Руслан Соболь

Голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу, громадський діяч

 

Захист прав працівників, чи тиск на роботодавців - Мінсоцполітики пропонує змінити законодавство.

 

Нещодавно Міністерство соціальної політики виступило з законодавчою ініціативою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця».

 

З одного боку, будь-яка ініціатива має право на життя, головне розуміти її мету, механізми реалізації і результат. З іншого, в конкретному випадку, зміст документу не дає відповіді на поставлені попередньо акценти.

 

Аналізуємо текст документу, яким передбачається:

 

- стягнення з роботодавця пені в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки виплати заробітної плати, якщо термін цієї затримки перевищує 15 днів;

 

- право працівника тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки на термін більше 15 днів виплати належної йому заробітної плати.

 

Крім того, працівнику пропонується виплатити компенсацію в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат (за останні 12 місяців) у разі порушення справи про банкрутство роботодавця або припинення трудового договору в разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи.

 

Неоднозначно даний документ оцінюють як роботодавці, так і працівники. Ключова проблема в тому, що в нас нерівномірні попит і пропозиція в кадровому питанні. Так званий "кадровий дефіцит", який переходить в "голод" вже давно змусив роботодавців різними способами утримувати фахівців. Натомість ринок тіньових зарплат і не влаштованих офіційно працівників не дає їм жодних гарантій, навіть якщо відповідна законодавча ініціатива і знайде підтримку в парламенті.

 

Роботодавці згідні, що фахівці мають мати належне грошове забезпечення і систему соціально-правових гарантій. І вони самі стимулюють дотримання таких норм в своїх компаніях. Якщо держава хоче посилити цю увагу і виступити гарантом фінансового забезпечення працівників, треба все ж починати з виведення економіки з тіні та боротьби з зарплатами в конвертах. В іншому випадку захистити права працівників на отримання належних йому коштів з оплати праці відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №173 «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця» буде вкрай важко.

 

Ідея надання працівникам додаткових гарантій у вигляді так званої «фінансової подушки» хороша. Але державі в особі Міністерства чи уряду треба розібратися, чи вигідна їм процедура регульованого банкрутства підприємств. Адже фінансові виплати тоді ляжуть на бюджет, зокрема соціальні фонди, які без нововведень в мінусі.  

 

Не захистять запропоновані чиновниками норми закону і таку категорію працівників, як різноробочі. Адже рівень оплати праці в них щоденний, або погодинний. Це досить поширена міжнародна модель залучення працівників на різні поодинокі або короткотривалі роботи. Україна теж не виняток в такому запиті на працю.

 

Якщо уряд хоче зробити робочий механізм забезпечення працівників гарантіями фінансового характеру, треба також звернути увагу на роботодавців, і можливо, запитати в них, яким чином на підприємствах вже зараз стимулюють фахівців, і як їм забезпечують в рамках однієї компанії перспективи кар'єрного і фінансового росту. Діалог між бізнесом та владою цілком міг би забезпечити напрацювання дієвого документу задля посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця.

 

Оставьте первый комментарий