Олексій Мушак: Іноземці вже сьогодні володіють українською землею


05.07.2017 08:52:00



Олексій Мушак, народний депутат від депутатської фракції ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА", член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, розповів як буде регулюватися ринок землі, про законопроект №5535, та можливі спекуляцій щодо використання проданої землі не за призначенням. 

16487289_1645775559061315_1263122209693833264_o.jpg

.

Пане Олексію, розкажіть, будь ласка, чим відрізняється ваш законопроект від законопроекту Сергія Хланя, чи існують на сьогодні інші концепції?

Законопроект №5535 - це наш с Сергієм законопроект, ми його разом писали, миоднодумці. Зараз є дві концепції. Одна, так звана, урядова, інша - депутатська. Урядова - за відкриття ринку поступове і еволюційне. Умовно кажучи, прямий ринок не можна відразу відкривати, оскільки вважається, що буде досить швидкий перехід землі або активів від неефективних власників до ефективних. Також в урядовій концепції говориться про те, що треба створювати клас фермерів на селі, тому давайте на першому етапі дозволимо фізичним особам купувати по 200 гектарів. Цю ідею можна було б приймати, якби у нас було 200 років миру, як у Норвегії, і ми були  в іншій ситуації. Ця еволюційна форма має право на життя, але разом з тим мені здається, що є деякі ризики.

По-перше, хто буде покупцями землі в цій концепції? Якщо гектар землі при відкритті ринку коштуватиме 1,5-2 тисячі доларів, то це будуть особи, у яких на руках є по 300-400 тисяч доларів. В українських реаліях це колишні міліціонери, сбушники, прокурори, гаїшники, судді… Тому, на мою думку, така концепція буде викривлювати всі наші відносини. По-друге, ця концепція не дає грошей, банки не будуть кредитувати фізосіб під купівлю землі, бо не створюватиметься ліквідний ринок. Пропозиція відкривається вся - це 32 мільйони гектарів, але купити її зможуть обмежене коло людей, юридичні особи не матимуть такої можливісті, відповідно ціна буде не висока, ринок - не ліквідний і не цікавий банківським установам. Якщо ринок землі вже існує, то його треба просто легалізувати

Концепція ринку землі, яку пропонують депутати, виходить з наступних речей. По-перше, ринок землі вже існує, земля купується і продається в той чи інший спосіб і ніхто не може довести зворотнього. Достатньо вбити запит в інтернеті і отримаєте мільйони пропозицій. Є схеми, як це робиться, тому якщо ринок землі вже існує, то його треба просто легалізувати, ввести в правове поле і оподаткувати. Найбільше виграти від земельної реформи зможуть 7 мільйонів власників землі, інструментом є максимальна ціна на їх пай. Третя складова - в Україну повинні зайти гроші інвесторів. 

МВФ вже 10 років говорить про земельну реформу. Десять років тому наші золотовалютні резерви були під 50 мільярдів доларів і ми могли «пропетлять», а от зараз не можемо, бо збідніли зі своєю політикою і намаганням захиститися від реальності, яка нас оточує. Тому депутати виходять з наступного - в кінцевій точці має бути максимально вільний ринок. А приходимо до нього з поступовими і тимчасовими обмеженнями.

Як буде регулюватись ринок землі? Чи не повториться в Україні американська історія, де земельні монополісти «керують балом»? В США 50% сільськогосподарської землі належить державі і зараз вони навпаки намагаються повернути землю з приватного сектору у державний.

Сама по собі територія США в рази більша, ніж українська, і викупити всю приватну власність просто не вистачає грошей, але людей влаштовує так як є. Я не чув щоб в Штатах була якась дуже концентрована монополія. Я порівнюю дві країни - Польщу і Україну. Польща в 90-х роках, при наявності паперового реєстру, при більших проблемах, ніж в Україні, провела земельну реформу. На виході вони мають нуль агрохолдингів і велику кількість фермерів. Україна вже 26 років ходить з мантрою, що українська земля - це свята матір. На виході ми маємо велику кількість агрохолдингів і не дуже сильних фермерів. Напевно, ми щось робимо не правильно.

В Польщі передбачається розстрочка для фермерів, які хочуть купити землю, в нашому законодавстві цього немає. 

