Уряд готував набагато більший удар по селу, це був не лише спецрежим - Микола Кучер фото

Хто виграв від введення спеціального режиму для аграріїв України, чи потрібно вводити ринок землі і чим це загрожує країні та децентралізації розпитали народного депутата фракції БПП, члена Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики і земельних відносин Миколу Кучера.


Миколо Івановичу, чому вирішили балотуватися до Верховної Ради та якими були враження, коли вперше потрапили до парламенту?

Попередній досвід роботи в аграрній галузі показав, що не завжди правильно відносяться не тільки до аграрної сфери, а й в принципі до села. Я зрозумів, що треба йти і вирішувати це питання. Це було не тільки моє рішення, а й тих, з ким я працював. Коли потрапив в стіни парламенту, нічого особливого там не побачив. Єдине, що хочу сказати: прості речі в сесійній залі стають складними, адже переплітається дуже багато інтересів. Перше таке моє розчарування – це закон №1159, яким ми пропонували землі запасу і резерву, які знаходяться на території сільських рад, передати сільським радам.

Я думав, що цей закон пройде на ура, але його: а) довго не виносили в зал; б) оголошували корупційним; 3) говорили, що ми робимо щось неправильне. Тобто, елементарні речі, які мають бути зрозумілі всім, чомусь стали неправильними і корупційними. Виявляється, що система при якій чиновник у Києві підписує передачу в оренду земель запасу і резерву менш корупційна, ніж передача цих земель рішенням сільської чи селищної ради? Різниця в тому, що останні передають людям, яких вони знають та з якими вони працюють.

Перед прийняттям держбюджету відбувався загальнонаціональний страйк аграріїв, які вимагали, щоб норма щодо відміни спеціального режиму оподаткування не пройшла. Чому цей режим такий важливий і чому уряд вирішив його скасувати?

Відбулось те, що при такому уряді і мало відбутися. Той податковий кодекс і бюджет розроблявся без участі громадськості, аграрників - до їхніх думок ніхто не прислуховувався. В результаті, лише дотепер прийшло розуміння того, що цей бюджет і податковий кодекс найбільше вдарив по аграрникам. При тому вдарив дуже сильно. Спеціальний режим оподаткування існував з 1999 року і за весь час свого існування він зробив дуже серйозну справу. Цей режим зробив те, що сільське господарство з того, яким воно було, стало таким, яким ми маємо його зараз. Коли ми виробляли трохи більше 30,5 млн. тонн зерна і потім почали виробляти 60-63 млн. тонн зерна – це заслуга спец режиму. Коли ми виробляли трохи більше 30,5 млн. тонн зерна і потім почали виробляти 60-63 млн. тонн зерна – це заслуга спец режиму.

На початку 2000-х років, коли ще не вистачало коштів на дизпаливо та добрива, коли сільськогосподарські підприємства були «босі, голі та бідні», пам’ятаю, як керівник сільгосппідприємства приїжджав на поле і привозив паливо для комбайна в каністрах - ось такий був рівень. Потім, цей механізм дав можливість аграрному сектору розвернутися, ми вийшли на 60 млн. тонн зерна і більше половини цього зерна реально експортувалось. Кожен рік це давало приблизно 16-18 млрд. доларів виручки. Це підтримувало і платіжний баланс, давало валютну виручку, можливість підприємствам отримати нову техніку.

В 90-х роках я був на стажуванні у США. У них були прекрасні сівалки, комбайни, гарні технології, у нас нічого цього не було. Зараз у нас такі ж самі трактори, сівалки, комбайни. Все це за рахунок спецрежиму. Агросектор піднявся досить серйозно з 2000-х. Але, чомусь, цей режим став для багатьох подразником. «О, там в сільському господарстві все ж добре, давайте ми це зарубаємо!». Ось ця жаба, яка давила всіх, вона дала можливість запропонувати цю ідею, тобто скасувати спеціальний режим оподаткування.

Що передбачає спецрежим?

