Про нічну роботу народних депутатів та бюджет-2017 року для інформаційного агентства «Грушевського, 5» коментував народний депутат від «Об'єднання «Самопоміч» Руслан Сидорович.

Як Ви прокоментуєте прийнятий бюджет та чому голосування, за цей бюджет, відбувалося вночі?

На превеликий жаль, з бюджетом вийшла чергова “йолка” - це вже не предмет, а явище. В чому воно полягає? По-перше, ми бачимо яка у нас низька відвідуваність у залі. Через те, що багато депутатів не бажають працювати, перенесли голосування на ніч вівторка. По-друге, абсолютно неприйнятною і ганебною є ситуація, коли перед голосуванням за бюджет приймаються зміни до бюджетного і податкового законодавства. 

Окремим питанням слід відзначити ситуацію, коли представниками нашої фракції Об’єднання “Самопоміч” ставилися на підтвердження правки, задля уникнення корупційної складової, - і про це написали вже цілий ряд депутатів з інших фракцій,  - але уряд повертався у сесійну залу, зганяли депутатів і одним махом руки все поверталося повністю назад. Абсолютно очевидно, що в даному випадку ми отримали дуже чіткий і дуже яскравий прояв “договорняка”. 

Чому ваша фракція не підтримали голосування за бюджет?

Наша фракція не підтримувала голосування за бюджет з кількох причин. Найперша причина - виходячи з принципів парламентської роботи, які мали б бути, але яких, на жаль, немає. Голосування за бюджет - це політичний крок, який несе за собою політичну відповідальність за уряд в першу чергу. Виходячи з цієї філософії, ми повинні дуже чітко розуміти, що таке голосування за бюджет. Проурядова коаліція, голосуючи за проект бюджету, підтримує свій уряд і надає йому можливість виконувати ту програму дій, згідно з якою цей уряд отримував повноваження від коаліції. Оскільки в нас де-факто коаліції немає, є тільки де-юре і всі це прекрасно розуміють, і це голосування по бюджету це підтверджує, уряд був змушений шукати голоси за межами коаліції. 

Наша фракція, якщо подивитися рейтинг, який постійно веде Міністерство економічного розвитку і торгівлі, то ми побачимо, що Об’єднання “Самопоміч” постійно займає перше місце по підтримці законопроектів, які потрібні для економічного розвитку. Наша фракція завжди стояла, стоїть і буде стояти на позиції підтримки бізнесу, в першу чергу малого і середнього, спрощення умов ведення бізнесу, дерегуляції, встановлення справедливих умов, тому що економіка нормальних країн тримається на малому і середньому бізнесі, який створює велику кількість робочих місць, які творять вільний клас людей, який не є найманою робочою силою, відповідно, вони не залежать ні від держави, ні від своїх роботодавців, - це дійсно вільні люди. Мало того, це є платники податків.

Як вплине цей бюджет на малий і середній бізнес?

В даному випадку не можна сказати, що в тих законах, які були проголосовані, немає і крихти добрих речей, це було би несправедливо. Наприклад, те що забирається реєстр від ДФС і передається на рівень Мінфіну, оскільки не може бути вся база даних в руках карального органу. 

Зменшується примусовий податковий інструментарій і дуже малесенькими, але починаємо рухатися в напрямку створення сервісної служби. З дуже серйозною відкладеною нормою, але все ж таки потрапила норма про ліквідацію податкової міліції і створення принципово нового органу з новою філософією. Також це створення прозорих і зрозумілих правил відшкодування податку на додану вартість, правильного економічно податку, який у нас став одним із найбільш корупційних. Але поряд з тим, відповідно запихається цілий ряд величезних корупційних норм в багатьох галузях. Наприклад, в сфері енергетики. Закладаються норми, які знекровлюють місцеві бюджети. По суті цей бюджет є згортанням децентралізації і перетворення місцевих бюджетів у залежність. 

