Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює розробку єдиної Стратегії розвитку транспортної галузі


02.08.2017 10:32:00



Снимок экрана 2017-08-02 в 10.36.39.pngВіктор Довгань,
заступник глави Мінінфраструктури з питань європейської інтеграції

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює розробку єдиної Стратегії розвитку транспортної галузі, включаючи залізничний транспорт, порти та авіасполучення, з метою формування в Україні прозорого та конкурентного транспортного ринку.

Сьогодні нам потрібна стратегія розвитку транспорту – і по залізниці, і по автомобільних дорогах, і по портах, і по авіасполученню. В той час, коли всі у світі нарощують свій логістичний потенціал, ми його просто втрачаємо – через відсутність стратегії, через недостатню прозорість й відкритість транспортної галузі.

У кожної компанії, яка тут присутня, є чітка стратегія і чітка мета. А ми постійно грузнемо в якихось окремих питаннях і конфліктах, у нас в галузі досі немає чіткого бачення стратегії розвитку і кінцевої мети. А між тим інфраструктура має стати якісним сервісом для економіки.

Міністерство інфраструктури України разом з європейськими експертами розробили проект Національної транспортної стратегії – 2030.

Цей проект враховує як анексію Криму та Донбасу, так і набуття чинності Угодою про асоціацію з ЄС.

Ми провели регіональні обговорення в Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові та Полтаві та визначили пріоритетні інфраструктурні проекти.

В Одесі ми визначили три проекти: побудова нової злітно-посадкової смуги (цей проект оцінюється приблизно у $150 млн), окружної одеської траси ($100 млн) та бетонної дороги Одеса–Миколаїв ($150 млн).

У Львові – створення європейської колії зі Львова, вантажний термінал з вузької на широку колію та пасажирське сполучення Львів–Варшава. Також обговорювався проект північної об’їзної дороги, це складова проекту Гданськ–Одеса.

У Харківській області визначено такі пріоритетні інфраструктурні проекти: будівництво метро в Харкові (вартість – близько $370 млн), яке може бути профінансовано за рахунок кредитів ЄБРР та ЄІБ; запровадження електронного квитка в Харківській області; планується також завершення будівництва в аеропорту Харкова. В Полтавській – будівництво мосту біля Кременчука ($330 млн).

Ми активно працюємо над чотирма великими проектами.

Ми отримали фінансування на новий Кременчуцький міст, але його проект ще допрацьовується, початок будівництва заплановано на 14 вересня. Також ми оновили ТЕО щодо Подільсько-Воскресенського переходу, виділили на нього 1,2 млрд грн, розморозили його будівництво.

Вже готове ТЕО на Миколаївський міст, чекаємо на відповідь від японського кредитного агентства JICA. Ще цього року нам потрібно розібратися з мостом-довгобудом у Запоріжжі.

Для відновлення сполучення по Дніпру вперше за весь час незалежності виділені кошти на ремонт шлюзів. Останнього разу туди ступала нога інженера у 1988 році. Це критична ситуація з точку зору екологічної безпеки, це вже не просто питання водного сполучення.

На весь комплекс робіт треба близько 600 млн грн, ми даємо поки що 100 млн. Це бюджетні кошті, включно з допомогою Європейської комісії.

Також ми домовилися з європейськими банками про залучення кредиту в 50 млн євро. У вересні маємо підписувати договори на фінансування робіт, які стартують наступного року, а саме закінчення ремонту інших шлюзів. На це піде 20 млн євро.

Решта коштів буде спрямована на поглиблення Дніпра на окремих ділянках і, можливо, на якусь портову інфраструктуру. Це небагато коштів. Щоб річка запрацювала, треба дві речі: кошти, і це ми вирішуємо кредитом в 50 млн євро, та ухвалення закону про внутрішній водний транспорт.

Загалом ми орієнтуємося на цифру $350-500 млн на кожний регіон.

Зараз відкрито хороше вікно можливостей із залучення кредитних ресурсів, як європейських, так і китайських. Адже від наших сьогоднішніх кроків залежить, якою буде інфраструктура України завтра.



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров