Дмитро Білоцерковець: У мене багато питань по бюджету-2017 фото

Дмитрий Белоцерковец — народный депутат ВР 8-го созыва, фракция БПП. Родился и получил высшее образование в Севастополе. Экс-директор департамента городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА. Советник главы горадминистрации Виталия Кличко по вопросам благоустройства в Киеве. Кандидат в мастера спорта по легкой атлетике, многократный победитель чемпионатов и кубков Крыму, победитель всеукраинских студенческих игр. В 2009 году получил благодарность от президента Украины за весомый личный вклад в развитие украинского государства и укрепление его независимости. Дмитрий Белоцерковец рассказал почему не вошел ни в один комитет в парламенте, о бюджете - 2017 и о том кто развалил партию "УДАР".

Дмитро, Ви з Криму, тому запитання, в першу чергу, стосується півострова: чи могли б ми утримати Крим, якби ми діяли по-іншому?

Так, могли. У мене є моя особиста позиція — я прямий учасник тих подій. Протягом 10 років, до 2014 року я займався захистом українських інтересів в Севастополі, групував навколо нашої команди патріотичну молодь. Севастополь на момент 2014 року — це 10 тисяч російських військових, 10 тис. громадян України, які працюють на ЧФ, і близько 2 тис. людей, які щорічно мігрують до Севастополя з Росії — на пенсію. Множимо це все на коефіцієнт сімейності — 2,7, і отримуємо близько 120-130 тисяч з 360 тисяч населення. Це ті люди, які жили за рахунок бюджету Росії. І така ситуація виключно тільки в одному Севастополі була. 

РФ витрачала близько 2 млн доларів на діяльність проросійських політичних організацій в Севастополі. Ми знали перелік заходів, і частіше за все конкуруючі між собою проросійські організації «зливали» бюджет один одного в інтернет — для того, щоб ми могли задавати їм питання, на якій підставі їх фінансує інша країна. До нас в Севастополь неодноразово приїжджав Степан Барна, який активно підтримував проукраїнський рух, Доній, Черненко, Олексій Гриценко, Андрій Шевченко — журналіст. Вони приїжджали, підтримували нас. Проукраїнські сили тримали верх над проросійськими організаціями, більшість населення Севастополя, навіть будучи росіянами, все одно підтримувало єдність з Україною, тому що прекрасно розуміли, що таке Україна і що таке Росія. Після «Євромайдану» я відразу ж поїхав до Севастополя, тому що прекрасно розумів, що якщо відразу ж зупинити спроби будь-яких хвилювань в Севастополі, то тоді ми зупинимо все в Криму. 

Читайте такожДепутати ВРУ розповіли чому Україні не дають безвіз

Потрібно розуміти, що Путін спирався виключно на одне місто. Моє особисте переконання, що йому потрібне було тільки одне місто — Севастополь. Він хотів увійти в історію, як «збирач» російських земель. 23 лютого в Севастополі проходить мітинг, в якому бере участь близько 10-12 тис. людей. В основному там були працівники ЧФ, їх сім’ї. Чалий в той час не був політичним лідером — там були інші прізвища. Там був губернатор Яцуба, який до цього сфальсифікував вибори, Бєлік, який був лідером проросійського руху. 

Вони просто боялися, що їх можуть вибрати лідерами, тому що боялися, що якщо Україна прийде, то їх просто в тюрму посадять. І знайшовся один чоловік, який не розумів, що це таке, на нього просто пальцем ткнули. Чалий — банальний бізнесмен, реально професіонал своєї справи, потужний російський бізнесмен. Його вибрали псевдонародним мером Севастополя, і на 2-3-ий день на мітинги виходять не більш 100-200 чоловік. Севастопольці показали свою позицію — вони абсолютно негативно ставилися до сепаратистських дій — їх хвилювало лише одне: стабільність і спокій. 26 лютого проходив мітинг в Сімферополі, де кримські татари, росіяни і українці спільно зібралися на підтримку «Євромайдану». Їх було близько 20 тис., а проти них вийшло близько 6 тис. проросійських з боку Аксьонова та їх компанії. По суті «Євромайдан» перемагає, політично, і тоді був ключовий момент: потрібно було заходити в ВР Криму. Але оскільки кілька людей загинули на цьому мітингу, просто в товкучці, було прийнято рішення, що треба розійтися. 

Це була перша політична помилка. Кримських татар намагалися постійно підкуповувати, але їх глобальні політичні лідери ніколи з цим не погоджувалися. 26 лютого Путін побачив, що він програв Крим, політично, і 27 він вводить війська. «Пропадає» севастопольський «Беркут» і раптом з’являються озброєні люди в ВР Криму. Тоді всі подумали, що це саме севастопольський «Беркут» захопив ВР Криму. Насправді «Беркут» поїхав на північ Криму, на кордон з материковою Україною. А там був спецназ Росії. І ось тут настає момент політичної відповідальності Турчинова і Сенченка. Сенченко неодноразово брав на себе відповідальність за все, що відбувається в Криму, неодноразово проводив безліч переговорів, банально, на моє особисте переконання, намагався просто домовитися з Аксьоновим і Константиновим. 

Читайте такожМирослава Смірнова: "Ми всі відповідальні за країну"

Деякі люди навіть говорили, що він переконував усіх у Києві, що все добре, що вони домовилися і т.д. Турчинов мав взяти «Альфу», віддати наказ внутрішнім військам, щоб вони заблокували виходи-входи, оточили по периметру: так, як це завжди робиться в разі терористичної загрози.

Турчинов говорив, що він давав такі накази.

Не давав він нічого цього.

Вам сьогодні 30 років. Політична частина вашої біографії зрозуміла. А в принципі, ви працювали десь?

Так, з 2006 по 2007 рік я працював в порту. Там я пропрацював два роки, отримав хороший досвід, після чого я був в спортроті при внутрішніх військах у Сімферополі. Після цього мене батько ввів у сімейний бізнес — у нього було одне з найстаріших підприємств в Севастополі з 1993 року. У 2009 році він помер, і тоді я змушений був, крім політичної діяльності, допомагати матері. З 2009 року я керував цим підприємством, а в січні 2013 року я офіційно став помічником народного депутата Ігор Побера з фракції «Удар».

За яких обставин ви познайомилися з Кличком?

З Віталієм Володимировичем я познайомився в 2012 році під час виборчої кампанії, коли він приїхав до Севастополя. По завершенні виборчої кампанії наш штаб, хоча і набрав невелику кількість відсотків, але в цілому це був перший результат проукраїнських сил у Севастополі. Ми в партійній ієрархії зайняли певну нішу, як креативна команда, після чого нас, 4 осіб, запросили до Києва займатися будівництвом молодіжного крила партії «Удар». Нас запросили, персонально, Віталій Кличко та Віталій Ковальчук. Ковальчук мене викликав і представив Кличку, і запропонував, щоб я очолив молодіжне крило. Ми пару годин розмовляли, після чого було прийнято таке рішення. До середини 2014 року я був помічником народного депутата  Побера, а потім я став директором департаменту благоустрою.

До цих пір директором департаменту в Києві могла стати тільки людина з досвідом, яка знає Київ, яка зробила вже так-сяк кар’єру. Але ви ж ніколи не займалися благоустроєм жодного міста.

Потрібно розуміти, що такого утворення, як благоустрій, взагалі не існує. У структуру департаменту входять управління екології, надзвичайних ситуацій та благоустрою. Ключовий момент, що я не місцевий — мені і було запропоновано очолити департамент. Департамент благоустрою сповнений корупції і свавілля. Ще у вересні 2014 року, коли я статистично це все фіксував, щодня ставилося близько 20 нових МАФів у Києві. Займалися поборами всі, кому не лінь, а МАФи ставили прокурори, чиновники колишні, судді. Саме тому Віталій Володимирович мені і запропонував — що я не місцевий, у мене немає ніяких знайомств, до мене ніхто не зможе підійти домовитися.

Але для того, щоб займатися благоустроєм міста або села, треба не тільки руйнувати — наприклад, МАФи прибирати, а для цього потрібно ще щось будувати.

Департамент благоустрою не будує — це фіксуючий і контролюючий орган.

Люди, які контролюють те, що робиться в місті для благоустрою, вони повинні розуміти це місто і знати, як функціонує система благоустрою. Що ви відчували, коли ви погоджувалися на це призначення?

Я взяв паузу і вивчав правила благоустрою Києва — основний нормативний документ, яким користується департамент благоустрою. Вивчив всю законодавчу нормативну українську базу в сфері благоустрою. Я близько півтора місяців витратив на вивчення нормативної бази, потім на вивчення фактичної ситуації на комунальних підприємствах. Спочатку я був радником мера Києва, на громадських засадах, з питань благоустрою, і в цей період я займався вивченням, протягом двох місяців.

Читайте також: Андрій Магера: Існуюча виборча система є злом для України на місцевих виборах

Скільки ви були на посаді?

З вересня 2014 по квітень 2016. Але мені є чим похвалитися.

МАФи знесли?

Ключовий момент полягає не в цьому. У структурі департаменту благоустрою було близько 5000 осіб. Я вважаю, що я зумів побудувати системно правильну роботу: якщо не дозволити, щоб на верхах крали, то низи, автоматично, починають ефективно працювати. При тому, що дуже складно налаштувати ефективну роботу, розуміючи, що у працівників комунальної сфери невисока зарплата. На жаль, ми не змогли вплинути на глобальне збільшення зарплати, хоча б в рамках Києва. Одна справа, умовно, отримувати 5 тис. гривень у Миколаєві, і інша справа в Києві. Тут неспівставна різниця в середніх зарплатах цих міст. 

Хоча, нормативно, зарплата складається однаково у всіх містах. Це мотиваційна проблема, якою нам доводилося займатися. Зараз я є радником мера з питань благоустрою, на громадських засадах, і моя основна задача — це займатися контролем за тим, як зараз працює департамент благоустрою. Має бути розуміння того, що без приділення певної уваги даній сфері може початися зворотна реакція і знову початися корупція.

Чому ви не увійшли ні до одного комітету в парламенті?

Це питання до Парубія. Я писав листи, в які комітети я хочу увійти: з децентралізації, і з боротьби з корупцією. Я писав дві заяви, але до сих пір жоден депутат, який з квітня став народним депутатом, не зміг увійти ні в один комітет. Є чутки про те, що один депутат дуже боїться, щоб це було проголосовано, оскільки він втратить більшість в своєму комітеті.

Багато говорять про те, що Ковальчук, фактично, розвалив партію «Удар». Він схилив Кличка до того, щоб створити коаліцію з БПП, і фактично, партія «Удар» розчинилася в ньому. Чи правильне було це рішення?

Я тільки в травні повернувся до Києва і на той момент я тільки бачив те, що відбувалося. Я вважаю, що на той момент це було правильне рішення, тому що потрібно було знаходити вихід зі складної для країни ситуації, потрібно було знаходити компроміси. Віталій Кличко — це людина, яка вірить в те, що особисті амбіції значать менше, ніж майбутнє держави.

Але партії «Удар», як такої, немає. Чи варто було йти на таку жертву?

Та дія спричинила такі наслідки. Я не вважаю, що це погано, або що це було неправильно. Це був виклик того часу, і так тоді потрібно було вчинити. Проходив партійний з’їзд, де це рішення обговорювалось і приймалося

Одна з головних подій на сьогодні — бюджет-2017. Ви написали у себе в «Фейсбуці», що «головне — знайти консолідований баланс». Що це таке?

Баланс бюджету, перш за все. А в цьому пості я мав на увазі мінімальну заробітну плату. У першому читанні тези прем’єра про двократне збільшення мінімальної зарплати не звучало. Відповідно, якщо цю тезу буде реалізовано, то це достатньо серйозний виклик для Кабміну. У нас немає іншого вибору. Перше рішення Кабміну було — можливість реструктуризації тарифів, а друге — збільшення мінімальної зарплати. Це вже дозволить жителям України відчувати себе трохи спокійніше і вільніше з точки зору можливості оплати тарифів, які, на сьогоднішній день, є божевільною проблемою.

Більшості з цих людей будуть скасовані субсидії. А половині з цих людей доведеться працювати без трудової книжки, тому що інакше бізнесу доведеться закритися, оскільки у бізнесу за ці два роки «жиру» більше немає.

Але це дуже важливо для працівників бюджетного і соціального сектору.

Читайте такожВікторія Сюмар: "Ніхто не має права ігнорувати закон"

А хто заважає підняти зарплати вчителям, лікарям, двірникам без підняття мінімальної заробітної плати?

Розрахунок зарплати держслужбовців йде від мінімальної заробітної плати. Для них це дуже важливий момент. Потрібно збалансувати бюджет таким чином, щоб курс долара у нас був такий, як закладено в бюджеті-2017 — 27 гривень за долар.

Ви будете голосувати за бюджет, в якому багато побудовано, поки що, на припущеннях?

У мене багато питань по бюджету-2017, але принаймні, вперше в жовтні дають бюджет на вивчення за офіційною процедурою. У видатковій частині бюджету принцип децентралізації дотримується: на міські бюджети хочуть покласти зарплати лікарів, медпрацівників, а принцип децентралізації за доходами місцевих бюджетів не дотримується.

112.ua, Люди. Hard Talk



Загрузка...

Оставьте первый комментарий