Те, що ми отримали за останні два роки, я говорю про бюджетну децентралізацію, це є один з небагатьох, але надзвичайно потрібних, правильних і позитивних речей. Громади почали відчувати свою спроможність. Місцева влада почала займатися тим чим вола повинна займатися: покращенням інфраструктури, вирішенням своїх місцевих проблем. А не їздити в центр і навколішки, з простягнутою рукою, випрошувати. 

Ми побачили з одного боку, що уряд демонструє збільшення коштів в бюджетах, і це теж правда, але абсолютно непомірно збільшуються навантаження на місцеві бюджети в такий спосіб, що лише великі заможні міста, де розвинутий бізнес, зможуть справлятися з цим навантаженням. Маленькі міста шляхом цієї субсидії потрапляють у повну залежність від голів обласних і районних державних адміністрацій. Ми знову перетворюємо їх на місцевих князьків, від яких буде залежати чи отримують вони кошти на комунальні потреби закладів освіти, медицини - тобто тих речей, які зачіпають кожного громадянина, який проживає у тому чи іншому населеному пункті.

Що це за норми Бюджетного кодексу, про які Ви говорите, як вони звучать?

Це статі, де йде мова, про регулювання, утримання комунальних закладів, які є власністю органів місцевого самоврядування: школи, дитячі садочки, лікарні, поліклініки. З точки зору певної філософії можна сказати, що десь воно і правильно: той, хто володіє власністю, має бути максимально зацікавлений в запровадженні енергоощадних заходів, але потрібно виходити з реалій, тому що якщо ми говоримо про такі міста, як Київ, Харків, Львів, Дніпро, Одеса, з потужною базою, вони зможуть з цим справитися, але маленькі міста, навіть не кожен районний центр зможе справитися з цією задачею. 

Те, що в середньому бюджет розвитку міст зменшується на 30 % означає, переводячи мову на конкретні речі: на 30 % буде менше будуватися доріг, 30% менше капітального ремонту житлового фонду, менше будуть фінансуватися потреби місцевих мешканців. Коли ми говоримо про проблематику енергоощадності, то ми неодноразово звертали увагу на те, що коштів в бюджеті закладених на енергоощадність є категорично недостатньо, тому що ми з одного боку підняли тарифи, вивели їх на ринкову вартість, а з іншого боку не забезпечили дієвих механізмів, аби люди могли платити менше. 

Забезпечена сім’я може дозволити собі потратити кошти на утеплення будинку, можливо заміну вікон, можливо поставити більш енергоощаднішний котел, але якщо ми говоримо про незаможні родини, то вони, на жаль, дозволити собі цього не зможуть фізично. І тут є абсолютно непослідовним цей напрямок по енергоощадності. Мало того, ця ситуація пов’язана зі зменшенням коштів в бюджеті розвитку місцевих населених пунктів і посадженим на субсидії більшої частини населення України має свої паралелі. 

Ми довели ситуацію до повного абсурду, при якій громадянам інколи не вигідно, щоб їм піднімали заробітну плату, тому що вони можуть попасти в зону, при якій вони не отримають право на субсидії. Ми говорили, що держава повинна не субсидії виділяти громадянам, а адресну фінансову допомогу з тим, щоб стимулювати і до використання альтернативних джерел енергії, і до фізичного зменшення споживання тому, що те що людина зекономить - те залишиться їй. Це є питання енергетичної безпеки всієї країни.

Як відобразиться на малому і середньому бізнесі підняття мінімальних зарплат до 3 200 грн?

Важко проаналізувати до кінця всі наслідки підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн. 

