Соцпакет має бути обов’язком держави, а не вільною ініціативою роботодавця фото

Сергій Саранов – президент громадської організації «Міжнародна спеціальна антикорупційна колегія», президент Міжнародного благодійного фонду Преподобного Сергія Радонезького, громадський діяч, ініціатор понад ста соціальних і благодійних проектів.

 

 «Я маю повний соцпакет» - цю фразу ми звикли чути в американських фільмах про успішних людей, які будують кар’єру та відчувають на собі реальний соціальний захист. Наші реалії трошки інші: в Україні часто ототожнюють поняття «соціальний пакет» та «соціальні гарантії». Спираючись на це, українські роботодавці пропонують людям типові гарантії праці (оплачувана відпустка, 8-ми годинний робочий день, соціальне страхування, оплата лікарняних та відряджень) під виглядом соціального пакету. При цьому більшість з цих роботодавців - розвинені компанії, найчастіше з іноземним капіталом. 

 

Насправді, за своїм визначенням соціальний пакет – це набір компенсацій та пільг, які роботодавець надає за власною ініціативою для комфорту співробітників. Цей інструмент забезпечує справедливі та комфортні умови праці, які спонукають до ефективної роботи. Також він допомагає втримати висококласних спеціалістів, адже боротьба серед передових компаній за кращі кадри дуже висока. 

 

Ми вважаємо, що соцпакет має бути обов’язком держави, а не ініціативою роботодавця. Українці заслуговують на гідні умови праці та на обов’язкове отримання соцпакету як в державному, так і в приватному секторі. 

 

За зразок ми маємо брати практику розвинутих країн світу. В них соціальний пакет є важливим елементом соціально-трудової сфери, який визначає ступінь розвитку, збалансованості та перспективності системи трудових відносин. 

 

Наприклад, в Німеччині різні типи соціальних пакетів включають грошову підтримку, часткову оплату житла/опалення/водопостачання, пільги на проїзд у транспорті та навіть пільги на відвідування басейна/музеїв/музичної школи. А в сусідній Білорусі соцпакет складається з оплати мобільного зв’язку, додаткових лікарняних, часткового погашення витрат на транспорт, медичне страхування, безкоштовні обіди, пенсійне страхування та додаткове навчання. 

 

Беручи до уваги світовий досвід та побажання українців, в «український» соцпакет можна включити:

  1. 1. отримання безвідсоткового кредиту на житло/авто/інші особисті потреби,
  2. 2. користування корпоративним мобільним зв’язком,
  3. 3. оплачуваний проїзд на роботу та з роботи громадським транспортом (або компенсація витрат на особисте авто),
  4. 4. проведення медичного огляду, 
  5. 5. страхування життя, 
  6. 6. тренажерний зал для співробітників, 
  7. 7. відвідання тренінгів та семінарів. 

 

Продовжуючи цю думку, пропонуємо розглянути в таблиці реальний рівень заощаджень, які б отримав кожен українець за умови впровадження подібного гарантованого соціального пакету.

 

 

Як вам такі цифри? Згідно таких розрахунків працівник зможе заощадити 600-7600 (не враховуючи власний транспорт та кредити) гривень НА МІСЯЦЬ. Саме ці кошти кожного місяця витрачають зайняті на роботі люди, аби мати змогу працювати та добиратися до роботи, що є вкрай несправедливим, коли прожитковий мінімум складає 1921 грн, а мінімальна заробітна плата – 4173 грн. Впровадження соціальних пакетів дасть змогу працівникам використовувати заробітну платню відповідно до своїх бажань та потреб, а не для того, щоб «доїхати до офісу».

 

Важливо: місцем надання соцпакету має бути КОЖНЕ підприємство незалежно від форми власності, а об’єктом отримання - КОЖЕН співробітник. 

 

Соціальний пакет, який надаватиметься за такими умовами, має влаштувати обидві сторони трудового процесу. Для керівників та власників компаній він стане дієвим інструментом стимулювання до кращої праці. А для співробітників - надійним механізмом соціального захисту. Саме тому впровадження такого нововведення є вкрай необхідним вже сьогодні по всій території України.

 

Оставьте первый комментарий