Андрій Магера: Існуюча виборча система є злом для України на місцевих виборах фото

Заступник голови Центральної виборчої комісії, Андрій Магера, в інтерв’ю виданню “Грушевського,5” розповів про оновлення складу ЦВК, про недоліки діючої виборчої системи, питання виборчого права вимушено переміщених осіб та фінансування партій з державного бюджету.  

Строк повноважень більшості членів ЦВК минув ще два роки тому, але питання оновлення діючого складу постійно затягується. Питання зрушило з “мертвої крапки” в червні цього року, коли Президент направив на розгляд парламенту подання з новими потенційними кандидатурами. Чому до сих пір, на Вашу думку, це питання не виноситься на голосування, депутатів влаштовує статус кво?

Формально президент нібито виконав свій обов’язок та вніс подання на звільнення 12-х членів ЦВК, але разом з тим направив подання на призначення лише 11 членів ЦВК, що викликало деякі запитання серед експертного середовища. Другий нюанс, який викликає запитання - це те, що серед запропонованих 11 членів ЦВК, лише двоє представляють опозицію (Алла Басалаєва від “Відродження” і Євген Радченко від “Самопомочі” – ред.), інші ж кандидатури представляють партії більшості, або взагалі не афілійовані з жодною із парламентських сил. Тому, виникають серйозні питання щодо збалансованості кандидатур до складу ЦВК, адже документи поважних міжнародних інституцій, зокрема Венеціанської комісії Ради Європи, свідчать, що центральний виборчий орган має формуватися з числа всіх партій, представлених у парламенті. Ми ж маємо ситуацію, коли НФ вніс три кандидатури, а включено лише одну, «Батьківщина» внесла кандидатуру, але вона не включена, «Радикальна партія» внесла – не включена, від «Опозиційного Блоку» також не включена. Тому, я думаю, що президентові і головам парламентських фракцій треба дійти згоди відносно цього питання і вирішити цю проблему.

Питання зміни частини складу ЦВК залежить від політичної волі чи це комусь не вигідно?

Те, що це комусь не вигідно може бути складовою політичної причини, крім політики тут інших нюансів я просто не бачу.

Чи можна сказати, що через не зміну складу ЦВК делегітимізовуються виборчі процеси, які відбувались в Україні, виходячи з точки зору європейських документів?

Те, що члени ЦВК працюють понад семирічний строк з часу призначення жодним чином не впливає на легітимність прийнятих ЦВК рішень, і на легітимність виборів проведених в Україні після червня 2014 року. Думаю, тут проблеми як такої не існує. Проблема - в довірі до інституції, строк призначення 12 членів якої  вже сплинув. Тому, треба цю проблему вирішити найшвидше.

Що дасть оновлений склад ЦВК, чи зміниться щось без зміни виборчого законодавства?

В першу чергу треба говорити про те, що мають бути виконані вимоги закону про ЦВК щодо призначення нових членів Комісії, але зараз ми спостерігаємо не логічний розвиток подій, якого не повинно було б бути. Чи може виборче законодавство покращити роботу самої ЦВК чи вибори в цілому? Я вважаю, що так. Зміна виборчої системи на парламентських виборах може істотно підвищити якість виборчого процесу. Разом з тим, я не на стільки наївний, щоб вважати, що це може бути панацеєю. Але пропорційна виборча система більш ефективна для парламентських виборів.

Чим це обумовлено?

Це принцип репрезентативності, за яким пропорційна виборча система дає більший відсоток представленості виборців своїми депутатами, ніж мажоритарна складова. Якщо брати останні позачергові парламентські вибори 2014 року, то за пропорційною виборчою системою в нас представлені 94% виборців, які взяли участь у голосуванні.  Якщо ми візьмемо мажоритарну складову, то лише трохи більше 40% виборців представлені своїми депутатами в одномандатних мажоритарних округах. Це серйозний аргумент для зміни виборчої системи. По-друге, пропорційна виборча система сприяє подальшій структуризації парламенту, сприяє розвитку політичних партій, розвитку партій на місцях,  а не лише в центрі, це серйозний плюс. Як наслідок, політична структуризація дасть можливість створити більш стійку коаліцію в парламенті з  представників політичних сил, а стійка коаліція - це запорука стабільної роботи уряду в умовах парламентсько-президентської моделі. Також, великим мінусом мажоритарної виборчої системи в сучасний період розвитку України є високий ризик корупційної складової, коли здійснити підкуп в межах одномандатного округу дуже легко. Що стосується пропорційної системи, то здійснити підкуп 35 мільйонів виборців в межах одного загальнодержавного округу дуже складно.

thumb.php.jpeg




Чи були в Україні справжні відкриті списки чи це просто популізм?