Про те, що мінімальну заробітну плату треба піднімати ми наголошували вже рік назад. Це як один із методів виведення заробітних плат з тіні. Але ми називали дещо меншу суму - 2800 грн. Для вибілення заробітної плати потрібно було б зробити іще декілька кроків, пов’язаних з єдиним соціальним внеском, оскільки ми не повинні забувати про проблему пенсійного фонду. В чому вона полягає? Чому наші громадяни, на сьогоднішній день, не сильно зацікавлені щоб отримувати білу заробітну платню, а не в конверті? Тому що пенсійний внесок, який ми всі платимо, він не забезпечує нашу пенсію у майбутньому, він йде на виплату сьогоднішнім пенсіонерам, і громадянин розуміє, що певні внески, які він не доплатить до пенсійного фонду абсолютно ніяк не відобразиться на його пенсії в майбутньому. Саме тому ми наголошували на пенсійній реформі і впровадженні накопичувальної пенсії, в цьому випадку, кожен працівник буде вимагати від свого працедавця платити офіційну заробітну платню, а не в конвертах. Системні проблеми, які є в пенсійному фонді, вимагають і системних рішень.

В бюджеті передбачена субвенція соціально-економічного розвитку. Чи можна вважати цю субвенцію корупційною складовою для задоволення потреб окремих фракцій та депутатів?

Ні для кого не є секретом, що для «мотивування» депутатів - мажоритарників для голосування за бюджет закладалися певні корупційні складові. Ця субвенція йде на депутатський округ і цей депутат вже у своєму окрузі звітує перед своїми виборцями про успішне виконання своїх обіцянок. Це є негативним проявом мажоритарної складової у виборчому процесі і це ще одна підстава для чого треба змінювати виборчу систему на пропорційну з відкритими списками. Під час голосування за бюджет подарунок у вигляді цього фонду дозволяє тримати цих депутатів у ручному режимі, і влада їх «тримає на гачку» протягом усього бюджетного року.

Щодо зниження рентної ставки на видобуток нафти. Як можете прокоментувати це рішення?

Це «унікальне» насправді рішення, яким Україна визнала, що діяльність у сфері енергетики є збитковою. У світі це є одним з найприбутковіших бізнесів, а в Україні це є збитковим, і «Нафтогаз» є збитковою компанією, яка постійно знаходиться у боргах. Якщо ми говоримо про місцеву складову у видобутку, ми повинні вернути на місця кошти від рентної плати місцевим громадам, у тих громадах де відбувається видобуток чи то газу, чи нафти, чи інших корисних копалин. Те що видобувається, завжди наносить шкоду місцевій інфраструктурі, - це навантаження на дороги, виробництво часто погіршує екологічну ситуацію у регіоні, а місцева громада позбавлена можливості отримувати додатковий зиск, а ми вирішили ще більше добити цим бюджетом, поклавши на них додаткових забов’язань. А коштів для вирішення цих проблем не вистачає. Треба розуміти, що це є чисто олігархічним законом.

Перед голосуванням за державний бюджет виносились питання по спеціальній конфіскації. Дуже часто цим питанням маніпулюють, але вже є закон по спецконфіскації, який діє, так чому відбуваються ці маніпуляції?

В мене складається враження, що це є своєрідним фетишем. Очевидним є те, що голосів під ту редакцію закону, яка на сьогоднішній день є у Верховній Раді, немає. Для мене, як для правника, очевидним є питання, що посилання на міжнародний досвід це маніпуляція, адже міжнародний досвід цивільної конфіскації виглядає докорінно інакше, ніж є у нас. Також всі експерти висловились негативно щодо нього. 

В нас є негативний висновок Ради Європи на майже 40 сторінках. Я підтримую цю ідею, адже не може бути дискусії з приводу того, чи корупційні кошти повинні забиратися в бюджет і, звичайно, що тут не може бути жодної дискусії, але повинні бути встановлені механізми, щоб ми розуміли, що закон працює проти тих, проти кого він повинен працювати. Навіть в країнах «старої демократії», де цей механізм працює, процедура є тривалою і саме тривалістю цієї процедури забезпечується законність. Закон працює проти корупціонерів. 

В Кримінальному кодексі є шість видів конфіскації. Усі чиновники подають електронні декларації. Для наших антикорупційних органів роботи більш ніж вистачає, і саме на цьому потрібно зосередитись.

Оставьте первый комментарий