Він означає, що сільгосппідприємствам йшло 20% ПДВ на спецрахунок, і підприємства мали можливість використовувати кошти з цього рахунку для закупівлі добрив, засобів захисту, техніки та інше. Тепер виникла пропозиція це все забрати. І я вперше в житті відчув себе безсилим. Ми звертаємось до міністра фінансів, а вона з нами говорити навіть не хоче. Ми звертаємось, 115 депутатів, до прем’єр - міністра, а нам надає відповідь заступник міністра. Це неповага до депутатів Верховної Ради.

В результаті, ми домоглись невеликих поступок, на які пішов кабмін після нашого походу до президента. Була запропонована схема 75 на 25, тобто підприємства повинні платити 75% ПДВ до бюджету, а лише 25% перераховувати на спецрахунок для власного розпорядження. Потім, це трансформувалось у схему 85% на 15% для рослинництва, для виробників молочної продукції та продукції ВРХ – 80% на 20%, а для м`яса – 50% на 50%. Це трохи дало певні поступки. Але, реально я вважаю, що це страшний програш не тільки ВР, а й КМУ, міністерства фінансів. Також, це і неякісні переговори з МВФ, адже вони погоджувались на продовження спецрежиму до 1 січня 2018 року.

Варто зазначити, що зараз падіння в тваринницькій галузі складає 6-7%, а у яйцях - 25%. Зрозуміло, тут є війна, втрачені підприємства, але падіння вже пішло. Я ще не буду казати прогнози по зерну, адже ріпака не досіяли півмільйона гектарів, пшениці – мільйон гектарів і плюс погані погодні умови.

Хто від цього виграв?

Експортери. Якщо дійсно будуть вертати ПДВ, то експортери, особливо компанії, які орієнтовані на експортний ринок – виграють, а підприємства, які працюють на внутрішньому ринку – програють в два рази. Тобто відбувся дуже сильний удар по внутрішньому ринку, було внесено дуже сильну міжгалузеву диспропорцію. Уряд готував набагато більший удар по селу, це був не лише спецрежим. Друге – він хотів внести податок на прибуток, але, слава Богу, в результаті робочої групи його змінили на фіксований податок 4 групи. Але його збільшили. Так, якщо у 2014 році було 6 грн на гектар, у 2015 році - він став 130 грн, а у 2016 - буде складати 216 грн. Якщо б ввели податок на прибуток, то це був би удар по децентралізації.

А чому саме по децентралізації?

А тому, що з цих 130 грн в районний бюджет йде 50%, а якщо об’єднуються громади, то в таку громаду – йде 60%. Тобто, цими коштами приблизно на 40% формуються бюджети сільських рад. Також, кабмін мав ввести податок на нерухомість і четверте – індексація нормативно-грошової оцінки мала бути 1,42. Ми говорили про спецрежим цілий рік, але аграрники не розуміли наскільки все серйозно. Їхні мітинги мали бути ще в червні. Тепер буде або 1,2 або 1,1. Тобто, чотири таких удари село б не витримало. Найгірше, те, що ми говорили про це цілий рік, але аграрники не розуміли наскільки все серйозно. Їхні мітинги мали бути в червні, а не в грудні. 

Уряд же розумів до чого це призведе?

Він не хотів розуміти тому, що цей податковий кодекс писала PricewaterhouseCoopers, яка входить в ТОП-5 світових аудиторів.

Ви хочете сказати, що це робилося в інтересах МВФ?

Наш уряд гірше МВФ. Я думаю, що міністр фінансів Яресько сама запропонувала, щоб показати яка вона прогресивна. У мене просто складається таке враження. МВФ ставив нам питання про відміну спецрежиму ще з 2005 року, тобто 10 років, але вони погоджувались, що цей режим все ж таки залишається. Де вони вбачали корупційність в спецрежимі? Особисто я не розумію. Ці кошти йшли на спецрахунок, з якого підприємства закупляли матеріально-технічні ресурси, все чисто.

Який вихід з ситуації?

Я бачу головне зараз в тому податковому кодексі, який буде працювати не лише рік. У нас нібито кожен рік реформи і новий кодекс, пора вже його написати хоча б на 5 років. Але тут треба залучати не PricewaterhouseCoopers, а громадські організації, сільгоспвиробників, - для того, щоб зрозуміти що кому потрібно.

