Для мене ця посада була великою несподіванкою - міністр Ганна Онищенко фото

Які зміни відбуваються в роботі Секретаріату Кабміну України, чим займається міністр, що цікавого у Музеї історії урядів та скільки коштів витрачається на утримання Будинку Уряду запитали у Міністра Кабінету Міністрів України, Ганни Онищенко.  

Ганно Володимирівно, розкажіть, будь ласка, про роботу Секретаріату. Чим займаєтесь конкретно Ви, що входить в ваші функціональні обов’язки?

Ці питання задавали мені абсолютно на всіх інтерв’ю, і чомусь до сих пір для багатьох  не завжди зрозуміло чим же займається Секретаріат Кабінету Міністрів . Цей орган, насправді, є в усіх країнах світу. Він може називатися Секретаріатом, Канцелярією, Офісом Прем’єр-міністра чи Бюро Уряду – це не суттєво.. Але він має такі функції, без яких Уряд, як орган, самостійно здійснювати свою діяльність не може. Перш за все - це забезпечення підготовки актів до розгляду на засіданні Уряду.  Є профільне міністерство, якому потрібно прийняти якийсь акт. Воно його готує, погоджує, у разі необхідності, з іншими міністерствами, і після чого направляє до Секретаріату Кабміну. Тут ми  перевіряємо всі погодження, готуємо експертний висновок щодо відповідності акту законові. Якщо все нормально - він виноситься спочатку на урядовий комітет,  далі – на засідання Уряду. Акти, які повністю пройшли цю процедуру  - на 99%  повністю відпрацьовані, чисті і зрозумілі. Така практика розповсюджена і в інших країнах, і я вважаю це правильним.

Крім того, в структурі Секретаріату є Урядовий офіс з питань євроінтеграції. Це люди, які здійснюють моніторинг реалізації виконання Угоди про асоціацію, плюс – займаються всіма двосторонніми питаннями. Нещодавно було прийнято рішення про те, що Урядовий офіс буде проводити експертизу всіх актів на відповідність законодавству ЄС. Раніше це робило Міністерство юстиції. Проте, було прийнято рішення передати ці  функції до Урядового офісу, адже це, насамперед, логічно, до того ж  останній рік міністерство дуже плідно працювало з нашими працівниками.

Ще один блок питань, яким займається Секретаріат - це робота зі зверненнями громадян. Минулого року їх було близько 11 тисяч. Це величезний масив питань, пропозицій, запитів, які потрібно опрацьовувати й  надати кваліфіковану відповідь, згідно чинного законодавства. Я - перша людина на цій посаді, яка запровадила електронні порядки денні і електронне надсилання документів

Також частиною наших повноважень є забезпечення функціонування  власне Будинку Уряду: це і вода на столах під час офіційних прийомів і зустрічей,  і забезпечення копій та сканів усіх матеріалів до засідання Уряду та урядових комітетів, тобто   підготовка усього того, що забезпечує організацію  робочого процесу Кабінету Міністрів.

Нещодавно Прем’єр  дав доручення підготувати реформу Секретаріату, зробити його більш європейським, більш прозорим. Якісь речі ми вже почали міняти – до прикладу вже три засідання Уряду  відбулися в прямому ефірі. І це стане обов’язковою нормою, адже Прем’єр доручив внести відповідні зміни до регламенту Кабміну.  Люди можуть і мають право бачити сам процес прийняття найважливіших рішень в державі. Перший крок вже зроблено.  Другий - це  зміни в структурі самого Секретаріату. Як ви знаєте, був прийнятий новий закон  про державну службу і ми вже керуємося його нормами при підготовці нової структури.  До речі, моя посада як Міністра Кабінету Міністрів скасовується. Натомість  запроваджується посада державного секретаря. Я повністю підтримую таку зміну, оскільки дана посада є не стільки політичною, скільки організаційною за своєю суттю.  Крім того, існує вимога стосовно реформування кадрового департаменту – тепер це буде служба з питань персоналу, поняття більш ширше, адже в його обов’язки буде входити проведення відкритих і прозорих конкурсів на посади держслужбовців. Я вважаю, що одним  з найбільших досягнень нового закону  - це   те, що всі посади на держслужбу від найнижчої до найвищої мають призначатися на прозорому конкурсі. І цей процес лягатиме на плечі саме служб з управління персоналом. Крім того в законі є така норма, що в структурі державного органу має бути 30% керівництва і 70% звичайних працівників. Раніше такого в законі не було і це призводило до того, що в нас дві третини керівників і лише третина людей, які реально роблять роботу

 А які заробітні плати у працівників Секретаріату?

Будь ласка. Порівняльна статистика. Міністр в 2013 році отримував 22,5 тисячі гривень, в 2014 - 18 тисяч. За минулий рік я в середньому отримувала 6 тисяч гривень за місяць. Діяла постанова, за якою всі міністри отримували лише посадовий оклад, без надбавок, премій та решти нарахувань. Заступник міністра всі три роки отримував в середньому 14 тис. грн. Директор департаменту 10-11 тис., і головний спеціаліст – близько 7 тис. грн.. За два роки зарплати не підвищилися.

Яка кількість людей працює в Секретаріаті?

Штатна чисельність - 583 особи. З одного боку ніби багато.  Але . ми порівнювали ці дані з Європою. Наприклад, Секретаріат у Великій Британії - це близько 2 тис. людей, в Польщі - 540, в  Німеччині - 620. В невеликих країнах, таких як Литва, Естонія – 210 -270 людей.

Хоча я зараз працюю над питанням подальшої оптимізації кількості працівників  Секретаріату.

Які ще зміни відбуваються чи вже відбулися в Секретаріаті та роботі Кабміну?

Можу пишатися тим, що я - перша людина на цій посаді, яка запровадила електронні порядки денні і електронне надсилання документів. Багато років всі про це говорили, але я це зробила.

Зараз на засіданнях Уряду біля міністрів  лежать не стоси паперу, а вся інформація відображається на екранах комп’ютерів. Окрім загального порядку денного, є так звані невідкладні питання, які вносяться під час самого засідання. До недавнього часу нам їх надавали міністри, ми їх копіювали і розкладали в папочки. А зараз ми їх скануємо і під час засідання оновлений порядок денний разом з сканованими копіями документів з’являється  на моніторах та айпадах кожного міністра. І поки проходимо звичайний порядок денний, такі питання повністю готові до розгляду. Крім того, що це величезна економія паперу (1 пачка на міністра, плюс примірники на запрошених осіб) , це ще й дуже зручно.

Ганна Володимирівна, скільки коштів йде на побутові питання Кабміну?

В середньому на утримання Будинку Уряду, а це сорок з лишнім тисяч квадратів, йде близько 10 млн. щорічно, більша половина з яких йде на тепло та електроенергію.

Нещодавно в нас була журналістська група, яка ходила і знімала, в яких розкошах ми працюємо і з великим здивуванням нічого не знайшла, але коли вийшла програма, а я особисто ходила з ними більше години, мене неприємно вразила  фраза, що у нас  десятки кімнат і залів для переговорів, які весь час пустують.  По-перше, не десятки, а лише чотири. Це зал, де проходять урядові засідання, зал для нарад, для міжнародних зустрічей і один великий зал, де можна проводити відеоконференції. І дуже часто виникає проблема знайти місце, де провести переговори. Зали весь час використовуються.

Ваша помічниця перед інтерв’ю розповіла нам, що Ви відновили Музей історії урядів України в Кабміні, розкажіть про нього.

Так, це теж те, що мені вдалося зробити порівняно за короткий строк та без витрат з бюджету. У нас був цей музей ще з 2009 року, але це була одна кімната, яка більше була схожа на склад. Вирішила його розширити, дала доручення звільнити  повністю невеличке крило будівлі.  Тепер у Музеї знаходяться оригінальні матеріали, пов’язані з діяльністю колишніх керівників урядів: це і документи, і нагороди, і фотознімки, а також подарунки, отримані в різний час керівниками урядів. Також всім дуже подобається як обладнаний кабінет керівника уряду 40-50-х років - повністю з оригінальними меблями, телефонами, сейфом. Я зробила окремий підрозділ з двох людей, які займаються тільки музеєм. Це так само приклад відкритості Уряду. Є такий музей і в Німеччині, але туди люди за гроші ходять. У нас процедура полягає в тому, щоб написати заяву, надати список людей і потім показати паспорт при вході до Будинку Уряду  - все таки це режимний об’єкт.

Якими взагалі були Ваші перші враження на робочому місці?

Шок. Для мене ця посада була великою несподіванкою. Я дізналася про неї 2 грудня, а 3 грудня вже прийшла на робоче місце. Грудень 2014 року для мене був одним безкінечним засіданням Уряду, без вихідних: 7-8 годин тільки засідання чи урядова нарада. Було дуже важко. І я хочу сказати, якщо ви незалежне видання, треба говорити про те,  що часто від уряду, чи іншого  державного органу вимагають звітувати за перші 100 днів роботи. Я вважаю,  що це можуть робити тільки ті люди, які або ніколи з цим не стикалися або ті, які стикались,  знають, що це неможливо і умисно провокують на негатив і конфлікт людей до влади. Або популісти.

Що можна зробити за три місяці роботи, коли в підпорядкуванні величезний колектив, з яким необхідно налагодити робочі стосунки, а я не кажу вже про державні органи, у яких є територіальні підрозділи. Плюс є  такі питання, з якими стикаєшся лише через півроку, через рік. За три місяці можна по процедурі провести лише один тендер, якщо все буде добре. Але є й речі, які можна робити швидко – іноді досить змінити одне положення в постанові, яке блокувало чи мало корупційну складову, і люди відразу отримають полегшення. Три місяці - це  дуже мало, а коли, країна в війні, в кризі - то час на досягнення позитивного результату має бути.

Люблю прислів’я: «Одна жінка може народити дитину за 9 місяців, але дев’ять жінок не народять дитину за один місяць». Якісь процеси вимагають часу. Інша проблема, що в нас брак цього часу, але ми намагаємось максимально швидко робити зміни, які вимагає суспільство.  Більше того, саме під впливом, а часто навіть під тиском суспільства, нам вдається робити деякі речі значно швидше.

Текст: Наталія Павлова
Фото: фейсбук сторінка Міністра

Оставьте первый комментарий