Вигиринский.jpgАндрій Вігірінський, 
заступник керівника ГО "Публічний аудит"

Схоже, що в останні тижні серпня, напередодні спекотної осінньої сесії, єдиним генератором справді чогось важливого та інформаційно змістовного є виключно Міністерство фінансів України. Тиждень тому ми аналізували зміни до Податкового кодексу України, які поряд з тим, що концентрують у руках відомства значний обсяг повноважень (а відтак і відповідальності), покликані стимулювати сферу бізнесу та полегшити відносини підприємств із фіскалами, перетворивши останніх у дійсно сервісну, а не інквізиційну службу.

Мова буде йти навіть не про інтерв’ю пана Данилюка, в якому він, не соромлячись, відверто говорив про наявні проблеми в бюджетному процесі (очікуване недовиконання бюджету на кінець року на 17 млрд грн за рахунок «ефективного Білоуса» та його приватизаційних потуг; 7,7 млрд від спецконфіскації, а правильніше її нереалізації; недовиконаних показників по зборах від ренти за видобуток газу – 4,4 млрд, нафти — близько 4 млрд, янтаря — 1,5 млрд), ще й чітко зазначив, що недореформи (як-то: електронне декларування) на сьогодні є причиною відсутності іноземного фінансування, а це в свою чергу (макроекономічна допомога, а якщо простіше, кредит від ЄС, який мав піти на фінансування бюджетних витрат та на аналогічні цілі, – $ 1 млрд кредитних гарантій США) ставить під велике питання можливість виконання бюджету на поточний рік та може призвести до секвестру в частині витрат, основні статті якого, як би хто і що не думав та не гадав, — це пенсії, субсидії та інші соціальні виплати.

У цьому випадку ризиків декілька.

Перший: можна здійснити традиційні запозичення на внутрішньому ринку, закривши очі на цільовий показник дефіциту бюджету за результатами року, що, до речі, теж є контрольним маяком співпраці з МВФ, але до чого це призведе? Правильно – до інфляції та подальшого знецінення гривні.

Другий варіант: скоротити видатки, що, зрештою, тільки посилить очікуване соціальне збурення, оскільки вже не стоятиме питання про підвищення прожиткового мінімуму, мінімальних пенсій та зарплат.

Отже, обидва варіанти, м’яко кажучи, не є такими, які б влаштовували правлячу еліту, оскільки можуть скоротити її період «правління», що в плани явно не входить. Таким чином, якщо інстинкт самозбереження існує, він повинен змусити перебороти власні комерційні інтереси. Більше того, міністр фінансів хоч про це прямо і не зазначає, але недвозначно дає зрозуміти: якщо ініціативи його команди не знайдуть підтримки та не впроваджуватимуться в життя — цілком вірогідною буде його відставка.

Чому на цьому акцентується увага?

Проблема в тому, що й Уряд-камікадзе Яценюка, й Уряд-камікадзе Гройсмана покликані були змінювати країну, впроваджувати реформи. Однак із цим не складається. Не тому, що вони невмілі (мова зараз саме про Мінфін), а тому, що це міністерство — гаманець, який визначає, на що держава витрачає, а на що – ні. Відповідно, якщо Ви не впливаєте на те, як Ваш власний гаманець наповнюється, але несете відповідальність за фінансування витрат, Вас така ситуація влаштовувати не може. От із Данилюком і Яресько відбуваються подібні історії. Ініціативи є, і вони не найгірші, однак ті, від кого вони залежать, грають, таке враження, на користь іншої команди. Тоді постає питання, у випадку зміни міністра, а чи захоче ефективний управлінець прийти на заміну двом попередникам, розуміючи, що йому, попри всі потуги, не вдасться реалізувати свої починання. Сенс? Очевидно, що сенсу немає.

Коли комусь цікаво, чому сьогодні гривня по відношенню до долара дешевшає, аналізуйте перспективу, яку бачать інвестори та підприємства внутрішнього ринку, а вона, говорячи відверто, не демонструє покращення і росту, незважаючи на покращення прогнозів росту ВВП у 2017 році на цілих 0,4 % за прогнозами МЕРТ. Вона натомість свідчить про те, що проблеми можуть прогресувати.

