Відчуття, що намагаються перерізати дві прогресивні галузі – сільське господарство і IT - Олексій Скрипник фото

Чи потрібні зміни до Конституції, як змінилися умови для бізнесу в Україні та чим займається Комісія майбутнього розпитали Олексія Скрипника, успішного підприємця, який збудував одну з найбільших ІТ -компаній в Україні – ELEKS, а нині народного депутата об’єднання «Самопоміч».

Олексію Олексійовичу, чому Ви балотувалися до парламенту і якими були враження, коли вперше потрапили до Верховної Ради?

Балотувався лише тому, що в країні зараз війна і дуже складна ситуація на всіх «фронтах». Я маю великий досвід менеджменту великої компанії, яку створив власноруч, тому в парламент йшов займатися суто політичною діяльністю. Це для мене абсолютно нове.

Охарактеризувати свої перші враження від Верховної Ради єдиним словом складно. Мабуть, одне з найбільш неочікуваних – це «кидалово, як спосіб життя». Наприклад, у бізнесі в мене були проекти, коли наша компанія не підписувала контракти із замовником понад 15 років. Чому? У цьому просто не було сенсу – все трималося на взаємних домовленостях і довірі. В українській політиці такого немає. Якщо домовляєшся з кимось, а потім цей «хтось» не виконує обіцяного, тобі просто кажуть: «Ти що, лошара, повірив, да?».

Друге враження – заплутаності. Ніби ти ходиш лабіринтом підземних коридорів парламенту і ніяк не можеш знайти звідти виходу.

Третє – складна процедура ухвалення законопроектів. Я вважаю неправильним підходом те, що в парламент надходить надзвичайно велика кількість законопроектів – біля  тисячі за рік. Мета більшості цих «законів» – це піар для суб`єктів законодавчої ініціативи, а, по суті, - це «пусті» законопроекти.

Утім, попри це, є велика кількість думаючих, вмотивованих людей, які хочуть міняти країну і ти розумієш, що не один.

Чи жалкуєте, що покинули власний IT-бізнес і чи плануєте повернутися?

Звичайно, жалкую. Коли зустрічаєшся з людьми поза парламентом, розумієш, що вони «живі». У той час, серед політиків є дуже багато так званих «дутих героїв», «пустишок», за якими нічого нема. У менеджменті таку людину відразу б вигнали з компанії. А тут ця людина - народний депутат.

Що стосується мого повернення в бізнес, то, чесно кажучи, дуже хочу назад. Руки чешуться щось робити. Наприклад, якщо в менеджменті людей ділять на дві категорії - аналітиків і дуерів (с англ. «doing»), то я завжди був посередині. Мені шалено подобається діяти, я людина виконавчої влади, мені подобається організовувати процеси. Для законів завжди є юристи. У мене немає залежності від володарювання. Коли я прийшов до ВР, то спокійно віддав менеджмент компанії іншим людям.

А ким Ви себе бачите у виконавчій владі?

Це досить складне питання, адже у виконавчій владі існує безліч політичних розкладів. Дуже важливий момент, який зараз відсутній у виконавчій владі – це команда. Якщо є нормальна команда, то я готовий працювати і «нападаючим», і «хавбеком», і «воротарем». Я готовий брати на себе будь-які функції, але за однієї умови: якщо матиму команду людей, до яких не боятимуся повернутися спиною. Я готовий брати на себе будь-які функції, але за умови, якщо буде зібрана команда людей, до яких не боятимешся повернутися спиною.  

Чи покращилися умови ведення бізнесу у порівнянні з минулими роками, зі зміною влади, що стосується IT-бізнесу?

Якщо проаналізувати, приміром, показники кількості перевірок в IT-компаніях, то за часів Януковича їх було значно менше. У цьому плані говорити про покращення складно. Таке відчуття, що намагаються перерізати дві прогресивні галузі – сільське господарство та IT. Звісно, та виконавча влада, яка є зараз, на порядок краща, ніж раніше. Йде надзвичайна боротьба з судами, в поліції, але стара система не здається. Тому і тут казати про якесь поліпшення не можу. Скоріше, навпаки, спостерігається погіршення. Але це не через те, що міністр економічного розвитку чи міністр фінансів «віджимають» щось. Є дуже багато речей, що залежать від конкретного прокурора, судді, СБУ-шника. Їхній тиск нікуди не зник. Дуже багато бізнесменів кажуть: «Слухай, я живий, в мене залишилося 15-20% від того, що було, але я щасливий, бо мені вдалося залишитися».

Які основні проблеми існують в Україні окрім корупції?

На мій погляд, найбільшою проблемою є не стільки корупція, скільки некваліфікованість. Менеджерські посади в міністерстві займають люди, які б у великих компаніях не були допущені до управління. Менеджерські посади в міністерстві займають люди, які б у великих компаніях не були допущені до управління. Окрім корупційної складової, спостерігається величезний непрофесіоналізм влади.

