Оксана Юринець: Україна вибрала всі квоти вперше за історію девяти років співпраці з ЄС


18.07.2017 13:30:00



Співголова Групи міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща, Голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС в Комітеті Верховної Ради з питань європейської інтеграції, народний депутат Оксана Юринець розповіла про польський досвід побудови нових розв’язок, експорт українських товарів на ринок ЄС та про ситуацію зі сміттям у Львові.

Пані Оксано, давайте поговоримо про безвіз. Багато скарг на те, що навіть з новими паспортами людям не дозволяють перетинати кордон.

Безвіз не дає гарантію депортованим людям. Я також бачила багато відмов на кордоні. Наприклад,  коли ми їхали до міста Перемишля на щорічну ходу вшанування героїв. За добу з України виїхало близько двох тисяч людей. З них – шестеро отримали відмови при отриманні віз.

Я, як співголова міжпарламентської групи дружби Польща - Україна, часто їжджу в Польщу, спостерігаю, які на сьогодні є можливості нашої громади там. Наприклад, була дуже гарна зустріч  з Ізою Хруслінською (польська журналістка, відома своїми статтями та книгами присвяченими Україні та українсько-польським стосункам, - прим.ред). Ми довго говорили про сучасний стан українсько-польських взаємин, про виклики, які перед нами стоять, про загрози (особливо з боку російського ворога) про те, що наші стосунки сьогодні найбільше потребують спокою.

september_1.jpg

Я спілкуюся з різними колами людей у Польщі: і з владою, і з опозицією, і просто моральними авторитетами цієї держави, які дуже багато зробили за останні роки. Ми можемо брати приклад з роботи польських колег у напрямку децентралізації. Принаймні для того, щоб не повторювати помилок. Вони, наприклад, зрозуміли, що повіт як територіальна одиниця себе не виправдав, бо був нагромадженням, надбудовою. Нам треба брати такі приклади до уваги

Повертаючись до безвізу, скажу, що це позитивно, не треба шукати в ньому зради, він потрібен молоді. Ми довго працювали над запуском потягу Київ-Львів-Перемишль. Тепер є ще й - Ковель-Хелм. Треба робити розв’язку, ми мусимо розвантажувати шляхи. Сподіваюсь, що закони, які обговорюються сьогодні в парламенті щодо річкового транспорту і побудови інфраструктури допоможуть у цьому.

В Польщі зараз дуже активно будуються дороги. ЄС виділив на це кошти.

Так, я була у січні у Гданську, потім у травні ми їхали до Ольштина і я спостерігала за тими масштабними роботами з побудови нових розв’язок. Полякам було виділено 52 мільярди євро і Польша, країна №1 в ЄС, яка використала всі кошти від Євросоюзу на розвиток інфраструктури держави. Жодна інша країна так не скористалась. Вони показали, що вміють брати кошти і їх освоювати.

Для нас зараз пріоритетним буде питання кредиту у 100 мільйонів. У вересні ми маємо представляти проект витрат, де 68 мільйонів має піти на дороги, на інфраструктуру фактичнодля Львівщини, бо саме там шість кордонів. Плюс 28 мільйонів - це ДФС, яка має в підрозділі митну службу, і кошти підуть на сканери, камери, інші речі. Ще 7 мільйонів для прикордонної служби для пришвидшення обліку.

Щодо митниці. У вас був законопроект про задоволення торгівельних преференцій для українських товарів, прокоментуйте що це за товари.

Є лінійка з 37 пунктів. Нашим законопроектом ми розширили цю лінійку. За півроку Україна вибрала всі квоти вперше за історію девяти років співпраці з ЄС. Тому торгівельне співтовариство переглядало ці квоти. Україна вийшла в лідери по постачанню меду, та стала другою в експорті зерна. Ми заявили, що готові і можемо постачати цю продукцію. Вони йдуть нам на зустріч тому, що розуміють, що з втратою одних ринків, ми мусимо виходити на нові і в цьому є сприяння Брюсселю та Страсбургу. Тому заява нашого комітету з питань євроінтеграції - це декларація нашої готовності заповнювати й інші квоти.

Квота - це можливість прийти на ринок, запропонувати і спробувати там втриматися. Коли у вас добре працює бізнес ця квота вам вже не потрібна, це для входження, розширення можливості кількості фірм, які б могли заходити на ці ринки. Це не є цілковито державне регулювання, а можливість, яку надає їм держава, уряд та парламент, щоб фірми, які в нас працюють могли реалізовувати свою продукцію. Це декларативні постанови, але в майбутньому, коли відбудеться ратифікація, вони дають певні гарантії, і ми розуміємо, коли спілкуємось з цивілізованим європейським світом, що маємо гарантії безпеки того, що цей ринок буде.

Ви додали  в цей список декілька нових продуктів, так?

Розширили кількість, об’єми. Наприклад, на початку липня  відбулася остання поставка, яка знаменувала 100-відсоткове використання тарифної квоти ЄС на ячмінь в рамках поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ між Україною та ЄС. Це 270 тис. тонн (обсяг квоти для України на 2017 рік). Враховуючи попереднє використання квоти на пшеницю і кукурудзу ми вкотре підтвердили існуючий status quo надійного постачальника до ЄС. Також у липні право експорту на ринок ЄС отримали ще дві українські агрокомпанії: з виробництва молочної і рибної продукції. Тепер в країни ЄС мають право експорту 283 українських підприємства, з яких 103 виробники харчових продуктів, в тому числі, м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока і молочних продуктів. 

Які наступні кроки планує зробити влада для пришвидшення євроінтеграції?

Не просто євроінтеграції, а європейсько-атлантичної інтеграції. Як член Асамблеї ( віднедавна мене обрано членом Асамблеї НАТО) можу вам сказати від імені нашої делегації, що для нас стратегічним і пріоритетним є вступ в НАТО. Це пришвидшить в майбутньому вступ до ЄС, тому що безпека, яку сьогодні члени альянсу можуть собі дозволити - це не лише безпека, яка стосується загрози війни, це безпека інвестицій, які можуть надійти до держави і для нас це є важливим.

18558833_1510180072378071_4535941288942525665_o.jpg

Насправді, як би ми не хотіли, в світі сьогодні керують трішки інші речі, і коли нафта і газ є предметом шантажу, то ми розуміємо, що там де є інтереси відповідних країн, де вони вкладають кошти у видобуток, будують свої заводи, там і захист набагато сильніший, є адекватна відповідь на будь-які виклики. Більше того, ми розуміємо, що маємо північного сусіда, який з нами сьогодні веде війну і це на все життя - островом не станемо.

Є країни ЄС, які мають вільну економічну зону з Євросоюзом, такі як Норвегія, яка має кордон з Росією,  і є членом ЄС і членом НАТО. У нас на зустріч в комітет приїжджав Йоханнес Моіссіо, керівник Цільової групи Асоціації європейських прикордонних регіонів з зовнішніх кордонів , людина з Фінляндії, з тої частини Карелії, яка межує з Росією. Вони розуміють, що якщо говорити про роботу єврорегіонів, то вони у нас в Україні поділені. Наприклад, єврорегіон Карпати - це Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Закарпатська області, єврорегіон Слобожанщина - це Харківська область, і є єврорегіон Донбас, з центром у Донецьку та Луганську, який, на жаль, на сьогодні не працює, але люди, які переїхали з окупованих територій хочуть далі працювати, отримувати контакти, розвивати інфраструктуру.

Що сьогодні може об`єднати нашу державу, що дасть нам можливість зупинити ці сепаратистські настрої та рухи? Це дороги. Свого часу злий геній 20-го століття, який програв у Другій світовій війні об`єднав свою державу за рахунок того, що зробив перший автобан.

Ми ж будуємо дороги, але через низьку якість через кілька років вони приходять в занепад.

Навіть коли в нашому європейському місті Львові  ти «вибиваєш» кошти на ремонти доріг  з державного бюджету, то всі розказують, що це не з держбюджету. Що це місто.  Наші дороги, насправді, - це крик душі. І проблема ж не у грошах, проблема - в неефективному їх використанні.

Сьогодні сильних підприємств, які можуть будувати якісні дороги, можуть дати собі раду з об’ємом робіт, - одне чи два. Ми мусимо запускати інвестора. Тому ми говоримо про консесійні дороги, і на наступний рік прийнятий законопроект, який дасть можливість створити дорожній фон і брати інвестору за неї гроші. Люди готові вже сьогодні помалу платити за якість.

Пані Оксано, прокоментуйте ситуацію зі сміттям у Львові. Наскільки критична ситуація та чому її допустив мер?

Насправді, ми рік витримали паузу публічного обговорення. Було кілька зустрічей «Off the record», де я говорила, що ситуація є складною. В моєму окрузі теж було багато сміття і я особисто об’їжджала райони і бачила, як відходи просто зливали водою.

Я всім хлопцям, без виключення, які загралися в політику, говорю однаково і кожному називаю цю його вину. Є ст.30 Закону про місцеве самоврядування, і є відповідальність, яка лежить виключно на очільнику міста, і треба за це відповідати. Я кілька разів питала мера що не вдається та пропонувала разом вирішувати це питання. Ситуація перед Великоднем - це взагалі був переломний момент для мене особисто. В такий день залишитися з горами сміття. Я особисто скидала фотографії керівнику Кабміну, мої помічники видзвонювали голів адміністрацій, деякі з них вже змінені…

Пан Садовий каже, що йому відмовляють у співпраці. Але ж гроші у Львові є на вивіз сміття.

В травні місяці було покладено на депозитний рахунок 150 мільйонів, хіба місто працює для того, щоб поповнювати депозитні рахунки? Щоб ви розуміли для порівняння бюджет розвитку країни -7 мільярдів, бюджет розвитку Львова - 1 мільярд 800 мільйонів. Станом на сьогодні - це зростаюча цифра.

Чому ж немає домовленостей?

Політичні амбіції заважають робити щось корисне для громади, для людей. Ми настільки загралися в політику, використовуючи інформаційний простір, придумуючи міфи, живучи в них, неважливо, що ти сказав, зробив, важливо, як тебе показали. Дуже часто зривались ці домовленості, виключно через те, що інформація про них виходила на телеканал заявами: «я змусив їх попрацювати, змусив їх щось зробити».

Страждають, в першу чергу, містяни. Переконана, що рішення передати на 2 роки повноваження в із ввозу сміття зі Львова обласній адміністрації  було правильним виходом. Нехай потім очільник області прозвітує.  Думаю, він без проблем це зможе зробити. Бо я би, наприклад, із радістю хотіла почути звіт міського голови за 350 мільйонів, які пішли на вивіз сміття з міста лише за останній ОДИН рік.  

Чи може сміття зменшити потік туристів?

Ні, в центрі прибирають. В мене кума доплачувала, щоб вивозили. Коли буде завод, то і оплата за відходи буде вищою, і сортування буде обов’язковим.

Текст: Наталя Морозова



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров