Візит Порошенка до Польщі. Про що президенту варто говорити та про що промовчати фото

2 грудня Петро Порошенко має здійснити візит до Варшави. 

Зважаючи на все нові й нові проблеми у відносинах із нашим західним сусідом, цей візит однозначно не буде простим. Президенту України треба бути готовим до гострих питань та дискусій, а також пам'ятати: деякі дипломатичні відповіді можуть бути не найкращим чином сприйняті вдома.  

Напередодні візиту Інститут світової політики підготував мемо щодо сигналів, які варто було б надіслати польській владі та суспільству.

Під час візиту до Варшави президенту України Петру Порошенку слід:

- відзначити, що українсько-польські відносини мають характер стратегічного партнерства і є стратегічним пріоритетом для України;

- висловити подяку за послідовну підтримку Польщею європейської та євроатлантичної інтеграції України, надання Україні безвізового режиму та продовження санкцій проти Російської Федерації з боку Європейського Союзу;

- подякувати Польщі за всебічну допомогу у здійсненні реформ в Україні; підкреслити, що Україна уважно вивчає польській досвід трансформації та євроінтеграції і вдячна польським радникам за допомогу в питаннях імплементації Угоди про асоціацію з ЄС;

- наголосити, що Україна зацікавлена в тому, щоб Польща розвивалася як сильна, успішна і впливова країна і продовжувала бути надійним партнером України у регіоні та у ЄС, НАТО, ОБСЄ, ООН тощо;

- підкреслити зацікавленість України брати участь у реалізації ініціативи Тримор’я – співпраці країн Центрально-Східної Європи, зокрема, запропонувати Польщі спільно готуватися до наступної зустрічі у рамках ініціативи (має відбутися у Вроцлаві у червні 2017 року).

Щодо безпеки:

- подякувати Польщі за підтримку політики "відкритих дверей НАТО" щодо України і лобіювання українського питання на порядку денному Варшавського саміту НАТО;

- висловити вдячність за допомогу Польщі у протистоянні російській агресії (зокрема, тренування польськими військовими українських інструкторів, надання гуманітарної допомоги, лікування та реабілітація поранених у зоні АТО тощо);

- відзначити успіхи, досягнуті в рамках підготовки ЛитПолУкрБриг, а також привітати приєднання сил та засобів Збройних сил України до оперативного чергування у складі новоствореної бойової тактичної групи країн Вишеградської четвірки;

- підкреслити готовність України ділитися досвідом протистояння гібридній війні, зокрема в рамках розбудови польських сил територіальної оборони;

- запропонувати президенту Польщі ініціювати спільне звернення лідерів країн Центральної та Східної Європи до новобраного президента США Дональда Трампа, в якому були б чітко окреслені аргументи, чому цей регіон важливий для інтересів Сполучених Штатів та трансатлантичної безпеки, а також пояснити загрози, які несе в собі гібридна агресія для регіону;

- наголосити на важливості регіональної співпраці у забезпеченні енергетичної безпеки, зокрема розбудові інтерконекторів у рамках "Східноєвропейського газового хабу" між Україною, країнами Вишеградської четвірки та Румунією;

- наголосити на стратегічному значенні України та Польщі для безпеки східного кордону ЄС/НАТО; відзначити, що з українського боку усунені перешкоди для використання польського кредиту на суму 100 млн євро для будівництва під’їзних доріг та облаштування спільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні і висловити сподівання, що облаштування кордону стане спільною українсько-польською "історією успіху", у тому числі і у боротьбі з нелегальною міграцією.

Щодо питань історії:

- відзначити конструктивний поступ українсько-польського історичного діалогу, зокрема ухвалення "Декларації пам'яті та солідарності" українським та польським парламентами;

- запропонувати План дій щодо історичного діалогу між Україною та Польщею, аби продемонструвати готовність України до такого діалогу і наявність бачення, як цей діалог має відбуватись;

- підкреслити, що вивчення трагічних сторінок українсько-польського минулого є предметом досліджень істориків; будь-яке використання історії з політичною метою є неприпустимим і має бути визнане як таке, що завдає непоправної шкоди сучасним добросусідським відносинам;

- привітати розвиток співпраці між істориками України та Польщі в рамках Українсько-польського форуму істориків; заохотити реалізацію інших ініціатив, спрямованих на деполітизацію та конструктивне вивчення спільного минулого.

Щодо української громади у Польщі:

- подякувати активістам української громади за їхню діяльність як промоутерів українських національних інтересів у Польщі та реалізаторів української публічної дипломатії;

- підкреслити важливість українських трудових мігрантів для розбудови польської та української економік;

- висловити занепокоєння щодо почастішання випадків агресивної поведінки проти українців у Польщі та наруги над українськими могилами та пам’ятниками; закликати польську владу до публічного засудження таких дій, розслідування їх і притягнення винних до відповідальності;

- закликати випускників польських вищих навчальних закладів українського походження повертатися в Україну і долучатися до розбудови української держави;

- ініціювати проведення року української культури у Польщі.

Президенту потрібно бути готовим до запитань про таке:

- поточний перебіг бойових дій на Сході України: дотримання режиму тиші, стан виконання Мінських домовленостей, тощо, а також щодо ситуації в Криму;

- позиція України щодо приєднання Польщі до переговірного формату у рамках врегулювання російсько-українського конфлікту;

- реальний стан реалізації реформ в Україні, імплементації Угоди про асоціацію та боротьби з корупцією;

- проблема повернення ПДВ польським підприємцям;

- відставка Саакашвілі та його роль у політичних процесах в Україні;

- призначення на посади в українському уряді колишніх польських урядовців, які мають неоднозначну репутацію у Польщі, оцінка їхньої ефективності;

- історична політика України, зокрема коли очікується прийняття поправки до закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" про те, що статус борців за незалежність України не поширюється на осіб, дії яких кваліфікуються як злочини проти людства;

- питання, викликані нещодавно опублікованою книгою польських журналістів Збіґнєва Парафіяновича і Міхала Потоцького "Кришталеве піаніно. Зради та перемоги Петра Порошенка".

Для посилення ефекту своїх повідомлень президенту слід:

- звернутися до польської громадськості польською мовою;

- провести відкриту дискусію/дебати за участю ЗМІ, а також зустріч із представниками польського громадянського суспільства.

- подякувати польським журналістам та експертам за постійну пильну увагу до подій в України.

Оставьте первый комментарий