Владімір Рістовскі про роботу Ради Європи та успіхи української влади фото

Рада Європи є провідною організацією із захисту прав людини на континенті. Вона включає 47 держав-членів, 28 з яких є членами Європейського союзу. Усі держави-члени Ради Європи підписалися під Європейською конвенцією з прав людини - договором, спрямованим на захист прав людини, демократії та верховенства права.

Україна стала членом цієї міжнародної організації у 1995 році. Офіс Ради Європи в Україні функціонує з 6 жовтня 2006 року.

Про основні напрямки діяльності та співпрацю з урядовими структурами виданню "Грушевського,5" розповів представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні посол Владімір Рістовскі.

Які основні цілі Ради Європи в Україні?

Основні цілі Ради Європи виражені в нашій програмі співпраці з владою та іншими зацікавленими сторонами тут, в Україні. Ми діємо згідно "Плану Дій Ради Європи для України 2015-2017" за трьома основними напрямками роботи: демократія, права люди та верховенство права.

План дій для України фокусується на 5 основних пріоритетних секторах співпраці: конституційна реформа та функціонування демократичних інститутів; судочинство; демократичне врядування; економічні злочини та права людини.

Вся діяльність спрямована на підтримку рекомендацій моніторингових органів Ради Європи, з тим щоб допомогти Україні виконати статутні вимоги та спеціальні зобов’язання перед організацією. "План дій", виконанню якого сприяє Офіс РЄ в Києві, надає технічну допомогу і спрямований на підтримку євроінтеграційних процесів в Україні.

Зараз ми втілюємо в життя 12 проектів. Кількість проектів зросте за декілька місяців до 15. в Офісі працює 44 українських та міжнародних співробітників. Я сподіваюсь, що з новими проектами ця кількість збільшиться до 50. Це зробить Офіс найбільшим в структурі Офісів Ради Європи серед усіх її країн-членів.

Розкажіть про структуру Офісу ради Європи в Україні? Чи маєте ви регіональні представництва в нашій країні?

Хоча ми маємо всього один офіс, розташований тут, в Києві, ми також втілюємо в життя регіональні заходи. Всі наші проекти проводять заходи у регіонах, з тим щоб донести цінності Ради Європи ближче до українських громадян.

Наприклад, проект "Децентралізація та територіальна консолідація", виконується згідно "Плану дій" та фінансується консорціумом донорів, країн-членів Ради Європи. Цей проект буде сприяти реформі децентралізації у всіх регіонах України у співпраці з регіональними офісами підтримки реформ, створеними українською владою. Розпочинаючи з наступного тижня наші експерти будуть розміщені у кожному з цих офісів і будуть сприяти реформі децентралізації.

В Україні існує надзвичайно велика кількість людей, хто не відрізняє Європейську Раду та Раду Європи. Можете пояснити основні відмінності між цими двома інституціями?

Може існувати недостатня ясність розуміння різниці між цими інституціями. Європейська Рада є органом Європейського Союзу. В той час, як Рада Європи - це окрема інституція, найстаріша європейська організація з наступними ключовими принципами роботи: демократія, права людини та верховенство права. ЄС та Рада Європи працюють разом, задля досягнення спільних цілей на основі їх політичних пріоритетів.

Багато людей не знають, як Європейське співтовариство допомагає українцям, окрім урядового рівня та певної фінансової допомоги.

Я можу навести один з прикладів, як саме Рада Європи допомагає простим українцям. Ми готуємось до запуску нового проекту, який полегшить переселенцям доступ до прав людини. Він надасть підтримку органам влади, держслужбовцям, юристам та громадським діячам з тим, щоб внутрішньо переміщені особи отримали доступ до прав, гарантованих міжнародним угодами, зокрема, що стосується полегшення доступу до освіти, охорони здоров’я, працевлаштування та інших соціальних послуг.

Чи маєте ви певні програми для недержавних організацій?

Громадське суспільство – це дуже важливий гравець в забезпеченні діяльності Ради Європи. 

В даний момент ми започатковуємо проект стосовно громадських організацій. Однією з цілей проекту буде поліпшення законодавчої структури з метою залучення громадянського суспільства у процес прийняття рішень. Проект запрацює до кінця цього року.

Як би Ви оцінили процес реформ в Україні?

Я б хотів зазначити декілька прикладів успішної співпраці з офіційними органами України. Наприклад, ми маємо всебічний діалог з Конституційною Комісією стосовно написання поправок до Конституції у частинах децентралізації, судочинства та прав людини.

Цього тижня у Венеції, буде ухвалено остаточний висновок Європейської комісії за демократію через право Ради Європи стосовно поправок до Конституції у частинах децентралізації та судочинства.

Також ми відмінно співпрацюємо з парламентськими комітетами. По-перше, з Комітетом з прав людини, а також Комітетом з правоохоронної діяльності, Комітетом з питань правової політики та правосуддя, Комітетом свободи слова, Комітетом державного будівництва, а також Комітетом по боротьбі з корупцією. Окрім цього, нещодавно ми направили делегацію Правоохоронного комітету в Страсбург для проведення консультації щодо можливостей прийняття закону про Державне бюро розслідування.

Ми співпрацюємо з рядом урядових установ, в тому числі з Міністерством регіонального розвитку та Міністерством юстиції, та іншими установами, які беруть участь в проведенні реформ в Україні.

Продовжуючи розмову про децентралізацію, як би ви оцінили саме процес децентралізації в Україні?

Попередній висновок Венеціанської комісії стосовно тексту поправок до Конституції у частині децентралізації оцінює текс як такий, що заслуговує на підтримку, так як впроваджує децентралізацію, що здебільшого відповідає основним принципам Європейській хартії місцевого самоврядування. Важливо, щоб до кінця цього року, поправки до Конституції у частині децентралізації були ухвалені у другому читанні, що дозволить на початку наступного року підійти до розробки відповідних конкретних законів.

Можете назвати 3 успішні кроки української влади на шляху до реформ?

Є цілий ряд успішних реформ, наприклад, ухвалення нового закону щодо органів генеральної прокуратури. Можу додати до успіхів також ухвалення законодавства, що стосується ЗМІ, а саме закон про суспільне мовлення та закон про прозорість медіавласності. Рада Європи долучилася також до розробки Національної стратегії з прав людини.


Ristovski_Tombinski.jpg

Що стосується 3 кроків, які могли б бути кращими?

Серед пріоритетів нашого співробітництва з державними установами – незалежність судочинства, реформа правоохоронних органів та боротьба з корупцією.

Я сподіваюсь, що поправки до Конституції стосовно судочинства будуть ухвалені найближчим часом. Це відкриє можливість для вирішення питань стосовно незалежного функціонування судочинства, компетенції Вищої ради юстиції, організації судів та ін.

На Вашу думку, що може ЗМІ та суспільство для підтримки процесу реформ та розвитку демократичної України?

ЗМІ та громадське суспільство відіграють важливу роль у проведенні реформ. Всебічні консультації з суспільством необхідні на самому початку розробки нових законодавчих актів. Україна має сильний громадський сектор, експертний ресурс якого має використовуватись. Приклад: Реанімаційний пакет реформ, ОПОРА та інші.

Бажано, щоб ЗМІ регулярно інформували суспільство про реформи у країні. Також необхідно давати можливість висловлюватися незалежним експертам стосовно якості ходу реформ.


Переклад з англійської Дар`я Тижбіряк
Фото: ЗМІ та Офіс Ради Європи в Україні




Загрузка...

Оставьте первый комментарий