Ніколи. Виборчу систему, яка застосовувалась на останніх чергових місцевих виборах, на жаль, не можна вважати системою з відкритими списками, як стверджують її автори. Отримавши бюлетень виборець не має можливості обирати кандидатів із списку партії, яку він підтримує, партія йому нав’язує лише одну єдину кандидатуру. Тому, говорити про відкритість, про преференції виборця до вибору кандидатів із списку не доводиться. Існуюча виборча система є злом для України на місцевих виборах.

Все ж таки, як на Вашу думку вирішити проблему з ЦВК, варто внести переподання до парламенту?

Гадаю, що з боку президента був би сильний крок, якщо би він вніс уточнене подання щодо кандидатур для призначення ЦВК. Є пропозиції з боку фракцій, президент повинен дійти з ними згоди відносно кандидатур.

Чи буде доцільно законодавчо закріпити, щоб члени ЦВК були пропорційно представлені політичним силам в парламенті?

Думаю, що це можна було  б зробити. Мене не лякає та ситуація, що парламент обирається на 5 років, а члени ЦВК призначаються на 7 років. Тут немає проблеми, оскільки у випадку, якщо повноваження члена ЦВК будуть припинені, це місце має посісти представник цієї ж політичної партії від якої було призначено попереднього представника. В тому разі, якщо партія втрачає статус парламентської, це право як пріоритене може перейти до нових партій, що зайшли до парламенту і не мають своїх представників в ЦВК.

Багато хто говорить, що ЦВК політизований орган, як, на Вашу думку, посилити його незалежність від політичного впливу?

Як би це не було парадоксально, незалежність ЦВК як державного органу полягає в тому, що в складі ЦВК мають бути представники всіх парламентських партій. Кожен із членів ЦВК може бути певною мірою заангажований якоюсь політичною силою, яка його висуває, але цей фактор нівелюється внаслідок того, що діяльність ЦВК буде публічною, прозорою, гласною, відкритою.

В Україні мізерна кількість випадків коли люди притягувалися до відповідальності за порушення виборчого законодавства за фальсифікацію або підкуп. Проблема лише в правоохоронних органах?

Простіше всього - скинути цю проблему на правоохоронні органи, попри критику на адресу МВС та інших структур. Питання в тому, чому така мізерна кількість обвинувальних вироків з боку судів, чому судова система не працює певним чином? Окрім цього, існує проблема в толеруванні суспільством самої корупції в виборах. Якщо подивитися результати соціології, то високий відсоток респондентів вказує, що вони були б не проти взяти гроші чи інші подарунки за те, щоб проголосувати за того чи іншого кандидата на виборах. Я можу обгрунтувати чому це не потрібно робити молодій здоровій людині, яка здатна собі заробити на прожиття, але в мене немає аргументів як переконати самотню літню людину з низькою пенсією це не робити, в мене немає морального права їй докоряти. Веду до того, що треба не стільки боротися з наслідками, як шукати причину подібного підкупу і усувати цю причину.

Наразі дуже гостро стоїть питання виборчого права вимушено переміщених осіб. Це дуже велика кількість виборців і не враховувати їхні голоси зовсім не по-демократичному. Як ВПО забезпечити право на волевиявлення в нинішніх умовах?

