Снимок экрана 2017-03-14 в 11.35.46.pngМаксим Яковлєв,
політичний експерт

Україна, Грузія, безвіз: числа і політика

Політика Сполучених Штатів Америки щодо скасування візового режиму з країнами опирається на чисельний показник відмови у візах, який враховує, скільки було подано візових заявок, скільки було відмов, та кількість апеляцій, що були переглянуті в позитивний бік. Якщо відмов менше 3%, то візи для громадян такої країни США можуть скасувати. Україні до безвізу з США далеко: у 2016 р. ми мали 40,83% відмов, 2015-го – 34,03%. Для наших сусідів за ці ж роки статистика становила – для Білорусі 14,87% та 12,53%, для Росії за тими ж роками 9,29% та 10,24%. Показники по Україні є вищими, ніж по Білорусі та Росії, але порівняно до показників відмов американцями у візах по Грузії справи в нас йдуть краще: у 2016 р. показник відмов у Грузії склав 62,82%, а 2015-го р. - 50,58%, або іншими словами: з десяти заявників в Україні американську візу не отримали минулого року четверо, а в Грузії з десяти – шестеро, натомість, грубо заокруглимо, в Росії й у Білорусі один-двоє з десяти лишилися без візи.  Для США безвізовий режим – передусім справа чисел, коли зі ста охочих лише троє і менше не отримують візи.

Залізної цифри для скасування візового режиму країни Шенгенської угоди не мають. За останніми оприлюдненими цифрами, відмова у шенгенських візах за 2015 р. по Україні складала 3,4% при середньому рівні 6,2% відмов по всіх заявках до країн шенгенської зони. Числа – словами: зі ста заявників на візу в Україні орієнтовно троє її не отримують, а в цілому з умовних сотні аплікантів з усіх країн, що потребують віз, таких шестеро. В два рази – показник непоганий. Відмови по усіх представництвах країн шенгенської зони для Росії за 2015 становили 1,3% (з умовної сотні охочих візу не отримає одна людина). Показник для Білорусі порівняно з Україною: в нас візу не отримують троє зі ста заявників, в Білорусі шенгенську візу не отримують троє… з тисячі, бо для Білорусі показник відмов у візах - 0,3%. Проте безвіз одержують не Білорусь з Росією, а Грузія, показник якої у загальних відмовах у шенгенських візах становить 12,9%, в два рази більше, ніж по усіх країнах, які подавалися на шенгенські візи, і в 3,8 рази більше, ніж по Україні, яка станом на зараз краща за цим показником, ніж Молдова перед своїм безвізом – 4,8%. У Грузії з сотні заявників вважайте 13 візу не отримують. Для країн Шенгенського договору вочевидь візовий режим – справа політики, а не чисел.

29 січня 1976 р. Єврокомісія подала Раді міністрів тодішньої Європейської Спільноти звіт щодо заявки Греції на членство, в якому були викладені усі застереження й занепокоєння, і попри те, що звіт не містив безпосередньої резолюції «членом ЄС Греції не бути!», багато в чому він був справді настільки критичним, що ця теза читалася між рядків. Як відомо, Греція стала членом ЄС 1981 р. і  стала «моделлю» для подальшого вступу Іспанії та Португалії 1986-го р. Вступ Греції – рішення передовсім політичне, далеке від врахування чисел, і це ми не говоримо ще про Грецію в Єврозоні.

Станом на зараз Сербія є унікальною країною, бо її громадяни можуть їздити без віз до країн Шенгенської зони, до Росії і до Китаю, а таким «набором безвізу», крім неї, можуть похвалитися лише Маврикій та Сейшельські острови. Безвізовий режим з Росією та ЄС Сербія одержала 2009 р., а з Китаєм – з початку цього року. Це – політика, а не числа.

У грудні 2015 р. Косово висловило не просто «занепокоєння», а справжній шок: Єврокомісія повідомила, що в планах на розгляд безвізового режиму є лише Грузія та Україна, Косово не включають. Станом на зараз з косоварським паспортом до ЄС можна в’їхати лише з візою, а от до Куби, з якою в Сербії безвізовий режим за договором аж 1966 р., та до Сейшелів з таким паспортом в’їзд заборонений. Це – теж політика, якій далеко до врахування чисел.

Числа і політику для України не завжди можна так категорично розвести. П’ятого березня минулого року телеканал NewsOne у прямому ефірі проводив телефонне опитування. Глядачам на питання «Безвізовий режим для України – це …» пропонувалося обрати між такими варіантами: справа честі або зайвий тягар?  Числа на екрані невпинно вказували на те, що для більшості глядачів їздити без віз до європейських країн – тягар, а не справа честі. Але як далекоглядно було сформульовано питання: політика й числа – «два в одному» – привалили нас своїм тягарем, коли нарешті запрацювала система електронних декларацій (вимога для безвізу!) і ми побачили числа, які приховати не вийшло. Що з цим робити далі і як будувати вільну від корупцію, демократичну державу – це теж для нас справа «два в одному», бо це і тягар, і справа честі для кожного громадянина України. Грузія раніше почала процедури на шляху до скасування візового режиму – і це справа чисел. Справа честі для України – бути солідарними з грузинами в їхній радості, не впадати в оспівану українську істерику, що Європа нас «підманула – підвела», а продовжувати свою політику й гнути свою лінію. Ми виконуємо свої зобов’язання, провадимо внутрішню роботу, розбудовуємо нову європейську державу, і якщо в цій своїй політиці ми будемо впевнені й наполегливі, числа за нею підтягнуться. Без використання на свою користь вдалих для себе обставин і наполегливої роботи, не було б Греції в ЄС та Єврозоні, Сербії з багатьма безвізами, і не буде успішної й багатої України, бо ми – не Косово, і далеко не Сейшели…

 

Оставьте первый комментарий