Це питання підтримки фермерів після відкриття ринку. По-перше, фермер може бути конкурентний тільки в нішевих історіях, він не може бути конкурентним, вирощуючи пшеницю, сою, кукурудзу, рапс, соняшник, інші технічні культури, тому що більш великі підприємства це будуть робити краще, більше того, через 10-15 років у нас все буде автоматизоване і фермер не зможе бути конкурентним. Він повинен йти у вирощування нішевих рослин - ягідництво, садівництво, - ставити теплиці, горіх вирощувати та інше. В цій історії для нього важливо не земельне питання, а ринок збуту, щоб він мав місце на прилавку супермаркету і там продавав свою продукцію. Україна вже 26 років ходить з мантрою, що українська земля - це свята матір

Я вважаю, що можна давати розстрочку. Наприклад, в Україні вже є таке поняття, як постійне користування землею. Багато фермерів це використовують, вони не платять податки, платять лише невеликий земельний податок,  у них є підтримка.

34_main.jpgАле Україна і гречку закуповує з Китаю, як тут бути конкурентними?

Колись - так, зараз - ні. Що нам вигідно, те закуповуємо. По гречці так сталось в свій час. Це називається грамотне планування. В один рік гречки дуже багато посіяли, на другий рік практично не посіяли, і у нас дефіцит, а насправді ми більш конкурентні у вирощуванні будь-якої культури, ніж Китай чи хтось інший. Підтримка фермерів має бути не тому, що ми їм дешево землю продаємо, земля в Україні і так дешева. В Польщі - 5 тисяч, в Україні при відкритті буде -$1,5-2 тис. тому вони у порівнянні з поляками мають 3 тисячі знижки. А от допомогти з просуванням їх продуктів на полички, чи започаткувати культуру споживання фермерських продуктів було б корисніше.

Якщо землю почнуть продавати, збільшиться оренда, чи не призведе це до росту цін на продукти?

У нас зараз, страшно сказати, але світові ціни на все. Підвищення цін залежить від зовнішньої кон’юнктури, у нас досить таки відкрита економіка, як у світі так і у нас.

Європейці приїжджали і говорили, що  у нас все дешево…

Той, хто може, той по-максимуму й так продає. Зараз люди дивляться чи на експорт їм продавати чи на внутрішній ринок. А по-друге, коли ми відкриваємо ринок землі, це не тільки продаж, а ще й купівля, бо українці зараз не можуть офіційно купувати землю.

Як буде проходити юридичний захист пайовиків?

У вас є земля, вам потрібно буде зробити документацію вашого паю. Це коштуватиме 3-4 тисячі грн. Пай вимірюється, вноситься в геокадастр, нічого глобально, ніж є зараз, не поміняється.

На що варто звернути увагу, з юридичної точки зору тим, хто орендує землю сьогодні?

У фермерів, агрохолднигів, що орендують землю, насправді, кабальні контракти з пайовиками. Пайовики їм винні, як земля колгоспу, а тому повинні першими запропонувати купити землю агрохолдингам. Вони не мають права звернутися до когось іншого, це по суті регіональна монополія, хочеш здаєш, хочеш не здаєш. Ніхто інший не прийде твою землю обробляти.

Пайовики та власники землі повинні звернути увагу на те, що оренда у них має бути мінімум 100 доларів. По-друге, я б запускав освітні програми, щоб у нас не виникло повторення ситуації, коли в Буковелі відкрився комплекс, в 30 кілометровій зоні всі попродавали свою землю нібито досить дорого, але все на що спромоглися після «успішного» продажу, то це купити собі нове авто. Освітні програми потрібні для того, щоб люди розуміли, що з цими грошима треба робити. Найкраще їх вкладати в бізнес, навчання, а не купувати споживчі товари.

13221356_181843245546371_360591392712269035_o.jpg

.

А інвестиції в українську землю будуть вигідні?

Я б зробив три категорії. Перша - люди, які хочуть продати землю. Роздача землі у нас теж була, на мою думку, неправильною і несправедливою. Роздавали порівну між усіма, а треба було тим, хто хоче працювати на землі. Друга категорія - це ті, хто не вирішили. Їх значна кількість, вони будуть просто вищу орендну плату отримувати, і третя -  ті, хто готові на своїй землі працювати, ці люди отримають інструмент залучення коштів під заставу своєї землі. Найбільша ферма, яка вирощує білу спаржу, що так популярна в ресторанах, знаходиться в Україні, в Херсоні. Її площа - 8 гектарів. Таких нішевих історій як спаржа, шпинат, рукола може бути більше. Таке фермерство зможе активно розвиватися і сім’я на 10-20 гектарах зможе створити досить рентабельне виробництво.

Чи не боїтесь ви певних спекуляцій щодо використання проданої землі не за призначенням? І, взагалі, якщо земля перейде у приватну власність, чи не розв’яже це руки її власнику, адже він зможе розпоряджатися нею за власним розсудом і не лише у сфері сільського господарства, наприклад, розпочати будівництво…

Якщо захочете будувати, то треба буде цільове призначення змінювати. Спекуляції будуть в купівлях для перепродажу. Але і тут нічого поганого немає, треба лише правильно поставити податкові обмеження. Хочеш продавати українську землю - плати підвищений податок; хочеш поміняти цільове призначення - заплати п'ятикратну вартість нормативно-грошової оцінки і міняй. Проти ринку не варто боротися, його варто використовувати  і отримувати від нього гроші.

Та і змінювати призначення ніхто не буде. Навіщо змінювати призначення десь у полі? Призначення доцільно змінювати, коли ви маєте землю десь біля міста і по іншому хочете її використовувати. Знову ж таки, призначення змінюється тільки рішенням місцевого органу.

Але це ж все лише побажання, законно ще нічого не врегульовано?

Є основний закон - це закон про обіг землі, сільськогосподарської землі, він задає глобальні речі з приводу того, як функціонує ринок. Ще треба додатково прийняти п’ять законів. Ми теж їх напрацьовуємо: оподаткування землі, зміни до бюджетного кодексу, розподіл коштів від продажу землі, їх надходження в центральний бюджет, місцевий, програму на підтримку фермерів, атошників, на удосконалення кадастрів. Є закон “Про підтримку малих фермерів”, яким чином ця підтримка буде відбуватися, закон Про консолідацію… На першому етапі у вас буде «шахматка»: тут купили, тут - хтось інший, а треба щоб було чітко і рівно.

Ще один момент - фінансовий блок, - це зміни в законодавстві, які потрібні кредиторам та інвесторам.  

Ці  п'ять законопроектів будуть прийматися першочергово?

Ні, все разом. Концепція в мене є, але вона ще дискутується.

Відміна мораторію дозволить іноземцям купувати українську землю, чи є якісь обмеження з цього приводу?

Є обмеження в старому законопроекті, який був до цього. Там право купувати землю для іноземців вступає в дію лише з 2030 року. Та іноземці вже сьогодні володіють українською землею, при існуючому мораторію, через оренду. Наприклад, один із найбільших власників - агрохолдинг NCH Capital (New Century Holdings). Це фонд, який був створений за рахунок пенсійного фонду Штатів, його власники інвестували велику кількість грошей в оренду української землі. Якщо договір оренди укладається на 25, 30, 40 років, це, по суті, той самий продаж землі, хто б що не казав. Тому іноземці, в той чи інший спосіб, вже є власниками нашої землі. Напряму їм всі законопроекти будуть забороняти бути власниками, але проти грошей тяжко піти, тож вони просочуються.

Які країни на сьогодні зацікавлені інвестувати в українську землю. Я чула про наміри Кореї.

Корея в Україні має інтереси, Японія також. Це все називається «food security».

Чому Тимошенко так агресивно коментує аграрну реформу?

Є в нашому суспільстві дуже сильний міф про землю, і вона на ньому паразитує, вона розуміє де слабкі місця для сучасної влади. От пенсійна та земельна реформи не популярні, а тому по них можна бити. Вона сама 10 років назад хотіла ці реформи проводити.

Як ви ставитесь до відставки Тараса Кутового, Міністра аграрної політики? Чому це сталось саме зараз?

Пан Кутовий - європейський політик, коли в нього є незгода з офіційною позицією, він подає у відставку, бо не тримається за своє крісло. У нього просто інше бачення, ніж у Володимира Борисовича, і він вирішив звільнитися.

Ваша оцінка його діяльності?

Він грамотний, в нього нема провальних історій, а обережні, позитивні якісні кроки. 

Автор: Наталя Морозова



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров