бакуменко_блог.jpgОлександр Бакуменко,
народний депутат України

На засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин 1 червня відбулося довгоочікуване заслуховування інформації щодо діяльності Національної академії аграрних наук України (НААН).

Академія є державною науковою організацією, яка здійснює фундаментальні наукові дослідження, організовує, проводить та координує прикладні дослідження з проблем агропромислового комплексу. До складу НААН входять 257 наукових установ, підприємств, організацій (без суб’єктів АР Крим), з яких 58 наукових установ, підприємств і організацій підпорядковано безпосередньо Академії, у тому числі 9 Національних наукових центрів, 30 інститутів, 8 дослідних станцій, Біосферний заповідник “Асканія–Нова” ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека, Державне видавництво “Аграрна наука”. У системі Академії працюють близько 20 тис. осіб, з яких у наукових установах майже 8 тис., серед них наукових працівників 4,2 тис., у тому числі 327 доктор і 1583 кандидатів наук. Персональний склад Академії налічує 101 дійсних членів (академіків), 104 членів-кореспондентів, 63 іноземних і 28 почесних членів – провідних учених аграрного профілю.

Першим із доповіддю виступив Президент Національної аграрної академії наук України Гадзало Ярослава Михайловича, який розповів про діяльність НААН у 2015-2016 роках, науково-виробничий потенціал Академії, основні напрямки наукових досліджень, результати діяльності державних підприємств. Також Ярослав Михайлович відзначив, що не зважаючи на скорочення кількості наукових установ та наукових співробітників останнім часом, Академії все ж таки вдалося зберегти свій якісний потенціал. Далі про особливості розвитку рисівництва за сучасних умов розповів директор Інституту Рису НААН Дудченко Володимир Вікторович. Про насінництво та авторські права - директор Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН Кириченко Віктор Васильович. Про селекційні досягнення в рослинництві та проблеми експансії сортів іноземної селекції в Україну - директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН Роїк Микола Володимирович. Про особливості господарювання державних підприємств дослідних господарств мережі НААН в умовах сьогодення, проблеми та пропозиції доповіли директор ДПДГ «Степне» Інституту свинарства Сокирко Петро Григорович та директор ДПДГ імені Декабристів Полтавської ДСГДС імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ НААН Цибенко Володимир Григорович. Про нові можливості розвитку науки доповідав заступник академіка-секретаря Відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку Володін Сергій Анатолійович. Також із доповіддю виступив Карасик Юрій Михайлович - Герой України, Заслужений працівник сільського господарства України, Радник Президентів та Прем'єр Міністрів України, двічі Міністр АПК України. Він зауважив, що для того аби не загубити українську науку потрібна синергія в роботі НААН, Міністерства аграрної політики та продовольства і Верховної Ради України.

По завершенню доповідей, народні депутати України,члени Комітету у своїх виступах відзначили що Академії потрібно допомогти повернути борги і створити нормальну систему оподаткування державних підприємств, науку необхідно підтримувати за умови існування чіткої стратегії її розвитку, наукові напрацювання повинні сприяти розвитку сільського господарства. Також члени Комітету віздначили необхідність залучення ефективних інвестицій з метою збереження наукового потенціалу, підтримали пропозицію НААН щодо розробки та прийняття законів, що дадуть можливість надавати в оренду на конкурсних засадах землі ДПДГ, щодо приватизації неефективних працюючих ДПДГ, які знаходяться в стадії банкрутства шляхом їх розпаювання тощо. На завершення Комітетом було прийнято рішення інформацію НААН взяти до відома та доопрацювати резолюцію засідання в найкоротші терміни, тому інформація буде надана згодом.

Я вважаю, що ми спільно повинні напрацювати шляхи розвитку, нові форми фінансування науки, ефективні методи співпраці з бізнесом, створити економічно сприятливі умови для здійснення наукової і науково-технічної дільності, макисмально усунути штучні бар'єри та бюрократичні перепони на усіх рівнях.

 

Оставьте первый комментарий