Європейці не дурні -  вони вміють читати, і за формою бачити зміст - Руслан Сидорович фото

Про якість законотворчого процесу, лобізм, судову реформу в Україні та безвізовий режим, як маніпулятивну складову українськими громадянами, розпитали народного депутата ВРУ, об’єднання “Самопоміч”, Руслана Сидоровича.

Хочется розпочати з нашого традиційного запитання. Руслане Михайловичу, яким було Ваше перше враження коли потрапили до Верховної Ради?

Жах! Невимовний жах. Мені здалося, що я потрапив у “брежнєвські” часи. До цього я працював в адвокатурі, яка обслуговувала інноваційні та технологічні підприємства, що динамічно рухалися вперед. А в державних органах я побачив, що час зупинився і бажання поступу та руху вперед – просто відсутнє.

Як це змінити? Який вихід Ви бачите? 

Необхідно змінювати цю систему із середини. У Верховні Раді є невелика кількість людей, які заряджені ідеєю та здатні дуже багато зробити. Ми є, так би мовити, тим здоровим  вірусом, який зсередини руйнує стару та закаменілу радянську систему. Ми повинні перезаснувати нашу державу, адже з 1991 року Україні в спадок дісталася радянська система органів державної влади. Вона майже не була реформована. Державний чиновник втратив розуміння, що службовець є похідне від дієслова “служити”. Коли в державній службі дійсно будуть люди, які служать, то система почне змінюватись. Державний чиновник втратив розуміння, що службовець є похідне від дієслова “служити”

Який, на Вашу думку, найважливіший чи вирішальний крок для того, щоб досягнути цього? 

Я назву декілька блоків. Перший блок більш тактичний, а не стратегічний, але надзвичайно важливий - зміна Уряду Яценюка, що вже частково трапилося. За два роки цим Урядом нічого не зроблено, тому ліміт довіри для такого режиму від парламенту і від суспільства вже вичерпаний. Друге – це зміна складу ЦВК і відставка його голови, Охендовського. Це надзвичайно важливий крок, бо формування органів влади починається з виборів – виборів Верховної Ради, виборів місцевих органів влади, виборів Президента, тобто тих людей, які впливають на життя країни. Зі старим складом ЦВК, який діє ще з часів Януковича, цього не зробити. Показовим є той момент, що до відповідальності не притягнуто жодної особи стосовно порушення виборчого законодавства. Поки ми не змінимо виборчу систему на пропорційну з відкритими списками, парламент і надалі залишатиметься олігархічним

Треба змінити виборчу систему, досить в Україні вульгарної мажоритарки. До того часу, поки ми не змінимо виборчу систему на пропорційну з відкритими списками, парламент і надалі залишатиметься олігархічним. Якщо зараз провести позачергові вибори за нинішньою системою – нічого не зміниться, буде ще гірше.

Дуже важливий момент – митниця. Коли ми чуємо черговий заклик боротьби з контрабандою, то вже починаємо здогадуватися хто її хоче очолити. Ми з нашими колегами з податкового комітету намагалися проаналізувати обсяг зловживань. Приблизно третина всього об’єму проходить повз легальне митне оформлення. Як правило, щоб зменшити розмір митних надходжень, ставиться менша товарна група. Тобто якщо б все офіційно платилося, бюджет отримав би в три рази більше. Це як мінімум.

Як виглядає лобізм у Верховній Раді?

Слово лобізм в Україні асоціюється з негативним аспектом, але якщо він нормальний, правильний, здоровий - він якраз допомагає розділити владу і бізнес. Дуже яскравий приклад негативного лобізму в українському парламенті - прийняття Державного Бюджету. Можна побачити багато прикладів, коли в обмін на фактичні голоси за держбюджет, кошти віддавалися мажоритарним депутатам під їхні округи. І так «каждой сестре по серьге».

Як це відбувається, вони йшли окремо під кожного депутата?

Кошти виділяються під відповідних депутатів, їхні округи та під відповідні програми. Кошти нібито видаються на непогані речі, але потім ми бачимо, що підрядниками виступають куми, свати, брати, друзі і т.д.

Якщо б державний бюджет був поданий 15 вересня і вчасно проаналізований, то вдалося б однозначно вихолостити значну частину корупційних складових. Я, зі своїми колегами, порахував, що у випадку, якщо документ був би поданий вчасно, вдалося зберегти б приблизно 100 мільярдів гривень.

Ви тривалий час займалися адвокатською діяльністю. Якщо порівняти суди часів Януковича і зараз  - де свавілля було більше?

Я Вам скажу так - насправді нічого не змінилось. Ті люди, які були твердими у своїх переконаннях вони є твердими і зараз, ті люди, які були комфромістами, вони залишилися такими і зараз, люди, які були хабарниками чи непрофесіоналами, вони залишилися такими і зараз. 

Чи здатна запропонована судова реформа запровадити зміни в судовій гілці влади?

На моє глибоке переконання, не зважаючи на велику кількість позитивних речей у запропонованих змінах до Конституції, там існує цілий ряд загроз. Я абсолютно переконаний, що зараз парламент має повернути законопроект на етап першого читання та створити ТСК по змінам до Конституції. Це стосується як децентралізації так і судочинства.

По децентралізації треба розділити питання Донбасу і децентралізації. Це є речі абсолютно не пов’язані, їх не можна ліпити до купи. В частині децентралізації забезпечити децентралізацію, а не централізацію. Президент в парламентсько-президентській республіці не повинен мати відношення до виконавчої гілки влади, а саме до призначення представників виконавчої влади на місцях. Уряд повинен призначати своїх представників на місці і як вони будуть називатися, префектами чи державними урядниками - це вже інше питання. Одне неправильне слово, одна неправильна кома, неправильний займенник в Конституції може зруйнувати весь зміст і якість роботи цілого державного органу. 

Щодо правосуддя, то тут не зрозуміло чому Президент на два роки робить якийсь перехідний період, надається право одноосібно ліквідовувати суди. У змінах декларується, що Вища Рада юстиції перетворюється у Вищу Раду правосуддя. Там міняються принципи формування, але це просто зміна назви. Виглядає як зміна фокусу. Але це ж Конституція, а не ілюзіоністські трюки, треба бути чесними з нашими громадянами. Будь-яка найменша помилка в Конституції - це є помилка на рівні фундаментального принципу існування певних державних інституцій. Наприклад, одне неправильне слово, одна неправильна кома, один неправильний займенник в Конституції може зруйнувати весь зміст і якість роботи цілого державного органу.        

dsc3122-1024x602.jpg

Не так давно були прийняті законопроекти, які викликали неоднозначну реакцію зі сторони європейських партнерів. Наприклад, це стосується електронного декларування, чому саме така реакція?

Реакція насправді справедлива. Законопроект дійсно викликає дуже багато зауважень та застережень. Але нам потрібно дуже чітко зрозуміти в чому причина: де проблема криється. Це більше зона відповідальності Кабінету Міністрів аніж парламенту. Саме Кабінет Міністрів вів переговори з європейськими інституціями з приводу того який безвізовий пакет необхідно прийняти в Україні. Що потрібно для того зробити, відомо було дуже давно.

Дуже часто у парламенті спостерігається ситуація, коли законопроект тримається до останнього і майже в останню ніч вкидається в парламент. Швидко потрібно голосувати, бо завтра кудись їде премєр-міністр і десь розглядається якесь питання: чи то в Америці, чи то в Брюсселі, чи то в Берліні, чи то ще десь. Через такий законодавчий процес ми постійно отримуємо так звані «сурогатні продукти», форма яких не відповідає змісту.

Це стосується, на жаль, всього безвізового пакету. В безвізовій істерії, яка свідомо нагніталась Урядом, ми наголосували такого, що, дай Бог, безвізовий режим ми отримаємо, але як з цими законами потім жити українським громадянам? Коли порушуються усі ці процедури, не дається часу на внесення альтернативного законопроекту, не надається можливість попрацювати з поправками та ознайомитися з висновками відповідних профільних комітетів, абсолютно зрозуміло, що якість такого законопроекту дуже низька.

Якщо б ці ініціативи були вчасно подані до Верховної Ради, пройшли етап першого, другого читання з якісними поправками, експертним обговоренням, у нас було б все гаразд. Я Вас абсолютно запевняю, що більша кількість народних депутатів, які за це голосували, геть не розуміли за що вони голосували. Бо дуже важко сприйняти всю інформацію, коли ти не володієш глибоко матеріалом.

Чому Європейська комісія дала Грузії “зелене світло” і направила в Європарламент пропозицію для голосування за безвізовий режим, а Україні – “жовте”?

З Грузією у нас є серйозні відмінності, які полягають не тільки в законодавчому полі. У нас набагато більший об’єм проблематики, аніж в Грузії. У нас, наразі, не заморожений конфлікт, кордону на сході взагалі немає. Це є перша суттєва відмінність. А питання боротьби із незаконними емігрантами – для Європи надзвичайно важливий момент. В Україні велика протяжність кордону з Європейським Союзом, Грузія ж не має кордону  з Європейським союзом.

Дуже важливий фактор - кількість населення. В Грузії потенційних бажаючих виїхати набагато менше. Ну і, безсумнівно, що якість законів, які приймаються, теж залишається в зоні пильної уваги наших європейських колег. Європейці не дурні, вони вміють читати, і за формою бачити зміст. А після цього, бачити й виконання.

На Вашу думку, чи використовується тема безвізового режиму як маніпуляція  для українських громадян?

Це 100% маніпулятивна річ. Я абсолютно в цьому переконаний. Це річ, яку потрібно робити не голосними справами. «Не голосними справами, а тихою і невтомною працею любіть Україну», -  писав Андрій Шептицький.

У Верховній Раді є таких два «хештеги»: #безвізовий режим і #антикорупційний закон. Під цими двома хештегами можна, насправді, пропхати що завгодно, що насправді може не мати жодного відношення ані до безвізового режиму, ані до антикорупційного закону.

Дискусійний так званий закон «Про партійну диктатуру» також викликав бурну реакцію. Його ініціювали представники всіх фракцій, він переголосовувався понад 19 разів. Чому він такий важливий, і чому викликав таку реакцію?

Це насправді є надзвичайно контраверсійний закон. На жаль, це є один із тих законів, якими Верховна Рада не може пишатися, але потрібно розуміти звідки цей закон виник. Він виник із збочених традицій вульгарного українського політикуму, який сформувався за 5 років.

Цей Закон поширюється тільки на діюче скликання і дає можливість при цій ненормальній виборчій системі розібратися з так званими «тушками». Оце перебіжництво  дуже сильно ганьбить український політикум. Щоб цього уникнути, потрібно прийняти новий Закон «Про вибори до парламенту». Він  вже зареєстрований під номером 1068-2.

Багато кажуть, що виборці голосували за весь список і виключення порушує права виборців. Ви підіть і запитайте наших громадян: "Хто пам’ятає когось на 30-му чи на 40-му місцях у виборчих списках партій?" Нам потрібно створити таку систему, при якій виборець матиме можливість впливати на тих, хто буде в цій прохідній частині виборчого списку політичної сили. Така можливість вбиває політичну корупцію і тушкування, адже тоді депутат буде розуміти, що у випадку переходу до іншої політичної сили його більше не виберуть – це політична смерть. Це не дуже приємний, але десь частково виправданий крок на цьому історичному етапі.

Якщо прийняти цей закон, все одно аби потрапити у список доведеться  домовлятися перед виборами. Так?

Домовлятися з політичним керівництвом щоб воно включило в список? Безсумнівно. І тут ключове питання: чи буде суспільство активним, щоб спостерігати за тим, як формуватимуть свої команди наші політики?

Як гадаєте, чи будуть в Україні перевибори, чи є команда зверху?

Дуже важко спрогнозувати, але я б хотів сподіватися, що цієї осені виборів не буде. Ви розумієте, команди даються дуже різні, і вони мають властивість змінюватись: сьогодні є одна команда, завтра ситуація може змінитись і буде інша команда. На мою думку, зараз вибори не потрібні.

Текст: Антон Баскаков
Фото: з відкритих джерел 

 



Загрузка...

Оставьте первый комментарий