Як Ви ставитеся до запровадження ринку землі? Мораторій був продовжений до 2017 року.

Всі ці продовження трошки від лукавого. Реально, ринок землі може працювати після прийняття закону про обіг сільськогосподарських земель, який хочуть зробити до березня або до квітня цього року. Я категорично проти цього. В принципі, рано чи пізно, цей ринок буде, але в ситуації, якій ми знаходимося зараз, можна очікувати соціального вибуху. Якщо сьогодні продавати землю, скільки вона буде коштувати? Дуже дешево.
Всі відразу думають, що ринок землі ввели і відразу все продали. На ринку буде 5-7% землі, не більше. В нас на сьогодні дуже добре відпрацьований механізм оренди землі. Знову ж звернусь до прикладу США, коли я там був. У середнього фермера в Айові десь 300 га землі плюс 100 га в оренді. Тобто є механізми купівлі-продажу, а є механізм оренди, який в Україні сьогодні добре працює. Якщо ми введемо ринок землі зараз, ми просто себе погубимо.

А хто зацікавлений у введенні ринку землі?

Одні й ті самі. І не стільки на купівлі-продажу, скільки на посередництві. Якщо ми оголосимо, що ввели ринок землі, то до нас прийдуть фонди.

Якраз ринок сільгоспземель хочуть запустити ряд депутатів своїм законопроектом № 3002 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в сфері виробництва сільгосппродукції». Це законопроект Матвієнкова, члена вашої фракції БПП. Ви у блозі писали, що тут є корупційна складова, у чому вона полягає?

Законопроектом Кабмін наділяється правом передавати всі землі резерву і запасу. Це удар по децентралізації, адже ці землі повинні належати сільським радам. Кабмін на умовах розподілу продукції зможе розпоряджатися цими землями. Варто сказати, що такі ж умови в газовому секторі. Хто їм підклав цей закон, я не знаю, це - нагле лобіювання. Ми б`ємо по сільських радах. Ми заявили про децентралізацію, а земля забирається.
На сьогодні потрібен закон (це не обов’язково 1159), де землі запасу і резерву треба передати сільським радам у володіння та управління.

Які прогнози на 2016 рік стосовно АПК?

Однозначно, буде падіння. Наприклад, тваринництво не кожен потягне: «корова долар в день не заробляє». Для тих, хто працює на внутрішній ринок, буде важко. Всі тепер будуть шукати зовнішні ринки, щоб диверсифікувати свої ризики.

Як вплине ЗВТ на аграрний сектор?

Це дуже добре, що ми йдемо до зони вільної торгівлі. Але якщо казати як ми йдемо – поганенько. Квотується експорт в цей перехідний період (по м`ясу, по зерну та інше). Я розумію, що потрібні роки, потрібні переговори. Чому ми завжди говоримо про цей спецрежим? Тому що ми не в рівних умовах з європейськими і американськими сільгоспвиробниками. Європейські – отримують від 450-700 євро дотацій на гектар, ми – через спецрежим отримували 25-27 доларів на гектар. Тепер у нас це все забирають, а у «пацанів» це все лишається. Хочеться, щоб все було конкуренто, але для цього потрібні переговори. До речі, спецрежим був прописаний в коаліційній угоді до 1 січня 2018 року, але ніхто на це не дивився.

Миколо Івановичу, чи вважаєте Ви себе віруючою людиною і чи є в Україні вплив церкви на політику і навпаки?

Так, нещодавно був в Почаївській Лаврі. На мою думку, люди в церкві шукають правду, чесність і нормальні взаємовідносини. Скоріше навіть не церква впливає на політику, а впливає те, що в головах наших людей на політику. Церква є церква, а те, що в людини в голові – чи вона вірить, чи вона чесна, справедлива – це впливає. Тому, якщо ми говоримо про побудову нормального суспільства і нормального життя в цьому суспільстві, то звичайно, без тих речей, які приносить церква, також не можливо.


Текст: Антон Баскаков
Фото: Lada FM

Оставьте первый комментарий