Аби бути національним лідером – треба мати нульову здатність до корупції - Гаррі Літ фото

Гаррі Літ - сингапурський вчений-економіст та викладач Наньянського технологічного університету, приїхав до України з лекціями для майбутніх дипломатів Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.

Розказав про досвід Сингапуру та поділився своїми міркуваннями стосовно політичної ситуації в Україні. Вчений був свідком «сингапурського дива». Під час розмови лектор зізнався, що неодноразово зустрічався з батьком Сингапуру - Лі Куан Ю. За час його правління країна, яка не мала навіть природних ресурсів, стала однією з найпрогресивніших в регіоні і в світі. За рівнем прозорості та відсутності корупції «Східно-азіатський тигр» входить в трійку перших країн, та знаходиться поряд з Новою Зеландією та Данією. Чи може Україна використати досвід Сингапуру та на що потрібно робити ставки українським політикам – ми запитали відомого сингапурського економіста Гаррі Літа. Розмова відбулася в день голосування парламенту за відставку прем’єра Яценюка.

Гарі, що можете сказати про українських політиків?

Я думаю, що Україна знаходиться на порозі світлого майбутнього. Звичайно, воно не без проблем та викликів. У вас зараз складна політична ситуація. Так буває в кожній демократичній країні, і Україна теж має пройти через всі ці процеси. Це потребує не мало часу, але я впевнений, що ви впораєтеся. Щоб робити кроки міжнародних масштабів, спочатку потрібно подолати кризу всередині країни. 

Як часто ви буваєте в Україні?

Я був тут минулої осені, теж приїздив  з лекціями.

Які зміни ви помітили в порівнянні з минулим візитом?

Я розумію, що сьогодні у вас надважливий день – в парламенті формується нова коаліція. Хочеться вірити, що зміна влади буде на краще, а не на гірше.  Я думаю, що ви правильно робите, що ступаєте крок за кроком.  Якщо подивитись на досвід Сингапуру, то  Лі Куан Ю йшов до успіху не один рік. Він дуже сильний лідер. Щоб робити кроки міжнародних масштабів, спочатку потрібно подолати кризу всередині країни. 

Відповідаючи на ваше питання – в мене зустрічне: ви готові до того ж, що робив Лі Куан Ю, коли боровся з корупцією? Дуже багато людей скаржилися на те, що він занадто сильний.

Що важливіше для майбутнього політика – освіта та кваліфікація чи моральні цінності та виховання?

Приведу приклад з історії того ж самого Сингапуру.  Лі Куан Ю поєднував всі ті якості, про які ви говорите.  Він мав першокласну освіту, здобуту в Кембриджському університеті, але цього було не достатньо, щоб стати національним лідером. Маючи диплом найкращої школи світу,  ви повинні мати високі моральні якості. Освіта – це базис, фундамент. Якщо у вас диплом університету Шевченка чи Гарварду, це ще не означає, що ви – крутий політичний лідер.  Багато хто з моїх студентів намагалися робити кар’єру в політиці, але у багатьох не вдалося, адже освіта – це лише точка відліку (посміхається). Політик повинен володіти здатністю чути людей. Лі Куан Ю чув людей, він міг надихати, вести їх за собою, мотивувати.  Аби бути національним лідером – треба мати нульову здатність до корупції.

Коли Сингапур отримав незалежність від Малайзії, в країні був дуже високий рівень корупції.  З чого починали?

В нас було багато стратегій по боротьбі з корупцією. Одна з них – прозорість в системі влади та відсутність бюрократії. Все має бути в режимі онлайн. У всіх має бути однаковий рівень доступу до інформації.  Всі мають бути рівні – тому і доступ до інформації має бути у всіх рівний. В Сингапурі все дуже прозоро по цей день. Головне – давати владу людям, котрі мають здібності, а не тим, кого ви знаєте.

Ефективність – це другий важливий фактор. Три дні на відповідь на будь-який ваш запит – це показник ефективності. Наприклад, будь-яка владна інституція в Сингапурі в найкоротший термін має відповідати вам як громадянину, допомогти вам.

Третє , що є надважливим – це меритократія.

Як ви вважаєте, такий принцип може бути імплементований в Україні?

Певною мірою. Вам для цього потрібен дуже сильний лідер, якого будуть підтримувати люди. В Сингапурі ми намагалися імплементувати цей принцип таким чином, щоб людям було від цього якнайбільше користі.  Якщо Сингапур це зробив – Україна теж може. Чому ні? Головне – давати владу людям, котрі мають здібності, а не тим, кого ви знаєте.

Який принцип був обраний, аби дати поштовх розвитку Сингапуру?

Аби відповісти на це питання, треба повернутися на 50 років назад. Тоді був зовсім інший світ - багато країн були за межею бідності. Ми вірили, що коли ми отримаємо незалежність від Британії, то Малайзія забезпечить нам гарний внутрішній ринок. Ми сподівалися, що станемо частиною великої сім’ї з Малайзією. Але через різницю в національній ментальності та філософії, Сингапур був змушений піти власним шляхом. Сингапур вірив у меритократію, Малайзія - в дещо інші речі. 

З самого початку Сингапур боровся за виживання нації. Через відсутність власних ресурсів навіть воду потрібно було імпортувати з Малайзії, аби вижити. Була ситуація, коли уряд Малайзії блокував поставки води, щось схоже з тим, що Росія робила по відношенню до України з газом. В нас не було вибору. Все, що ми робили – було в ім’я збереження нації.

Замість того, щоб експортувати, ми винайшли модель економіки та зробили її глобальною. Це була перша причина «сингапурського дива». Якщо у вас прогрес в економіці – ви зберігаєте націю.  В нас в Сингапурі не було ані бананових плантацій, ані води, щоб пити.  В Україні є прекрасні Карпати, поля. У вашому випадку Україні не потрібен економічний прогрес. Вам потрібно зберігати націю.

Довідка:

Основу економіки Сингапуру складає виробництво електроніки (в європейських, американських, японських та власних сингапурських), суднобудування, сектор фінансових, транспортних, складських, торгових, туристичних послуг. Сприятливий інвестиційний клімат і дружня податкова політика призвели до того, що сьогодні в Сингапурі налічується близько 130 тисяч підприємств малого та середнього бізнесу.

В перші 10 років існування незалежності Сингапуру іноземні компанії на п'ять років звільнялися від прибуткового податку, імпортних мит на сировину та обладнання, отримували можливість прискореної амортизації.

Як відомо, Лі Куан Ю використав не найліберальніші методи боротьби з корупцією. «Почніть з того, що посадите трьох своїх друзів. Ви точно знаєте за що, і вони знають за що», - це дуже відома його фраза. Чи є ці заходи виправданими в Україні, чи допоможе це нашій країні, якби це  стало реальністю?

Безперечно, цей урок можна було б застосувати і в Україні. Корупція – це велика проблема всього світу, не тільки України. Для подолання цього явища повинен бути сильний уряд та сильний лідер. Якщо Ви маєте сильного та політично стабільного лідера, тоді можна говорити про імплементацію реформ. Після того, як корупція у більшій мірі буде подолана, виникнуть і такі явища як меритократія, прозорість, ефективність, продуктивність. Ці речі дуже важливі, щоб впроваджувати реформи. Без них будь-яка ідея в політиці стане мертвою. Все, що ми робили – було в ім’я збереження нації.

Лі Куан Ю зробив дуже грамотну річ у боротьбі з корупцією – значно підвищив заробітну платню державних службовців. Висока зарплатня не спокушає брати хабар. З іншого боку повинен бути страх покарання. Тобто, це так званий метод кнута та пряника, коли повинно бути заохочення і покарання, позитивне і негативне або «інь» та «янь».

Сингапурський міністр, наприклад отримує $1,8 млн. на рік, Обама – лише $400 тис. на рік. Це майже в чотири рази більше при тому, що Сингапур - дуже маленька країна у порівнянні із США.

«Більше всього законів існує там, де процвітає коррупція»(Тацит). Чи існує зв'язок між кількістю законів та рівнем корупції?

Цікаве запитання. Ви запитали в контексті України, чи не так?  Адже в Україні приймається багато законів.

Моя відповідь – і так і ні. Якщо Ви маєте дуже багато законів, дозволів, правил, владою можуть зловживати. Наприклад, щоб відкрити маленький бізнес, потрібно отримати 50 дозволів від різних державних інстанцій. Кожна установа, де потрібно взяти окремий дозвіл, має свої правила та вимоги. Це робить життя складнішим, і одночасно - це легкий спосіб держслужбовцю отримати хабар, щоб спростити життя.

Закони повинні бути спрощені, раціональні. Не потрібно вводити від 20 до 50 дозволів, щоб відкрити власну справу, достатньо 2-3 ліцензій. Обов`язок держави – спростити процес. В Сингапурі відкрити бізнес дуже просто. Не потрібно великої бюрократії.

Чи правда, що в маленьких країнах менше корупції, ніж у великих?

Не можна відповісти однозначно. Сингапур – одна з «найчистіших» країн поряд з Новою Зеландією та Данією. Всі ці три країни – маленькі, де немає корупції. 

Але, є приклади великих країн з низьким рівнем корупції – це Канада та Австралія. Якщо взяти Індію та Китай, то там ситуація набагато гірша.

Наступне запитання, яке Ви мабуть, задасте - чи є зв`язок з кількістю населення? Можливо, адже в Канаді населення значно менше, ніж в Індії та Китаї. Чим більше населення в країні, тим більше вона корумпована.

Україна  має досить велику територію, а кількість населення – не значну. При цьому корупція процвітає.                 

Теоретично, Україна повинна бути «чистою». Але існують у науковій теорії так звані «перешкоджаючі фактори», що впливають на результат. Наприклад, та ж освіта політиків. І їх переживання стосовно того, що вони, не дай Боже, не побудують «імперію» своєї влади.

Які асоціації у Вас викликає сингапурський парламент?

Парламент Сингапуру дуже ефективний, але жоден законодавчий орган не є досконалим. Стосовно українського парламенту, я не був у Верховній Раді. Тому, я не можу оцінити роботу українських політиків. Одне можу сказати точно: Україна переживає складні часи і хоче адаптувати правильні практики, вивчити нову модель управління державою. Тому я тут, щоб поділитися позитивним досвідом Сингапуру. Я вірю, що Ваша країна має світле майбутнє.


Текст:

Анастасія Хомяк, 

Антон Баскаков



Загрузка...

Оставьте первый комментарий