Винести сміття з України: чисте повітря, чиста енергія та лижний спуск (досвід Данії) фото

Олександр Домбровський, Народний депутат, в.о. Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

 

Із чим у вас зазвичай асоціюється катання на гірських лижах? У мене, наприклад, із засніженими карпатськими схилами та чистим морозним повітрям. А що перше спадає на думку, коли йдеться про сміттєпереробний завод? Скоріш за все - гори сміття, неприємний запах та шкідливі викиди.

 

Але готовий вчергове розвіяти стереотипи стосовно сміттєпереробних заводів та політики поводження з побутовими відходами! Понад рік тому я розпочав серію публікацій «Винести сміття» про те, як Україні розв`язати проблему поводження з побутовими відходами та про найкращі інноваційні рішення цього питання.

 

Під час відрядження до Данії я відвідав завод CopenHill у Копенгагені. По-перше, виявилось, що не обов’язково чекати на зиму та їхати далеко в гори, щоб покататись на гірських лижах. По-друге, повітря на території сміттєпереробного заводу може бути не менш чистим та свіжим, аніж на вершині гори.

 

Сучасний сміттєпереробний завод у Копенгагені CopenHill створює нові стандарти збереження навколишнього середовища, виробництва енергії та поводження з відходами. Синергія інноваційних технологій та архітектури доводять, що «сусідства» із такими заводами вже не треба жахатися. Фактично, це вже – майбутнє!

 

Завод є взірцевим не лише з точки зору енергоефективності, переробки відходів та екологічності, але й за його візуальним сприйняттям.

 

Копенгагенське підприємство - достойний конкурент і за технологіями, і за зовнішнім виглядом – архітектурою та дизайном - віденському заводу Шпітеллау, про який я писав раніше.

 

Переконаний, об’єкт CopenHill у Копенгагені позбавляє шаблонного сприйняття сміттєпереробних заводів. Але він так само й позбавляє стереотипів щодо того, як має виглядати гірськолижний курорт. Короткий відео-ролик дає можливість побачити це в динаміці:

 

Завод CopenHill було сконструйовано Amager Ressourcecenter (копенгагенською компанією, що втілює в життя різноманітні проекти з «чистої» енергетики та управління відходами) на місці іншого сміттєспалювального заводу, який пропрацював 45 років. Підприємство належить п`ятьом данським муніципалітетам: Драгер, Фредеріксберг, Гвідовре, Копенгаген та Тарнбі. Проект нового заводу розробили в 2011 році архітектори Bjarke Ingels Group, а частину, що стосується ландшафтного дизайну, доробило данське бюро SLA. Будівництво завершили восени 2018 року.

 

Завод обладнано двома пічними лініями, кожна з яких зможе спалювати по 35 тонн відходів щогодини, та спільною турбінно-генераторною системою. Для функціонування CopenHill було використано інноваційну технологію DynaGrate, що є особливою за рахунок паливної гнучкості, оптимального згоряння та мінімальних витрат. Таких характеристик було досягнуто завдяки оптимізованим конструкціям та системам охолодження води.

 

Під паливною гнучкістю мається на увазі можливість не переривати функціонування заводу задля розплавлення металів. А що стосується систем охолодження води, то завдяки тому, що DynaGrate жодним чином не залежить від охолодження повітря, здійснюється повний контроль над первинним повітрям для спалювання. Це, в свою чергу, оптимізує процес спалювання.

 

DynaGrate також потребує мінімальних витрат на обслуговування за рахунок того, що вся охолоджувальна система добре інтегрована та захищена у сталевому валі. Всередині печей відсутні чутливі шлангові з’єднання. Привідний механізм розташований поза межами печі, а тому, відповідно, йому не загрожують агресивне середовище, і сам він є легкодоступним для обслуговування.

 

Технологія заводу надзвичайно ефективна, адже сміття переробляється на:

- електричну енергію,

- гарячу воду,

- теплову енергію,

- металобрухт,

- дорожні матеріали.

 

Копенгагенський завод має 63 МВт електричної та 247 МВт теплової встановленої потужності, що дає змогу переробляти до 400 000 тонн сміття на рік, забезпечувати електроенергією, як мінімум, 50 000 домогосподарств та централізованим опаленням – 120 000 домогосподарств.

 

Обсяги викидів від заводу CopenHill близькі до нуля завдяки сучасним очисним технологіям - дим, що виходить із труби є повністю нетоксичним. Окрім того, значним приводом для гордості є те, що завод на 100% використовує енергетичний вміст палива, а показник електричного ККД становить 28%. Крім того, сучасна система фільтрації зменшує викиди сірки на 99,5% і мінімізує викиди NOx більш ніж в 10 разів, порівняно зі старим заводом. Зменшення NOx стало можливим завдяки технології очищення димових газів «Selective Catalytic Reduction», яка встановлена у співпраці з компанією-виробником Haldor Topsøe.

 

 

Таку новітню технологію застосовано в Данії вперше. Отже, любителям лижних спусків не потрібно турбуватися про якість повітря на схилі на діючому заводі.

 

Але основною особливістю є навіть не ці показники, а те, що на даху заводу розташований 440-метровий лижний схил із переробленого сміття, а на фасаді – стіна для скелелазання. Таке креативне рішення «підкупило» мешканців сусідніх будівель, адже тепер вони матимуть більше можливостей для активного дозвілля.

 

Це наочний приклад того, як може працювати «креативна» економіка, а також доказ того, що буде, якщо перетворити «брудні» промислові об’єкти на справжні витвори мистецтва та інноваційні простори.

 

Архітектори висадили дерева, які захищають від вітру на висоті 88 метрів і збалансовують мікроклімат, адже деякі поверхні заводу розігріваються до 60 градусів за Цельсієм. Ландшафт даху розробили таким чином, аби приваблювати птахів, бджіл та метеликів, щоби з часом утворилася власна біосфера, яка розповсюджуватиметься на навколишні промислові зони.

 

Ще одним, не менш цікавим, данським проектом є створення поблизу Копенгагена штучного острова, на якому буде розташований завод із переробки побутових відходів. Планується, що такі відходи будуть перетворені на біогаз, а загальна площа намитих ділянок становитиме майже 10 млн кв.м. Окрім того, там розмістяться 380 нових компаній. Будівництво розпочнеться у 2022-му, а завершиться у 2040 році.

 

Ось що таке екологічно відповідальна утилізація побутових відходів!

 

 

Оставьте первый комментарий