Україна має сплатити 140 мільйонів гривень аби зберегти 8 мільярдів


17.12.2016 16:39:00



Снимок экрана 2016-12-17 в 16.36.49.pngЯрема Ковалів,
голова Державного агентства рибного господарства   

Скільки коштує рибна галузь України? 140 мільйонів гривень. Так-так, ви не помилилися — 140 млн грн або 5,5 млн дол.

Цю ціну державі необхідно заплатити для того, щоб зберегти галузь з річним обігом 8 млрд грн.

Щоб забезпечити продовольчу безпеку в державі та крокувати в майбутнє, де наші діти дізнаватимуться про рибу не з Вікіпедії, а побачивши живою в річці.

140 мільйонів — це бюджет запуску 26 рибоохоронних патрулів у всіх областях, придбання мінімально необхідної техніки.

Ця інвестиція може окупитися для держави за 1,5 року. Підтвердити це можу на прикладі Київського рибоохоронного патруля, єдиного, що вже працює в країні.

За чотири місяці роботи патруль виявив 529 порушень із збитками державі на 1,2 млн грн. З позиції рибних ресурсів України Київщина десь посередині. Є регіони, менш багаті на рибу, а є такі, де риби значно більше, особливо ті, що мають вихід до Чорного й Азовського морів та Дніпровського каскаду водосховищ.

Отож, можемо розглядати Київщину як середній для держави регіон. Ділимо показник київського патруля на 4, щоб зрозуміти результат за місяць. Проектуємо на рік і отримуємо 3,6 млн грн. Далі — на Україну, виходить 97 млн грн.

Саме стільки правопорушень із незаконного вилову риби в Україні може виявити ефективний та оснащений рибоохоронний патруль.

Для порівняння: попередники рибоохоронного патруля, органи рибінспекції, які ми ліквідували через численні нарікання на їх неефективність та корумпованість, за 2015 рік по всій державі виявили таких порушень у 4,5 разу менше — всього на 20,5 млн грн. Про детінізацію промислу тоді взагалі не йшлося.

Оцінивши цю нехитру математику, бачимо, що інвестиції в оснащення нового рибоохоронного патруля окупляться для держави за 1,5 року. Це дуже добрий показник навіть для бізнесу, а для сфери державного контролю, на яку останні десять років скаржиться кожен третій українець, це конче необхідно.

Більш того: якісно зміниться підхід до контролю над виловом риби. Не секрет, що цифра офіційного вилову риби в Україні — 80 тис тонн на рік — занижена в рази. Частина експертів говорить, що реальний показник становить 200 тис тонн.

Дехто навіть стверджує, що реальний вилов більший за офіційний удесятеро. Цей показник включає і браконьєрський вилов, тобто риболовлю без дозвільних документів у промислових масштабах, і необлікований промисел, коли рибалки ловлять рибу на основі державного дозволу, але умисно занижують свої улови.

З початком роботи Київського рибоохоронного патруля на Київщині ми спостерігаємо зменшення тіньової частини вилову риби. На Канівському водосховищі вилов зріс на 57%, на Київському — на 30%. Просто тому, що патруль перевіряє рибалок під час вивантаження та оформлення партій риби.

Це не спеціальні операції, а якісний щоденний контроль. Тепер уявіть: якщо такий значний приріст став можливим на Канівському водосховищі, то скільки риби можна вивести з "тіні" на Одещині та на Азовському морі?

Роботу рибоохоронного патруля ми посилимо через сертифікат походження риби, над яким працюємо разом з експертами, а також через систему дистанційного моніторингу та звітності про промисловий вилов риби.

Системи моніторингу дозволять патрульним та іншим контрольним органам отримувати інформацію про вилов риби в режимі реального часу за допомогою інтернету, GSM та супутників. Перевірити достовірність даних можна буде в будь-який момент — і під час вилову риби, і під час її здавання та переробки.

Запроваджені ці новації будуть вже у 2017 році, а донорську допомогу із їх розробки та впровадженням надають Генеральна комісія з питань рибальства у Середземному та Чорному морі при ФАО (ООН), Естонія та Норвегія.

Ми набираємо до патруля мотивованих людей, які прагнуть змін. Кадрові конкурси проходять із залученням представників місцевої влади та громадськості. В кінці листопада вони відбулися у Харківській, Одеській, Тернопільській областях і ще тривають у Чорноморському, Миколаївському та Івано-Франківському управліннях.

Нові люди — це важливо, але це ще не все. Якщо не створити для них нормальних умов роботи, не дати нормальну зарплату, техніку, пальне, то навіть найбільші патріоти галузі на самому ентузіазмі довго не протримаються.

Питання із заплатою агентство вирішило самостійно завдяки внутрішній оптимізації. Київський рибоохоронний патрульний спочатку отримував 4,5 тис грн, в кінці року — 7-8 тис грн, а план на 2017 рік — 8–10 тис грн.

Разом з представниками Євросоюзу розробляємо зміни до законодавства, що дозволять нам виплачувати патрульним надбавку: 25% від суми накладених ними штрафів за тяжкі порушення правил рибальства та браконьєрський вилов риби.

Для розуміння ситуації: в органах рибоохорони базова зарплата становила 1,2 тис грн. Навіть не знаю, як це назвати: зарплатою чи закликом до корупції?

Не кращою була ситуація із забезпеченням управлінь пальним. При необхідності патрулювати акваторію на воді по кілька годин щодня управління на місяць отримували лише триденний запас пального. Цю проблему ми теж владнали.

Невирішене одне питання: техніка. Її нема. Від рибоохорони залишився брухт. Патрульним потрібні сучасні економічні човни та авто. На це необхідно 140 млн грн. Це не ідеальний варіант оснащення і не оптимальний, це необхідний мінімум.

Порівняно з фінансуванням інших правоохоронних та контрольних органів ця сума невелика, зате вона може принести хороші результати в масштабах галузі для відтворення рибних запасів і зменшення браконьєрства.

Ми обговорювали оснащення патруля з риболовною громадськістю, отримали підтримку, внесли відповідні пропозиції у державний бюджет на 2017 рік. Однак з документа ця графа чомусь зникла. Проект бюджету, який наступного тижня розглядатиме Верховна Рада, не передбачає виділення таких коштів.

Виникає питання: чи потрібні Україні риба та її рибна галузь?

Так, в країні війна, ситуація в економіці непроста, але без грошей реформ не буде. Україні потрібен рибоохоронний патруль. Нашій найбільшій у Європі площі водних поверхонь, 11 мільйонам рибалок-любителів, 30 тисячам працівників галузі.

Прошу народних депутатів підтримати реформу і виділити кошти на рибний патруль. Як я вже говорив, він поверне їх державі через півтора року.



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook и ВКонтакте: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.
g47_dec

Новости партнеров