьому олігархи, а все, що треба аби змінити ситуацію – це не саморозвиток і важка праця, а ваш голос на виборах. І тоді, мовляв, усе саме собою зміниться. Мені видається неможливою така ситуація в Німеччині. Там подібні історії слухатимуть, хіба що, як гумористичну байку по дорозі на роботу. До речі, засилля політичної реклами перед виборами – ще одна відмінність. В Україні вона – агресивна та багаторівнева. У Німеччині ж я не відчув психологічного тиску, прогулюючись вулицями напередодні виборів.

Для того, щоб завжди знаходити потрібні слова в ефірі та бути інформаційно підко- ваним, потрібно багато читати, слухати екс- пертів. З яких джерел Ви черпаєте знання?

Залежить від характеру інформації. Ясна річ, інформаційні стрічки – це як пульс дня. А от за аналітикою доводиться йти в інші місця. Не здивую, якщо скажу, що ефір «112 Україна» наповнений різнобічним аналізом подій. Також читаю статті наших колег з українських тижневиків – є кілька, на які звертаю увагу. Комфортно черпати інформацію з радіо. Думаю, найближчим часом стане ще комфортніше. Дуже часто співставляю те, як висвітлюють події у нас і, наприклад, у польських або німецьких медіа. Не завжди все збігається. А отже – є привід для сумнівів, для дискусії.

Снимок экрана 2018-03-12 в 12.25.15.png

Що допомагає Вам завжди бути в тонусі та прекрасно виглядати в ефірах?

Давайте замінимо слово «що» у Вашому запитанні на «хто». Те, що бачить глядач на екрані – це предмет колективної праці великої кількості людей. Починаючи з того, як я одягнений, яку маю зачіску, і закінчуючи якістю аналітичної інформації, яку я озвучую – все це плід спільної роботи нашої команди. Окрема історія – співведучі, які знаходяться зліва від мене. Із кожною – окрема історія ведення ефіру, окремі звички та особливості, інший темп. Певно, всі ці люди і допомагають.

Чи бачите Ви, як громадянин України, реальні зміни в країні та в якості політичної діяльності депутатів?

Якось заслужений економіст України Олександр Пасхавер сказав мені важливу річ. Весь цей процес змін залежить від двох чинників – від ментальної готовності людей і від адміністративного впровадження реформ. І воно працює, як судини в серці – одне не може функціонувати без іншого, все пов’язано. Дайте відповідь на запитання: чи готові ми до змін? І що ми, як суспільство для того зробили? Коли у п’ятигодинній черзі у Водоканал стоїть шістдесят людей, і жоден не наважиться зайти в кабінет керівника, вказати йому на неналежне обслуговування – оце і є відповідь. Якість політиків – це і наша якість, як суспільства. 

Чого не вистачає суспільству аби українці дійсно отримали гідне європейського рівня життя?

Як на мене, бракує рішучості дій. Не грає ролі, хто на чолі країни, міста чи району, якщо ми самі не змінюємося. Коли у дворі два дні не вивозиться сміття, а ми просто ходимо і перечіпаємося через нього – ми саме на таке і заслуговуємо. Коли пішоходи в країні ходять не на зелене світло, а як кому зручно – то це і є наш європейський рівень життя. Починати треба з себе, зі своєї голови – і лише тоді матимемо шанс на зміни. 



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров