Так виглядає справжній фемініст фото

Американський президент Барак Обама, відомий не лише гучними промовами в підтримку прав різноманітних меншин та прав жінок. Він – один  з тих політиків, хто засуджує подвійні стандарти та показову маніпуляцію. Позицію 44-го президента США, який називає себе справжнім феміністом, він яскраво описав в своїй колонці  для американського журналу «Glamour». Публікуємо її повний переклад.


Посада Президента передбачає не тільки багато жорстких обмежень, але і переваг. Президентські переваги включають в себе зустрічі з різноманітними людьми по всій країні та роботу в установі, яка покликана змінити життя нашого народу.

Але, мабуть, найбільш несподіваним подарунком такої роботи є життя на валізах. Протягом багатьох років, у підсумку, моє життя складалося з постійних  переїздів – з мого дому в Чікаго до Спрінгфілду, Іллінойсу, як сенатора штату, і, нарешті, до Вашингтону, в ролі Керманича держави. Це завжди означало, що доведеться тяжче працювати, щоб бути настільки хорошим чоловіком та батьком, наскільки мені б цього хотілося.

Протягом останніх семи з половиною років, мої переміщення були обмежені 45 секундними прогулянками від вітальні до овального кабінету. В результаті, я мав нагоду більше часу спостерігати за тим, як мої доньки стають розумними, веселими, добрими юними жінками.

Нелегко спостерігати як вони готуються покинути родинний дім. Єдине, що дає мені оптимістичні надії стосовно їхнього майбутнього, те що ми живемо в незвичний час щоб бути жінкою. Прогрес, якого ми досягли за останні 100, 50 і, звичайно ж, останні 8 років, робить життя значно кращим для моїх доньок, ніж воно було для моїх бабусь. І я кажу це не тільки як Президент, але і як фемініст.

Протягом мого життя ми змогли еволюціонувати від ринку праці, де жінки працювали за мізер, до того моменту, коли жінки не просто складають половину робочої сили, але і більшість з них займають високі посади в різних секторах - від спорту до космічної галузі, від Голівуду до Верховного Суду. Я став свідком того, як жінки отримали свободу самостійно обирати, як їм прожити своє життя, свободу тілесну, право на навчання, кар’єру та фінансову незалежність. Пройшли ті часи, коли жінці потрібен був чоловік, щоб отримати кредитку. Насправді, більше жінок, заміжніх чи ні, стали фінансово незалежними.

Ми не повинні применшувати, як далеко ми просунулися, інакше ми принизимо всіх тих, хто провів своє життя в боротьбі за справедливість. Однак залишається безліч роботи, яку потрібно виконати, щоб покращити життя жінок та дівчат тут та  у всьому світі. Допоки я буду займатися корисною політикою – від гідної оплати за гідну працю, до захисту репродуктивних прав – є безліч змін, які не мають нічого спільного з прийнятими законами, але які повинні бути здійснені.

Найскладнішою та найважливішою зміною, безперечно, є здатність змінити себе.

Це те, про  що я говорив в  червні на першому, в історії Білого дому, Саміті організації «United State of Women». Наскільки б далеко ми не просунулися, ми все одно продовжуємо бути під ударом стереотипів про те, як повинні поводитись чоловіки та жінки. Однією з моїх героїнь є конгресвумен Ширлі Чісхолм, яка стала першою афро-американкою, номінованою в президенти від однієї з головних партій. Вона колись сказала: "Емоційні, сексуальні та психологічні стереотипи про жінок починаються, коли лікар каже "це дівчинка". Ми знаємо, що ці стереотипи впливають на те, як потім дівчата сприймають себе. Вони діють з раннього дитинства і змушують дівчаток думати, що якщо вони виглядають або поводяться невідповідно до цих стереотипів – то вони гірші за інших. Зрозуміло одне, що гендерні стереотипи завдають шкоди кожному з нас, незалежно від  статі, гендерної ідентичності чи сексуальної орієнтації.

Зараз найважливішими людьми в моєму житті є жінки. Мене виховала самотня мати, яка більшість своєї кар’єри пропрацювала для розширення можливостей жінок в країнах, що розвиваються. Я спостерігав за своєю бабусею, яка допомогала ростити мене. Я бачив як Мішель намагалась балансувати між кар’єрною зайнятістю та вихованням дітей. Як і більшість працюючих матерів, вона хвилювалась з приводу сподівань та осуду того, які пріоритети вона вибудувала, знаючи що люди будуть запитувати, чому вона зробила саме такий вибір. А реальність така, що коли наші діти були маленькими, я часто був не вдома, виконуючи свої обов’язки сенатора та поєднуючи посаду професора права. Я озираюсь назад і розумію, що в тих випадках, коли я допомогав, ця допомога була на моїх умовах, а увесь тягар впав непропорційно та несправедливо на плечі Мішель.

