Фармацевтична мафія в обхід ProZorro завищує ціни


12.08.2017 18:59:00




dsc08032.jpgОльга Веретільник,
юрист, Центр протидії корупції

Система публічних закупівель економить мільярди, однак підприємливі замовники знаходять нові способи обійти її заради власної наживи. Наживи на хворих.

Після запровадження системи публічних закупівель ProZorro фармацевтичні ділки втратили доступ до централізованих закупівель та 5,9 млрд грн.

Тепер Міністерство охорони здоров'я закуповує ліки через міжнародні організації, і 68% постачальників — це прямі контракти з виробниками.

Через це українські дистрибутори ліків пішли в регіони, де бюджети немалі бюджети, а контролю майже нема.

Усе відбувається відповідно до законодавства, і притягнути до відповідальності голову тендерного комітету лікарні, який купує ті самі препарати вдвічі дорожче, ніж у сусідній області, майже неможливо. Абсолютно законно можна придбати одну і ту ж кількість одного і того ж лікарського засобу за дуже різними цінами.

Схема №1. Реєстр захмарних цін

У 2008 році для боротьби із завищенням цін на ліки Кабмін ухвалив постанову №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби".

Відповідно неї, ціни для оптових постачальників не можуть перевищувати вказану в реєстрі ціну плюс 10%, а для аптек — плюс 25%. Плюс 7% ПДВ на ліки. Тобто якщо ціна на препарат у реєстрі 100 грн, то аптека може продати його максимум за 133,75 грн, а на державних торгах — за 117,7 грн.

Отже, ліки можуть постачатись за цінами, значно вищими, ніж на ринку. Разом з тим, вони легалізуються через завищення оптової ціни у реєстрі. Ось кілька прикладів того, що ціна у реєстрі в кілька разів вища від ціни продажу препарату в Україні.

Снимок экрана 2017-08-12 в 19.03.46.png

Така різниця у цінах дозволяє продавати препарати в рази дорожче без усякого ризику. Дистрибутори можуть закладати собі маржу 200-300% і без перереєстрації підвищувати ціни або закладати в завищені ціни "відкати" на державних закупівлях.

Якщо лікарня придбає ліки за найвищою ціною, голова тендерного комітету за це не відповість. Формально він нічого не порушив, оскільки уклав договір за нижчою ціною, ніж встановлює реєстр. Така собі легалізована переплата.

Схема №2. Об'єднання різних ліків в один лот

Якщо купувати в одному лоті 20-30 найменувань препаратів різних виробників, то на участь в тендері подадуться лише ті фірми, які мають доступ до всього переліку.

Якщо додати в лот ліки, які виробляє лише один виробник, встановити вимогу про надання гарантійного листа від виробника та інші дискримінаційні вимоги, то кількість учасників закупівлі знизиться до прогнозованого рівня — двох-трьох.

Закон "Про публічні закупівлі" забороняє встановлювати в тендерній документації дискримінаційні умови. Однак поняття "дискримінаційні умови" не врегульоване, бо ситуації, що виникають в ході закупівель, надто специфічні. Об'єднання багатьох препаратів різних виробників в один лот — це дискримінаційна умова чи ні?

Іноді — так, але Аудиторська служба, АМКУ і підрозділ внутрішнього контролю якогось замовника так не вважатимуть. На їх думку, замовник має право формувати предмет закупівлі на свій розсуд. Тим більше, що на тендер прийдуть кілька постачальників, зазвичай "домовлених", тож формально конкуренція буде.

"Київський обласний онкологічний диспансер" 15 грудня 2016 року за результатами відкритих торгів уклав договір на закупівлю ліків для з ТОВ "Фармадіс" на 9 946 172,16 грн. За договором було придбано 29 найменувань ліків в одному лоті.

Тобто умовою перемоги в тендері була можливість поставки всього переліку ліків. Іншою умовою було надання гарантійного листа від виробника.

Однією з 29 позицій був препарат з речовиною "Трастумаб", 150 мг. В Україні зареєстровані лише два такі препарати і обидва — одного виробника — французької компанії "Хофман-ля рош": "Герцептин" та "Трастумаб". Для українського ринку французи перепаковують їх в українській компанії "Люмєр-фарма".

За дивним збігом обставин компанія-дистрибутор "Фармадіс", яка виграла тендер, та компанія-виробник "Люмєр-фарма" належать до орбіти однієї особи — Петра Багрія.

Маючи один ексклюзивний препарат з 29-ти, на інші можна виставляти будь-яку ціну. Таким ексклюзивним препаратом був "Епірубіцин". Київський онкодиспансер на цих торгах купив його по 1 187 грн, тоді як Національний інститут раку — по 620 грн.

Схема №3. Графік поставок

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу, при укладенні договорів сторони мають право погоджувати будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Тож в договорі про закупівлю ліків можна передбачити різні строки поставки товару: за графіком, протягом певного часу після подання заявки та за погодженням сторін.

На дату поставки впливає багато факторів: обсяг товару, період виробництва, час на імпорт, наявність товару на складі. Зазвичай виробництво триває 2-6 місяців, тому важко перемогти в тендері і швидко поставити ліки, якщо постачальник не впевнений, що заздалегідь переможе і не поставить ліки на склади наперед.

 


Так, Хустська районна лікарня встановила в тендерній документації умову поставки препарату протягом трьох-шести годин. Вочевидь, лікарня заздалегідь очікувала побачити на своєму тендері підприємство, що знаходиться в цьому місті, бо ніхто інший не буде поставляти товар з такою швидкістю. Перемогло ТОВ "Хустфарм".