На моє глибоке переконання, в силу тих обставин які склалися, треба максимально сприяти інтеграції внутрішньо переміщених осіб в територіальні громади, за місцем проживання яких знаходяться ці люди. В першу чергу, вони мають зареєструвати своє місце проживання там, де вони мають таку можливість. Але існує ряд проблем, зокрема, коли людина не має своєї нерухомості і орендодавець не бажає її зареєструвати. З точки зору сьогоднішнього дня, найбільша проблема виникає саме на місцевих виборах, коли не обійтися без реєстрації місця проживання, без чого людина не зможе проголосувати. Найменша проблема на президентських виборах, адже в рамках загальнодержавного виборчого округу немає жодного значення на якій дільниці проголосує виборець. Механізм вибудований таким чином, що виборець може тимчасово змінити своє місце голосування без зміни постійної виборчої адреси, для цього йому треба піти в орган ведення державного реєстру виборців за місцем фактичного проживання і подати своєчасно заяву. Що стосується реалізації пасивного виборчого права (право балотуватися – ред.), то для внутрішньо переміщених осіб проблеми не існує взагалі. Не важливо де особа зареєстрована, вона може реалізувати пасивне виборче право без будь-яких перешкод.

Нещодавно парламентські партії отримали фінансування з держбюджету. Чи призведе це до справжньої деолігархізації політичних партій?

Поточна біда нашого суспільства полягає в тому, що людям подобається популізм, подобаються такі речі, які на перший погляд видаються гарними, привабливими, у красивій обгортці, але насправді вони є злом для країни. І коли зараз хтось говорить, що неможна допускати державного фінансування партій, бо це великі витрати для бюджету, я з цим категорично не згоден. Я залишаюсь прихильником державного фінансування політичних партій, адже саме це робить партії більш незалежними від фінансово промислових груп. Звичайно ж було б наївно вважати, що після запровадження держфінансування з наступного ж дня олігархи перестануть впливати на політику в країні, але це є початком перехідного періоду, коли чимало партійних функціонерів будуть вбачати для себе певні ризики,  якщо вони попадуться на сторонньому фінансуванні.

Ми з Вами вже говорили, що зміна виборчого законодавства в Україні потребує нагального вирішення, в інакшому випадку - якість виборів залишиться старою. В якій формі краще зробити зміни до виборчого законодавства?

Кінцевою метою повинно бути прийняття виборчого кодексу. Але до цього треба прийняти нові якісні закони про парламентські, місцеві вибори, про вибори президента, які  згодом мають ввійти в тіло самого кодексу. Якщо ми зараз почнемо дискусію про виборчий кодекс, боюся, що парламент просто загрузне в цій темі й результату взагалі не буде. 

На мою думку має бути три етапи. На першому етапі парламент на рівні постанов може затвердити концепцію виборчого законодавства, а саме які мають бути основні положення закону про вибори. Це потрібно для того, щоб надалі не політики, а науковці, практики, люди які не займаються політичною діяльністю, щоб саме вони, напрацювали текст виборчого закону,  вже маючи політично вирішені питання в парламенті.  Другий етап - прийняття відповідних виборчих законів, які напрацюють фахівці,  і  на третьому етапі  - прийняття виборчого кодексу. Зараз все більше переконуюсь, що парламенту просто необхідно затвердити концепцію розвитку виборчого законодавства, бо ми досі будемо дискутувати про те, хто, що і для чого вважає. Головне аби було бажання. Складається враження, що політики хочуть просто забалакати цю тему. На словах вони - “за”, а коли переходить до справи, починають співати гарні пісні про те, що виборча система теж не досконала.

Дуже часто законодавство змінюється саме під вибори..

Це одна з найбільших проблем. Завданням мінімум для вирішення цієї проблеми має бути досягнення політичного консенсусу на рівні влади й опозиції про те, що вони не чіпатимуть виборчий закон, адже той хто сьогодні при владі, завтра може бути в опозиції, і навпаки. В нашому житті все мінливо. Стабільність виборчого законодавства можна гарантувати лише одним способом, - це внесення змін до Конституції. Цей варіант громіздкий, але надійний, де варто перебачити, що закони про вибори й референдуми приймаються парламентом лише кваліфікованою більшістю голосів. Саме такі зміни будуть покликані стабілізувати виборче законодавство.

Текст: Антон Баскаков



Загрузка...

Оставьте первый комментарий