Прихованих змістів чи конспірологічних змов у цьому немає, це просто результат діяльності Верховної ради та Адміністрації Президента.

Втім, повернімось до суті. Цього тижня Мінфін запропонував для громадського обговорення проект змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.

Документ цікавий насамперед тим, хто на практиці зіштовхувався з адміністративним порядком оскарження податкових повідомлень рішень. На перший погляд він покликаний забезпечити розширення можливостей захисту своїх прав та відстоювання інтересів платників податків, а рішення органу оскарження, принаймні виходячи з запропонованих положень, не буде copy pust акту.

Так, зазначений документ передбачає можливість скаржника заявити клопотання про відкритий розгляд скарги, яке апріорі не може бути відхиленим. Відкритий розгляд передбачає, що контролюючий орган розглядає доводи скаржника у відкритому засіданні, під час якого присутній платник податків, та інші особи, про участь яких він заявив клопотання: представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; представник центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику; Уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України, або його представник; представник Ради бізнес-омбудсмена та представники засобів масової інформації. У випадку, якщо платником податків заявлено клопотання про участь у розгляді скарги інших осіб, то контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобов’язаний не пізніше, ніж за 3 робочих дні до дати проведення засідання повідомити електронною поштою таких осіб, зазначивши: дату, час і місце розгляду скарги; найменування скаржника; дату отримання скарги; суму грошового зобов'язання, що оскаржується; можливість ознайомитись із матеріалами перевірки на вимогу таких осіб.

Поряд із цим, якщо клопотання платника податків про відкритий розгляд не заявлено, воно відбувається в закритому режимі, виключно за участю платника податків особисто, податкового агента або уповноваженого представника та/або адвоката.

Розширений перелік прав платників податків передбачає такі можливості:

• брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто, через податкового агента або через представника та користуватися правовою допомогою адвоката;
• ознайомлюватись із матеріалами перевірки та адміністративного оскарження в електронній та письмовій формі, робити з них копії, виписки за допомогою технічних засобів;
• здійснювати технічну фіксацію засідання за допомогою фото-, кінозйомки, відео-, звукозапису;
• заявляти клопотання про участь та надання пояснень під час розгляду осіб, що проводили перевірку, приймали рішення; про присутність під час розгляду скарги представників засобів масової інформації.

Контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення, зобов'язаний самостійно надіслати до контролюючого органу вищого рівня, який розглядає скаргу, в електронній та/або письмовій формі всі документи, які підтверджують правомірність прийнятого рішення, протягом 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення про оскарження рішення.

Особливі вимоги ставляться і до рішення за результатами розгляду скарги, головне — воно має бути вмотивованим. У свою чергу вмотивованим визнається рішення, яке містить конкретні посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, а позиція контролюючого органу в ньому висловлена по суті всіх важливих вимог чи заперечень платника податків.

У мотивувальній частині рішення обов’язково вказуються результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; пропозиції залучених осіб; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, пропозиції центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та регуляторну політики, інших осіб.

Зазначені зміни, якщо запрацюють у повній мірі, принаймні мінімально створять можливість констатувати, що адміністративне оскарження є не лише етапом перед судовим оскарженням, а принаймні частково надає можливість платникові податків відстояти свої права. Змога залучати незацікавлених осіб та представників ЗМІ, у свою чергу, дасть можливість надати процесу розгляду публічності в резонансних випадках і забезпечить принаймні мінімальні гарантії об’єктивності розгляду.

Такі ініціативи корисні, але чи вдасться їх реалізувати в умовах протистояння Мінфіну та ДФС, а також у світлі змін до ПК України — побачимо вже зовсім скоро.

Ще ряд новин, пов’язаних між собою наскрізними темами грошей, бідності, оплати праці та субсидій, породили представники вінницької діаспори.

Так, у вівторок, Гройсман заявив: «Настав час, коли ми запропонуємо варіант, яким чином вирішити питання початку, який дасть можливість достойно оплачувати працю українських громадян, а також відновити соціальну справедливість у пенсійному забезпеченні. Найближчим часом ми презентуємо не популістичні, а реальні кроки, які люди відчують».

За його словами, заробітна плата українських громадян є недооцінена, її потрібно детінізувати, знищити системи «зрівнялівок», дати можливість побудувати якісну систему пенсійного забезпечення.

«Ми все дуже чітко прорахували, яка є позиція, і презентували її українському суспільству. Ми це зробимо спільно із підтримкою фракцій коаліцій Парламенту, фракцій, які готові будуть підтримати такі необхідні рішення, спільно з Президентом», – зазначив він.

Про очікуваний зміст цієї концепції вже неодноразово вказувалося в цьому тижневику – кому цікаво, прочитайте попередні номери.

Інша складова цього інформаційного блоку – заяви, озвучені міністром соціальної політики України Андрієм Ревою. Із його слів, рішення про зарахування двох прожиткових мінімумів людям працездатного віку при оформленні субсидії покликане стимулювати населення до офіційного працевлаштування та сплати податків. У такий спосіб держава бореться з тіньовою економікою та прихованою зайнятістю.

Трапляється так, що здорові молоді люди працездатного віку декларують відсутність доходів, бо не навчаються, не перебувають на військовій службі, не працюють тощо. А за які ж кошти вони живуть? «Стверджую: в Україні немає людей, які отримують доходи, менші за офіційний прожитковий мінімум. Логічний висновок: такі молоді люди або не хочуть працювати, або просто приховують свої доходи. Але вони претендують на субсидію», – наголосив Рева.
Міністр каже, що неофіційні доходи отримує величезна кількість українських домогосподарств. Не сплачуючи нічого до бюджету, громадяни, які працюють у тіньовому секторі економіки, хочуть отримати субсидію в максимальному розмірі.

Не готовий стверджувати, що ці його слова далекі від реального стану справ. Це частина традиційного укладу життя українців, позиція: чому я повинен віддавати щось цим бюджетним корупціонерам. У той же час така позиція була б повноцінною за умови, якби він її оголошував у 2012–2013 роках – до того, як понад 150 млрд грн заощаджень українців просто зникли в банківській системі, коли гривня стала коштувати втричі менше в перерахунку на товари та послуги. Варто розуміти, що дійсно є люди, які отримують мінімальну зарплатню або й менше, оскільки просто тримаються за робоче місце, адже іншого поки немає. Раціонально було б говорити про легкість працевлаштування, коли міністр доповів би про результати реалізації стратегії подолання бідності в Україні, коли сказав би, що Уряд за рахунок інвестицій у промисловість забезпечив зростання ВВП, створив стільки-то робочих місць. Проте стратегія в нас на декілька років, а соціальні видатки потрібно скорочувати вже сьогодні (причини читайте на початку цього тижневика). Тому держава за рахунок потенційно анонсованої концепції підвищення заробітних плат та справедливого пенсійного забезпечення ставить за мету дуже прості речі: скоротити бюджетні витрати соціально незахищеним, а також наповнити бюджет для фінансування Пенсійного фонду на 2017 рік (очікуваний дефіцит у порівнянні з поточним + 15 млрд, на рівні понад 150 млрд грн).

«І ось тепер до питання справедливості. За обсягом субсидія, скажімо у скромної вчительки, яка тяжкою, напруженою працею заробляє гроші і чесно сплачує податки, не повинна бути меншою, ніж у тих, хто не декларує жодної копійки доходу, але при цьому споживає газ, світло і т.д. на рівні з іншими. Зарахування до сукупного доходу двох прожиткових мінімумів (2900 грн) дещо вирівнює ситуацію і змушує офіційно непрацюючу особу сплатити більше коштів за спожиті комунальні послуги, оскільки субсидія в неї зменшується. Вона (особа) може уникнути такого негативного розвитку подій, якщо офіційно працевлаштується хоча б на мінімальну зарплату й почне сплачувати податки до бюджету. Хто не працює, той не їсть. У цьому і є принцип соціальної справедливості», — зауважує Андрій Рева.

Тіньова економіка на сьогодні становить 40 % ВВП України. Це майже 200 млрд грн, наголошує міністр. «Наше завдання – детінізувати фонд заробітної плати. Ми уже підготували законопроект щодо суттєвого реформування системи оплати праці, який дозволить підвищити соціальні стандарти і покращити матеріальне становище українців. У вересні він разом із проектом Державного бюджету на 2017 рік буде поданий до Верховної Ради України», – резюмує міністр соціальної політики.

Нагадаю, що 27 квітня 2016 року Кабмін постановою № 319 вніс зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848. Відповідно до документа, субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається, виходячи з розміру середньомісячного сукупного доходу осіб, а субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, – виходячи з річного доходу осіб за попередній календарний рік.

Для працездатних осіб (крім осіб, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах і проживають разом з батьками чи іншими членами родини та осіб, призваних на строкову військову службу), середньомісячний дохід яких протягом періоду, за який визначається сукупний дохід, менший від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на такий період, у розрахунок субсидії за кожний місяць зазначеного періоду включається місячний дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб у відповідному періоді. В окремих випадках за рішенням районних, районних у м. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або комісій, які ними утворюються, для осіб, які проживають у сім’ях, що опинилися в складних життєвих обставинах, у розрахунок субсидії може включатися місячний дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб у відповідному періоді.

Тобто, цитуючи міністра, якщо людина працездатного віку не працює, не служить в армії, не вчиться, їй із 1 травня 2016 року під час оформлення субсидії сукупний дохід розраховується у розмірі двох прожиткових мінімумів – 2900 грн на місяць.

Це стосується лише працездатних осіб. Водночас серед них є ті, хто насправді перебуває в складних життєвих обставинах. І тоді комісія при розгляді заяв від таких претендентів на субсидію, якщо згадані обставини дійсно підтверджуються, може встановити державну допомогу з урахуванням одного, а не двох прожиткових мінімумів.
  
Чому це важливо?

Відповідно до постанови Кабміну від 27 липня 1998 р. № 1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії» громадяни, які зареєстровані і фактично проживають у житловому приміщенні (будинку), сплачують частку середньомісячного сукупного доходу, яка визначається за такою формулою:

Ро = Кд/Кг х Рг,
де:
Ро — частка плати за послуги;
Кд — відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму;
Кг — базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії – два прожиткових мінімуми на одну особу;
Рг — норма плати за житлово-комунальні послуги – 15 % відсотків
середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.

Ось і виходить, що чим більший показник розміру середньомісячного доходу домогосподарства на особу, тим менше доводиться компенсувати з бюджету. Таким чином, піднявши для непрацюючих (яких майже усіх прирівняли до таких, що приховують доходи) розрахункову оцінку доходу до рівня двох прожиткових мінімумів Уряд частково скоротив видатки на соціальну сферу за рахунок бюджету. 

А тепер уявімо ситуацію, за якої концепція, яку планує запровадити Уряд, передбачає (а вона дійсно розрахунково на попередніх стадіях це передбачала) підвищення прожиткового мінімуму до 2500 грн. Тобто, для розрахунку субсидії для непрацездатних використовуватиметься вже показник у два прожиткових мінімуми, а це вже не 2 900 грн, як про це сьогодні говорить Рева, а 5 000 грн. Наслідки прості: цим безробітнім та прирівняним до них, у яких офіційно відсутні джерела доходів, доведеться розрахунково сплачувати майже удвічі більше. При цьому статус особливо складних життєвих умов, доведеться доводити ще комісії.

Ось така весела осінь очікує на українців: із повною невизначеністю в рівні цін, курсі гривні, міжнародному фінансуванні, підвищеними тарифами та потенційному скороченні обсягу нарахованих субсидій. 

Із Днем Незалежності!

Оставьте первый комментарий