Мені б хотілося думати, що я досить добре обізнаний в унікальних проблемах, з якими стикаються жінки і це допомогло мені сформувати свій власний погляд фемініста. Також я повинен визнати, що коли ти батько двох дочок, стаєш ще більше обізнаним в тому, як гендерні стереотипи пронизують наше суспільство. Ви помічаєте приховані та вікриті сигнали, які нав’язуються через культуру. Ви розумієте, під яким великим тиском нав’язування того, як повинні виглядати, вести та навіть думати, дівчатка знаходяться.

Ці ж самі стереотипи вплинули на моє сприйняття себе як молодого чоловіка. Вирісши без батька, я витратив багато часу, щоб зрозуміти хто я, як мене сприймає світ та якою людиною хотів би бути. Найлегшим способом є поглинути всі ті стереотипи про мужність, які нав’язує нам суспільство та вірити в те, що є правильний та неправильний шлях. Дорослішаючи, я зрозумів, що всі ті уявлення, яким повинен бути крутий хлопець, були не моїми. Це були прояви моєї молодості та незахищеності. Життя стало набагато простіше, коли я почав бути самим собою.

Ми повинні зруйнувати ці обмеження. Нам потрібно міняти наші методи виховання і обмежувати наших доньок рисою спокійності, а хлопчиків – наполегливістю, критикувати наших доньок за висловлення власної думки, а хлопців за пролиті сльози. Ми повинні змінити звичку карати жінок за прояв їхньої сексуальності та хвалити за це чоловіків.  

Нам потрібно викорінювати звичку ображання жінок, незалежно чи вони прогулюються вулицею чи знаходяться в мережі. Ми повинні змінити манеру чоловіків боятися успішних та сильних жінок.

Ми повинні змінити звичку хвалити чоловіків за зміну підгузка дитині, критикувати батьків в декреті та працюючих матерів. Ми повинні змінити сприйняття того, що ти повинен бути стриманим, конкурентоспроможним та амбітним на робочому місці, і якщо ти жінка, то відразу стаєш занадто владно, і ті якості, які повинні допомогти в роботі, раптом стають їй на перекір.

Ми повинні продовжувати змінювати культуру зображення кольорових жінок. Мішель дуже часто про це говорить. Навіть досягши успіхів в її власних правах, її до сих пір долають сумніви. Вона постійно хвилюється над тим, чи правильно виглядає та поводиться – боїться бути занадто самовпевненою чи агресивною.

Як батько, допомогти своїм дітям стати вище цих стереотипів – це постійний процес навчання. Ми з Мішель виростили своїх доньок, щоб вони не боялись говорити, коли бачать подвійні стандарти чи почуваються осудженими через свою стать чи расу, або коли вони бачать, що це відбувається з іншими. Це дуже важливо для них, бачити приклад того, що вони можуть досягти найвищих висот, щоб вони не обрали. І так, важливо щоб їхній батько був феміністом, адже тепер це те, чого вони очікуватимуть від всіх чоловіків.

Це цілковито відповідальність чоловіків в подоланні сексизму. Як чоловіки, батьки та бойфренди, ми повинні тяжко працювати та бути непохитними в формуванні справді рівних стосунків.

Гарна новина полягає в тому, що де б я не був, по всій країні та по всьому світові, я натрапляю на людей, які борються проти нав’язування гендерних стереотипів поведінки. Починаючи від юнаків, які приєдналися до нашої кампанії для зупинки сексуального насилля, до молодих леді, які стали першими військовими рейнджерами за всю нашу історію. Ваше покоління відмовляється бути під ударом застарілого шаблонного мислення. І саме ви допомагаєте нам зрозуміти, що слідування застарілим нормам сприйняття чоловіків та жінок нікому не приносить користі – ні чоловіками, жінкам, геям, натуралам, трансгендерам, ні іншим. Ці стереотипи обмежують нашу можливість бути собою.

Цієї осені нас чекають історичні вибори. Двісті сорок років від занування нашої держави і майже сто років після того, як жінки отримали право голосу - вперше за всю історію, жінка стала кандидатом в президенти від однієї з провідних партій. Незалежно від ваших політичних поглядів, це насправді історичний момент для Америки. І це ще один приклад того, яких висот може досягти жінка своїм довгим шляхом боротьби за рівність.

Я хочу щоб всі наші дочки та сини зрозуміли, що це теж їх спадок. Я хочу щоб вони знали, що це не тільки Бенджамінці, але і Табменці також. І я хочу щоб вони внесли свою частинку в формування Америки, в країну, де кожна дитина може самостійно створювати своє життя.

Це те в чому сенс фемінізму 21 століття: це ідея, де всі рівні та вільні.

Барак Обама – 44-й Президент США.

Переклад - Денис Антончик

 

Оставьте первый комментарий