Олексію Олексійовичу, Ви є одним з авторів законопроекту "Народна Конституція" про процедуру підготовки проекту нової Конституції України". Як відомо, Володимир Гройсман замість реєстрації в апараті, направив його в комітет з питань правової політики і правосуддя і лише після вимог депутатів, 18 січня, його зареєстрували, з чим це пов`язано?

Якщо чесно, я не вірю в теорію змови. Я завжди кажу, що нехлюйство є там, де ми на 90% впевнені, що відбувається змова. Я не знаю, чому його не реєстрували. Ідея законопроекту дуже проста. Дивіться, у нас зараз будуть зміни в судах, по місцевому самоврядуванню, щодо Донбасу і є ще питання щодо форми правління (парламентська чи президентська). Є дуже велика кількість питань, які стосуються Конституції, тому ідея дуже проста – чи є сенс розглядати ці питання окремо, чи розглянути повністю, за допомогою новоствореної Конституційної асамблеї? Є найбільше переживання, що з часів Кучми кожен наступний президент намагається сконцентрувати більшу повноту влади в своїх руках. Тому, будучи раніше прихильником президентської влади, зараз я ставлю собі все більше питань - чи потрібно це? Тому, ідея народної конституції покликана запропонувати парламентську форму правління.

Мене багато критикують щодо цього питання, навіть і в моїй партії. Але я сприймаю законопроект як не той, що пройде в парламенті. Я сприймаю це як початок дискусії по зміні Конституції в Україні.

Нещодавно з`явився відеоролик Оксани Сироїд, де вона закликає не голосувати за проект змін до КУ. Ви підтримуєте її слова, чому?

Це занадто важливе питання, щоб голосувати окремо. Тож я буду голосувати, як це робитиме вся фракція. Але, якщо говорити про ситуацію на Донбасі, мені видається, що найбільше за всіх боїться, що ми проголосуємо за зміни до Конституції, саме Путін. У цьому випадку «м`ячик» залишиться на російській стороні, бо їм треба буде робити зміни, відводити війська, віддавати територію. Вони цього страшно не хочуть. Ми повинні залишити «м`яч» на їхній стороні, щоб на Росію продовжували тиснути і не знімали економічні санкції.

Чи підтримуєте мінський формат як платформу переговорів та врегулювання ситуації на Донбасі. Які є альтернативи?

Я маю великі сподівання на хорватський варіант. Одне з питань, яким я зараз займаюся – це реформа української армії. Я б хотів, щоб ми зробили реформи, а через пару років просто звільнили цю територію. Але зараз немає іншого виходу, ніж Мінськ. Ми самі повинні зрозуміти та вирішити, що ми хочемо від цієї території. Або це проклята земля, або це наша територія та наші люди. Без переговорів та дискусій неможливо вийти з ситуації.

Ви є головою Комісії з питань майбутнього. Чим вона займається, чи розроблялася стратегія розвитку України на майбутнє? Як Комісію сприймають інші депутати?

Бюджет Комісії майбутнього у Верховній Раді складає 0 грн 0 коп. Ми маємо лише одну кімнату, виділену мені на помічника. Разом з тим, ми провели вже п’ять конференцій. Комісію ми використовуємо як майданчик розмов із суспільством та народними депутатами стосовно розвитку України через 10, 15, 20 років.

Ті, хто прийшов заробляти «бабло», звичайно ж їм треба гроші збирати, а не думати про майбутнє, вони живуть абсолютно іншими категоріями. У багатьох же європейських країнах, де депутати думають про майбутній розвиток, існують подібні комісії, які мають лише різні назви. Хотілось би, щоб закони перевірялися на те, чи сприяють вони майбутньому розвитку, чи спрямовані вони на довготривалу перспективу, або це тактичні закони на злобу дня.

Чи підтримуєте перевибори до ВРУ?

На початку року ми завжди робимо прогнози розвитку. У нас є такий професор Фільц, який за рік до подій на Майдані передбачив цю ситуацію. Зараз його передбачення говорить, що у другій половині 2016 року Україна надзвичайно сильно рвоне вперед. Варто зазначити, що дуже багато залежить від того, як ми ставимося до ситуації. Нам не вистачає позитивного ставлення до нас самих. Я не можу казати, чи будуть перевибори, але по тому, як змінилося суспільство, вони були би доречними. З іншого боку, перевибори – це ще півроку метушні і відсутності врядування. Тому, я прихильник того, щоб поміняти уряд без виборів. Чи це можливо? Це питання до представників «Народного фронту» і наявності в них державного мислення.

Багато кажуть, що перевибори будуть восени. Чи це є добре або погано? Скажу так: краще бути без виборів, але якщо вибори – це етап розвитку суспільства, їх не треба боятися.

Текст: Антон Баскаков 

Оставьте первый комментарий