circle (10).pngВадим Івченко, 
Народний депутат України

Бачення проблем та перспектив розвитку аграрного сектору економіки, а також розвитку сільських територій в більшості громадян, експертів і політиків доволі поверхневе. Воно базується на нав'язаних штампах розкручених медійними персонажами, які в більшості далекі від аграрного виробництва: зняття мораторію, дотації, субсидії, децентралізація, об'єднання, збільшення валового збору врожаю - сировини на експорт.

Чи вирішення цих проблем і є шляхом до заможності наших селян, до формування справжніх сільських господарів на українській землі? Відверто скажу — скоріш за все ні. Єдине, що може врятувати становище з вимираючими селами - поєднати між собою аграрне виробництво та підвищення якості життя на селі. Тому, що це дві взаємопов'язані складові.

Коли аграрне виробництво почне позитивно впливати на якість сільського життя, а не лише на нарощування експорту, коли якість сільського життя почне позитивно впливати на аграрне виробництво, а не на підвищення тенденцій еміграції з сіл, тоді і тільки тоді ми зможемо рухатися у напрямку сільського розвитку, про який сьогодні лишень можна мріяти, та до формування класу заможних селян.

Сьогодні політика розвитку аграрного сектору економіки в країні перекошена. Держава роками рухається в напрямку нарощування валового виробництва, збільшення валютної виручки та цифр відправлених на експорт сировини при цьому забуваючи і про селян і про громади, і господарства в яких вони працюють - про їх достаток, а також про продовольчу безпеку держави. В результаті маємо надмірні запаси дешевої продукції в країні, але яку не в змозі придбати більшість громадян України. Ще за часів існування стародавнього міста Вавілон, одного із найбагатших міст історії, було висловлення: "Процвітання нації залежить від фінансового благополуччя кожного громадянина"!

Такі дії призводять до того, що галузі аграрного сектору функціонують окремо одна від одної, замість того, щоб разом досягти такого важливого соціально-економічно балансу. Країна з кожним роком збільшує видатки на соціальну сферу (виплати по безробіттю, субсидії та інше), які цьогоріч сягнули майже 80 млрд грн (10% всього бюджету країни).

Потрібна нова політика, нові цінності і нове стратегічне бачення розвитку аграрного сектору економіки і тільки після цього можна буде зробити вагомий крок для сільського розвитку, для формування гідних умов життя і праці на селі, для економічної спроможності громад та для підвищення конкурентоспроможності малого підприємництва на селі.

Тож звідки буде братися економічна основа для поліпшення життя громадян? На моє переконання саме з підвищення рівня доходів з аграрного виробництва якомога більшої кількості громадян та господарств, а не з валового збору врожаю лише декількома десятками аграрних структур. Економіка річ вперта, чим більше сільських жителів будуть отримувати доходи від ведення аграрного виробництва, тим більше коштів будуть надходити в економіку їх сімей та громад, а тому і загалом в країну. Таким чином, у господарств з'являться кошти для зростання, в тому силі вони стануть фінансово спроможнішими в доступі до землі, як до головного засобу виробництва, а не як до засобу накопичення капіталу чи предмету спекулятивного перепродажу.

Сформується ринок покупця сільськогосподарської землі, а не ринок продавця, і саме з цього моменту можливо буде починати дискусію про відміну мораторію. Почнуть користуватися попитом послуги і товари суміжних секторів економіки, а в громадах з'являться кошти на відбудову сільської інфраструктури, в тому числі і соціальної. Все це в економіці називається мультиплікаційний ефект. Як кажуть - гроші почнуть крутитись на селі.

В нас є бачення розвитку нової аграрної політики України за європейським зразком. Воно фокусується саме на заможності сімей та економічному добробуті громад, як невід'ємної складової галузевого розвитку. Громадяни повинні уникнути соціальної залежності від держави, а та, в свою чергу, отримає ще більшу валютну виручку від експортованої кінцевої продукції. Але найголовніше - держава матиме надійний тил в особі середнього класу, який є самодостатнім, і без соціальних пільг, трансфертів, міжнародних траншів зможе забезпечити сім'ю як батько, громаду - як її мешканець, а державу - як її громадянин, де відновлюються роль та ринкові позиції господарств, на які опираються економіка сім'ї і громади, що нівелює соціально-економічні проблеми в країні та навантаження на бюджет, де забезпечується формування справжніх сільських господарів української землі, де зростають соціальні стандарти і гарантії для життя на селі.

Самі такі цінності і принципи нової аграрної політики України і мають бути остаточними та забезпечувати розвиток аграрного виробництва, кардинально поліпшити якість життя і праці сільської України, а головне забезпечити випереджаючий сільський розвиток.

Аграрна галузь потребує не тільки уваги та підтримки, але і докорінної зміни вектору її розвитку!

А якщо говорити в цілому, то сільське господарство чи не єдина галузь, яка за рахунок праці, землі, сонця може виручити на зовнішніх ринках валюту і швидко вкинути її у внутрішню економіку у вигляді масового попиту на продукцію інших галузей. Інші галузі потребують мільярдів доларів додаткових вкладень!

Оставьте первый комментарий