Дострокові вибори - небезпечні при будь-якому законодавстві - Олександр Черненко фото

Для того, щоб ухвалити законодавчу ініціативу, дуже часто потрібно поступитися частиною позицій і знайти політичний консенсус. В іншому випадку, яким би не був документ, ймовірність його проходження в парламенті значно зменшується. На думку народного депутата України Олександра Черненко головне в таких ситуаціях, щоб не була втрачена суть і ключові моменти такої ініціативи. Про невідворотність політичних домовленостей і лобізму він знає не з проста, а з власного досвіду, коли Верховна Рада розглядала чотири варіанти законопроектів про місцеві вибори. Тоді, варіант Олександра Черненка не пройшов. Тепер депутат зізнається, що буде більш обережним, щоб величезна частина роботи не пішла коту під хвіст. Це стосується і майбутнього законопроекту, який парламент ще має ухвалити.

Чому Ви вирішили стати депутатом, пішовши з Комітету виборців України?

Приблизно  20 років я працював у громадському секторі, весь цей час стояв збоку і радив як зробити краще, і подумав: а що як не стояти збоку, а спробувати зробити самому? Є певний досвід, розуміння, і в житті завжди хочеться щось міняти. В комітеті виборців я вже багато чого зробив.  Після Майдану до громадських діячів почали звертатися політичні сили, і скажу чесно, Петро Порошенко не єдиний хто до мене звертався. Тому, я прийняв для себе рішення, і не шкодую, хоча були моменти коли опускались руки, і навіть хотілось скласти мандат.

А чому, чим викликане таке бажання?

Деякі законодавчі ініціативи просто блокувались. Наприклад, взяти історію з законом про місцеві вибори. Була створена робоча група, ми працювали, написали не поганий закон, але він не був прийнятий.

Якщо не помиляюсь, було чотири варіанти законопроектів про місцеві вибори, і всі сподівались, що приймуть Ваш варіант, але була прийнято дещо інша редакція, чому так сталося?

Наш законопроект був занадто прогресивним, революційним, він досить кардинально змінював виборчу систему. То були нові виклики як для партій так і для виборців, і наш політикум виявився не готовим до таких викликів. Політичні лідери вирішили, що потрібен інший закон. За мій - віддали голоси 180 депутатів. Але для мене це був величезний досвід, адже був написаний серйозний та об’ємний документ. Я не вважаю, що все було марно. Дискусія, яку ми створили в суспільстві навколо законопроекту - однозначно позитивний момент.

1401107590_dyvys.in_.3796.jpg


Але все ж таки, Ви сподівалися що він буде ухвалений?

В певний момент я вже бачив, що голосів немає, питання було лише - буде 100 голосів чи 150, а вийшло 180. Я вже про це й не згадую, треба дивитися вперед, а не назад.

Якщо була б можливість повернути час Ви б стали народним депутатом?

Можна по-іншому сформувати питання: чи підете ви на вибори знову? Швидше так, аніж ні. Я вважаю, що я не до кінця реалізував все те що планував, але я точно не буду переживати, якщо не стану депутатом. Я в перший день своєї роботи в Раді почав думати: що буде після? Бачив як у тих, хто програвав вибори, траплялася психологічна криза, життя закінчувалося на цьому і вони не бачили як реалізувати себе поза владою. Невідомо коли будуть вибори і яка буде виборча система, тому рішення про участь буду приймати вже тоді. Швидше за все спробую ще раз, але не засмучуся, якщо знову повернусь у громадський сектор.

Якщо все ж таки будуть вибори, підете від БПП?

Залежить від того в яких умовах будуть вибори та за якою виборчою системою. Я вважаю, що попри все в нашій фракції є потужний потенціал. Я подивлюсь хто буде в команді. Не виключаю для себе повторення походу в парламент від БПП.

Ви були помічником Андрія Шевченка, нині посла України в США, як познайомилися?

В далекому 1994 році я був помічником Романа Петровича Безсмертного, мого вчителя історії, який в 28 років виграв вибори і став депутатом. Я тоді  був студентом і допомагав йому. З Андрієм Шевченко ми давні товариші, друзі. Раніше Андрій працював над розробкою виборчого кодексу, на цій ниві ми з ним співпрацювали. Разом з тим, комітет виборців займався моніторингом діяльності народних депутатів і цим було легше займатись, маючи статус помічника. Тому, на громадських засадах Андрій надав мені таку можливість. Бачив як у тих, хто програвав вибори, траплялася психологічна криза, життя закінчувалося на цьому і вони не бачили як реалізувати себе поза владою. 

Але політична діяльність почалася саме з Безсмертним?

Будучи студентом я почав підробляти журналістом в різних виданнях, писав про театри, музику й культуру. Потім були різні організації. Почав створюватися комітет виборців, і таким чином моя діяльність пішла в бік політичної діяльності. Я став більше політичним оглядачем, ніж культурним. Це був еволюційний процес, я не ставив собі за мету стати депутатом та йти в політику.  

Вірогідність парламентських виборів дуже висока. Але вже відомо, що проводити їх за старою виборчою системою ще гірше. Це правда?

Проводити дострокові вибори за будь-якою виборчою системою це гірше. Вони можливі тільки внаслідок серйозної кризи. Коли є серйозна криза, виборець дуже дезорієнтований, емоційний та піддатливий до маніпуляцій. Такий стан сьогодні в Україні.

Відкриті списки, про які ми говоримо, не рятують від популізму, підкупу, маніпуляцій. Можна покращити певні процедури, але якщо ми говоримо сьогодні про дострокові вибори - вони небезпечні при будь-якому законодавстві. Більше того, з мого досвіду, над роботою над законом про місцеві вибори скажу: якщо ми зараз швидко будемо міняти закон під дострокові вибори, то він буде гіршим.

Гіршим, ніж є зараз?

Так. Вибори будуть не за горами і кожна політична сила почне вимагати щось у цьому законі для себе. Якщо ми приймаємо закон задовго до виборів, коли ніхто не знає, які будуть рейтинги, тоді можна провести нормальну фахову дискусію та написати більш-менш якісну ініціативу, не в інтересах тих чи інших політичних сил. Якщо ж вибори стартують зараз і ми будемо міняти закон - це точно буде зміна закону під ці вибори. Так влаштований український політикум, така реальність. Є загальноприйняті стандарти не змінювати закон про вибори пізніше, ніж за рік до виборів, а краще - за два.

Але ж невідомо чи будуть вибори чи ні.

Невідомо. Тому, як я бачу сьогодні процес виборчої реформи: ми зараз створюємо  робочу групу  і спокійно працюємо весну, літо, і на осінь спокійно виходимо з проектом. Пропонуємо, дискутуємо в парламенті, і на кінець осені 2016 або навесні 2017 року ми маємо виборчий закон. Але якщо ми будемо орієнтуватися на те, чи будуть у нас вибори - ми взагалі жодного закону не зможемо прийняти. Мій план і бачення таке, хоча не всі в парламенті його поділяють.

thumb.php.jpeg

А чому не поділяють?

В нас ніколи не було хорошого закону про вибори, бо його завжди приймали депутати і думали про свій інтерес. На сьогодні є багато міфів навколо тих же виборчих списків. Під новий закон з відкритими списками я нарахував 70 голосів максимум, а реально - 50, і то це з голосами Тимошенко, яка говорить, що вона за відкриті списки, але їй все одно, головне щоб була “пропорційка”.

Ця законодавча ініціатива знаходиться на стадії розробки?

Вже є зареєстрований хороший закон про відкриті списки, будемо брати його за основу й працювати. Варто зазначити, що кожен депутат вважає себе фахівцем з виборчого законодавства: «проходив  вибори - значить знаю що це таке». 

Але окрім таких спеціалістів в лапках, в парламенті достатньо дійсно фахівців, які професійно займаються питаннями виборчих процесів, плюс громадський сектор, ЦВК, Мінюст – в такій робочій групі можна написати абсолютно нормальний закон. Вже все проговорено, міжнародний досвід вивчено, вже навіть базовий законопроект зареєстровано, потрібно максимально знайти політичний консенсус і голосувати.

Деякі депутати стверджують, що робочі групи використовуються як механізм розділення відповідальності та як спосіб маніпулювання. Це правда?

Питання хто і як створює. Я ще по громадському досвіду знаю, що коли Янукович, мінюст створювали, ми приходили як громадські експерти і давали свої ідеї. Якісь були враховані, але більшість  рекомендацій відкидалися. Але потім говорили: ми врахували побажання експертів і громадськості  у написанні нового закону і таким чином був момент спекуляції. 

Для того щоб твоя законодавча ініціатива була прийнята, потрібно десь йти на компроміс, десь врахувати ті чи інші інтереси, головне щоб цей компроміс не спотворював всю ідею законопроекту.

Частиною інколи треба поступитися?

Це політика. Звичайно. Треба поступатися в процесі підготовки, залучати депутатів з різних політичних сил.  В нашій робочій групі працювали депутати всіх фракцій, але потім лідери сказали- це нам не підходить, і толку що ми працювали? Сьогодні потрібне баченні основних політичних гравців, певний консенсус довкола концепції закону і вже потім написання його робочою групою. А написати, але потім не проголосують - це робота в нікуди. Тому в будь якому разі всім робочим групам треба співпрацювати з тими хто приймає рішення і тими хто впливає на його прийняття.

На Вашу думку, чи треба заборонити політичну рекламу?

Треба обмежити. В самій політичній рекламі немає нічого поганого до того моменту, коли вона стає маніпулятивною. Якщо кандидат чи партія інформує виборця про себе та свою програму - це нормальна агітація. Якщо ж кандидат чи партія продає себе виборцю за принципом зубної пасти, коли використовуються красивий монтаж, актори, які діють на емоції, то таку рекламу треба прибирати. Мій підхід - це заборонити рекламу на зовнішніх носіях, борд не несе смислового навантаження, це лише картинка. В ЗМІ зробити рекламу не менше двох хвилин (безперервний сюжет, без монтажу, заборонити використання акторів, спецефектів). Для того щоб твоя законодавча ініціатива була прийнята, потрібно йти на компроміс, головне щоб він не спотворював всю ідею законопроекту.

Питання щодо ЦВК. Ще з позаминулої влади залишається старий склад, чому він не змінюється?

За Конституцією відведено 7 років повноважень  членів ЦВК, і в дванадцяти з п’ятнадцяти членів ЦВК цей термін збіг ще в червні 2014 року. Скоро 2 роки як термін закінчився, але оскільки новий склад ЦВК не призначений, цей виконує свої. 

Процедура така: Президент проводить консультації з фракціями, вносить в ВР подання і ВР затверджує нових членів, але досі такого подання немає. На сьогодні немає консенсусу в парламенті  з приводу призначення нових членів комісії.

Тобто, це зона відповідальності Президента?

Формально відповідальність на Президентові, але він може внести, а парламент просто не проголосує. Відповідальність і на Президентові і на парламенті.

На Вашу думку, як вплинуть Панамські документи на фракцію та Президента?

Думаю, що суспільно негативні наслідки ми вже відчули, зокрема по Голландському референдуму. Я не перебільшую впливу цих паперів на результат референдуму, він в будь-якому разі був би негативним, але не з такими цифрами. Це явно не сприяє вирішенню політичної кризи, і в багато чому її поглиблює, багато емоційних заяв політиків навколо цього. 

Я вважаю, що потрібно створити в парламенті слідчу комісію, але не як політичний інструмент для піару, а як орган, який зможе встановити чи був склад злочину чи ні. Наскільки я бачу, складу злочину там немає, Президенту можна закидати лише недостатню прозорість.

Як вплине результат референдуму на майбутнє?

Ніяк, це консультативний референдум. Зараз піде процес довгих і нудних консультацій. Формально не відбудеться нічого. Питання в тому як взагалі Європа з цим розбереться. Ще чекаємо референдуму в Великій Британії, який хоч з Україною і не пов’язаний, але вирішить що далі буде з ЄС.

Чому Радикальна партія та Батьківщина відмовлялись входити в коаліцію?

Радикальна партія хотіла зробити спікером Ляшка, але ясна річ, що цей парламент не проголосував би за Ляшка. А Батьківщина хоче дострокових виборів. Ті умови, які вони висовують для входження в коаліцію - пакет законопроектів - це привід, а не причина. Насправді Тимошенко хоче йти на вибори, тому вона не зацікавлена ні в якій коаліції і ні в якому уряді. Є загальноприйняті стандарти не змінювати закон про вибори пізніше, ніж за рік до виборів, а краще - за два. 

Чи маєте намір найближчим часом реєструвати законодавчі ініціативу?

В мене зареєстровано багато хороших законів, наприклад, про всеукраїнський референдум, місцевий референдум, про державні символи, тому хотілося б більше зайнятися їх просуванням, а не написанням нових в шухляду. Треба все прийняти. Інколи колеги, які ініціюють ті чи інші питання, звертаються до мене, щоб я підключився.

Який для Вас основний принцип по життю?

Він в мене був, але влучно його сформулювали під час Майдану: «Роби що треба і будь що буде».

Текст: Антон Баскаков

Оставьте первый комментарий