Ми аналізуємо медіа простір та інтегруємо систему моніторингу в державу - Олександр Маріковський фото

Питання реформування державних комунікацій як ніколи актуальне і як ніколи гостре. Можна кожного дня розповідати про вільну від країни корупцію з екранів олігархічних ЗМІ і робити вигляд, що цьому вірять. Україна переживає етап, коли влада намагається реформувати сферу державних комунікацій «під себе» . Стара система, проте нові методи. Чим займається Міністерство Інформації, чому міністри з бізнесу створюють конкурентне середовище в медіа, і що ховає в собі новий формат президентських закритих зустрічей з топовими блогерами соцмереж. Про довіру до медіа поговорили з Олександром Маріковським, керуючим партнером Центру контент-аналізу. 

Олександре, Ви займаєтеся дослідженням комунікацій останні 9 років. Як Ви вважаєте, в чому цінність таких досліджень в сьогоднішньому інформаційному просторі?

Медіа – це посередники між владою та громадянами. Вони подають інформацію так, як готові громадяни її споживати. Коли на прес-конференцію приходить журналіст, він робить дві речі – збирає інформацію та викладає її, пропускаючи через призму своєї журналістської майстерності. Ми, в свою чергу, аналізуємо викладення цієї інформації на збалансованість, об’єктивність, ключові повідомлення, проводимо контент-аналіз. Тобто вивчаємо тексти, джерела, авторів, потоки ефірів тощо.

Одна з наших технологій дозволяє просканувати в режимі реального часу десятки потоків теле- та радіоефірів, і знайти за ключовими словами усі сюжети по конкретним людям або компаніям. Вже півроку проводимо регулярні консультації з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення щодо інтеграції такої системи в їхню аналітичну службу.

Окрім цього, ми маємо аналітичний проект, що досліджує впливовість певних медіа джерел на аудиторію. Наприклад, наскільки заангажовані ці медіа щодо конкретних осіб, чи не замовчують щось важливе, чи не залучені до інформаційної війни. Метою цього проекту є самоочищення медіапростору. Наші технології допомагають знайти цікавий контекст із сотень тисяч повідомлень щоденно. А спеціалісти систематизують інформацію та роблять відповідні висновки.

Скільки в місяць коштує користування такою базою?

Для державних установ ми запроваджуємо певний доступ безкоштовно, а от комерційні проекти платять за доступ від 1500 грн. на місяць. Все це дуже залежить від об’єму матеріалів по ключовим словам та те, як дані будуть використовуватися. «Середній чек» за повний медіа-супровід - 15 000 грн. на місяць.  

Скільки обходиться створення такої бази?

Цифри дуже корелюються в залежності від кількості та якості замовлення. Суму не можу назвати чітко. Це може бути 100 - 120 тис. гривень щомісяця. Усе залежить від кількості джерел і складності проекту. Є такі складні рутинні процеси, як стенографування ефірних текстів або збір преси з усієї України для щоденного звітування у прес-служби установ, наприклад. Наразі ми виробляємо понад 15 000 стенограм з теленовин за місяць. 

Що відбувається після того, як Ви зібрали інформацію?

Ми формуємо звіт,  пишемо аналітику. Розумієте, об’єми інформації по кожному сектору різні. Для того, щоб систематизувати її та написати аналітику потрібен час та кваліфікація. Від оперативного сповіщення про негатив до аналітичної довідки по реагуванню може пройти 2-4 години. Але за результатами аналізу вибудовується чіткий інструментарій протидії інформаційним викликам.

Яка мета створення такого центру контент аналізу?

Центр контент аналізу - це платформа, що має на меті об’єднання професіоналів сфери інформації задля забезпечення сталого розвитку державних та комерційних комунікацій. Ринок перестав розвиватися десь у 2008 році, з того моменту він стагнує. Гравці продовжують боротися між собою, не розвиваючи нових важливих напрямків. Хоча 2015 рік мав технологічний прорив – відразу 4 технології побачили світ, включаючи 2 наші бази: «Моніторинг ЗМІ Медіатека» та «Інтелектуальні медійні системи».

Наразі, в Центрі обслуговується понад 20 організацій, що приходять виключно по рекомендаціях. Наші спеціалісти надають безкоштовні консультації щодо ефективної комунікації для депутатів, чиновників та громадських активістів. Але, найголовніше наше прагнення – це інтеграція системи аналізу українського та міжнародного контенту в систему влади. На нашу думку, без контент-аналізу не можна побудувати ефективні державні комунікації. Щоденно, крок за кроком, ми йдемо до цієї мети. На цьому шляху у владі нас підтримує заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко. У 2016 році плануємо збільшити кількість державних споживачів моніторингу ЗМІ з 73 до 200. 

Державні комунікації в Україні залишають бажати кращого. Чому так відбувається?

Якщо повернутися трохи назад і згадати владу Януковича – там ми побачимо, як чітко відслідковується заангажованість ЗМІ. Тоді все вирішувалося дзвінком однієї людини власникам медіа. Що відбувалося в тих службах, котрі займалися організацією комунікації? Вони сиділи і чекали, поки там «на горі» все погодять.

Як поводить себе демократична влада? На сьогоднішній день в більшість міністерств прийшли люди з бізнесу. Але бізнес-комунікації і державні комунікації - це різні речі. Принципова різниця в тому, що бізнес – це конкурентне середовище, держава – ні. Для держави важливе об’єднання месседжів – коли всі міністерства говорять спільні речі. Якщо ж одне міністерство говорить про боротьбу з корупцією, а інше в цей момент транслює реформи, а ще одне – розповідає про проблеми з державними закупівлями, то у суспільства - повний розфокус. Ще одна проблема – це використання медіа в брудних кампаніях проти урядовців. Виявляється, що ми, вимагаючи зміни державного апарату, забуваємо, що змінювати потрібно і систему медіа. Наприклад, через державні дотації.

Є проблема нестачі кваліфікованих кадрів. Кожна установа прагне найняти собі хорошого спеціаліста з комунікації. Міністерства набирають людей з бізнесу, ті потрапляють в іншу реальність – систему погоджень та бюрократії. Однак, яка в останніх мотивація, коли зарплати менші, ніж в бізнесі?

Стратегічно варто розвивати OpenData та BigData системи. Ось у цьому наш цивілізаційний інформаційний прорив. Ми бачимо, як нові системи E-data, IGov, Prozorro, Електронний уряд, Youcontrol замінюють функції владної машини. Цивілізований світ знищує монополію держави на інформацію. Ті, хто платить податки, мають отримувати у доступному вигляді звіти про усі державні процеси, на які не накладена державна таємниця. Така інформація впливає на генерацію нових ідей та впровадження нових проектів. Чим більше громадяни володіють інформацією, тим ефективніше вони стимулюють державні органи до дій.

Які Міністерства можете відзначити за якісну комунікацію?

Є міністерства з дуже хорошим рівнем комунікації. Наприклад, Міністерство АПК, по якому ми нещодавно проводили експертне дослідження з партнерами з Українського інституту аналізу і менеджменту політики, показало дуже хороші результати серед цільової аудиторії. До хорошого рівня можна віднести Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Міністерство інфраструктури, контент-аналіз яких проводив наш аналітик Олексій Харченко. Можна назвати і проблемні зони – це Генеральна прокуратура, Міністерство внутрішніх справ. А от комунікації Національної поліції - наразі цілісні та ефективні.

Текст: Альона Сказкіна



Загрузка...

Оставьте первый комментарий