Ціни "Хустфарму" істотно перевищували межі, визначені реєстром оптових цін. Пропозицію слід було відхилити, але препарати купили. Після звернення Центру протидії корупції ціни були знижені до максимальної межі, дозволеної в реєстрі.

 


Інший приклад — Ямпільська центральна районна лікарня. Її тендерний комітет уклав договір про закупівлю медикаментів та виробів медичного призначення, об'єднавши в один лот 148 найменувань ліків та 37 найменувань медичних виробів. "Наші гроші" порахували, що ціни закупівлі були вищими, ніж в середньому в Україні.

Тендерна документація передбачала поставку товару протягом доби або негайно. Переможець ФОП О. Ткач надав лист, що продаж товару буде здійснюватися з аптечного пункту №1 аптеки "Пігулка+", що знаходиться на території лікарні.

За дивним збігом обставин на дату проведення тендеру співзасновником ТОВ "Пігулка+" був Костянтин Ліваковський — головний лікар цієї лікарні.

Схема №4. Кулуарні домовленості між учасниками

Дві компанії — ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." та ТОВ "Компанія "Укроптпостач" — регулярно беруть участь в процедурах закупівель фармацевтичної продукції разом.

У більшості випадків вони були єдиними конкурентами на торгах. Коли в тендері беруть участь лише вони, суми їхніх пропозицій відрізняються на 1-3%. Коли ж з'являється третій учасник, розрив у ціні між двома ТОВ збільшується до 30-40%.

 

Приклад, коли на торги не виходили інші учасники


 

Приклад, коли на торги виходив інший учасник


Зазвичай обидві фірми пропонують замовнику товар одного виробника та підтверджують можливість поставити товар гарантійним листом одного і того ж виробника. Часто цим виробником є українська компанія "Юрія-фарм". Тимчасом конкуренти зазвичай пропонують товар інших компаній.

 


 


Таку "конкуренцію" легко пояснити, як і гарантійні листи від одного виробника. Компанія "М.Т.К" зареєстрована за однією адресою з виробником "Юрія-фарма" — на території столичного Інституту фтизіатрії, вулиця Амосова, 10. Обидві компанії мають одного засновника — Миколу Гуменюка, який працює у цьому ж інституті.

"Юрія-фарм" входить до Асоціації виробників ліків, президентом якої є Петро Багрій, пов'язаний з фірмою "Укроптпостач" — найчастішим "конкурентом" "М.Т.К." на торгах.

Схема №5 — технічні конкуренти

На тендер Ямпільської центральної районної лікарні подалися лише два учасники. Різниця в ціні пропозицій — 800 грн. В учасника з дорожчою пропозицією — ФОП Іван Загробський — були відсутні всі документи, передбачені тендерною документацією. Навіть якби він запропонував нижчу ціну, у нього все одно не було б шансів.

У цей же період він брав участь у тендері на ремонт покрівлі Ямпільського будинку культури. Підприємець продемонстрував чудове знання законодавства та здатність читати тендерну документацію, підготувавши нормальну тендерну пропозицію. Таким чином, на тендері в лікарні Загробський був лише технічним кандидатом.

За законом "Про публічні закупівлі" пропозицію учасника торгів, який подав менш вигідну пропозицію, не оцінюють на відповідність вимогам тендерної документації, тож у Загробського не було потреби старатися там, де він не збирався перемагати.

Схема №6. "Допрозорі" закупівлі

У системі ProZorro можна знайти договори на суму від 190 000 грн до 199 999 грн.

Так, Київська міська клінічна лікарня №2 уклала угоду на закупівлю невідомих ліків з ТОВ "Галафарм" на 199 999,95 грн. Харківська міська лікарня №18 придбала у ДОРП "Обласний аптечний склад" наркотичні засоби на 199 990 грн. На 199 тис, бо до 200 тис грн не потрібно проводити тендер і можна укладати угоди напряму.

Замовникам заборонено дробити предмет закупівлі з метою уникнення процедур закупівель. Тобто якщо у вас є 250 тис грн на ліки, ви не можете укласти дві прямі угоди по 125 тис грн кожна, а повинні проводити торги. Проте ви можете вирішити, що зараз вам необхідно менше препаратів і купити їх тільки на 199 тис грн, а через місяць написати, що потреба зросла, і докупити ще на 50 тис грн.

Таким чином, ніщо не заважає замовнику в межах чинного законодавства укласти угоду на 199 999,95 грн напряму з улюбленим постачальником. Для прикладу, Лозівське медичне територіальне об'єднання у січні 2017 року уклало три угоди з ТОВ "Аметрін ФК" на 199 854,6 грн, 199 859,52 грн та 198 813,70 грн.

Моніторинг цін, проведений "Нашими грошима", виявив, що окремі ціни в договорах були вищими, ніж в середньому в Україні. Після публікацій в "НГ" угоди розірвали.

Чому неProZorro

Описані тут проблеми не є законодавчими. Закон "Про публічні закупівлі" та Господарський кодекс мають набагато ширшу сферу регулювання, ніж закупівлі ліків, тому їх не можна пристосувати до нюансів специфічної галузі, не зашкодивши іншим.

Також це не вада ProZorro. Система пропонує стандартизовані процедури, що підходять для прозорої купівлі максимальної кількості різних товарів.

Проблема полягає у відсутності специфічних порядків та процедур, що регулюють закупівлі ліків, механізмів відстеження ефективності їх придбання та покарання для відповідальних осіб замовника, якщо закупівля явно неефективна з їхньої вини.



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров