Віталій Скоцик - доктор економічних наук

 

Отже, перейдемо до конституційних регламентів державної влади. 

Назвемо спочатку основні сутності, якою повинна бути державна влада в Україні. Працездатність і ефективність кожного суб'єкта визначається запасом його вільної енергії. Це та частина всієї енергії, яка може бути витрачена на виконання зовнішньої роботи і поповнена припливом енергії сонця. Коли мова йде про суспільство, то це я та частина повної енергії кожної ланки суспільства:  громади, району, громади-міста, яка може бути вільно використана на виконання зовнішньої роботи і поповнена їжею, сном, відпочинком, добрим словом, молитвою, спортом, мистецтвом, навчанням тощо.

Отже, система державної влади також передбачає фізичну економію. Звідки береться інформація на Землі? Як би вам не видавалось дивним, але від засвоєння сонячного випромінювання. Тож усе  зростаюче вміння засвоювати й використовувати величезний потік сонячної інформації є чи не найважливішим завданням людства, зокрема і в Україні. Вміння дається освітою, а освіта – наукою. Тому наука і освіта  є головною і найсильнішою виховною і рушійною силою сучасного суспільства. 

Колись у Японії, що капітулювала після атомних бомбардувань, її імператор Хірохіто у зверненні до народу сказав: «Тепер я не знаю, що нам робити, тож будемо вчитися». Ці великі слова стають для нас, українців, актуальними тепер, після колишнього комунізму і перед теперішнім олігархізмом, після величних внутрішніх революцій –  Помаранчевої і Гідності, у стані нашої війни на Сході, перед загрозою російського імперіалізму і його всеохоплюючої брехні як у самій Росії,  так і в усьому світі. 

У сучасних суспільствах зі сталим розвитком забезпечені високі рівні виробництва, технології, мистецтва, охорони здоров’я і середовища. Існують розумно врівноважені рівні якісного побуту. Отже, турбота про інтелектуальний розвиток суспільства стає найбільш пріоритетною. Ці істини потрібно пам'ятати для того, щоб існували конструктивні стосунки між державною владою і одиницями самоврядування: громадами-містами, районами та сільськими громадами.

Державна влада має мати такі форми організації, які б забезпечили Україні входження у стійкий сталий розвиток. Тому державна влада України повинна складатися з чотирьох гілок: законодавчої, виконавчої, судової і ви, мабуть, здивуєтесь, але ще і науки. Чому науки пояснимо далі у наших статтях, посилаючись на результати широких дискусій людей, які були задіяні в різних робочих групах, щодо написання нової справжньої Конституції України, коли ми прийшли до висновку, що обов’язково має бути поки що незвична і непритаманна для України четверта гілка державної влади – наука. 

Отже, законодавча влада в Україні представлена Верховною Радою - двопалатним парламентом, що складається з Сенату (верхньої палати) та Національних Зборів (нижньої палати). Виконавча гілка представлена  Президентом та його урядом, або ж прем'єр-міністром та його урядом. Судова –судами і Вищою радою юстиції. Наука – Національною академією наук та науковими інститутами. 

Але НАН України розглядається не як автономна одиниця, яка живе за своїми внутрішніми правилами. В основі має бути все те, що було закладено ще Павлом Скоропадським на початку минулого століття: тобто це має бути об’єднання усіх наукових резервів нашої країни, які дають можливість створювати конкурентні переваги.  У даному випадку НАНУ має працювати у тісній співпраці з Радою національної безпеки і оборони України.

Цілком новим баченням у виписаному проєкті є двопалатний парламент. І тут потрібно детально аргументувати для чого нам потрібен двопалатний парламент. Тому докладно опишемо нову структуру Верховної Ради з верхньою палатою, Сенатом, і нижньою, Національними Зборами.

До речі, така система законодавчого органу працює в дуже багатьох країнах світу, і, що саме цікаво, що це дійсно ефективно. Якщо подивитись на захід – Польщу,  то там це функціонує багато років, якщо на схід, наприклад, у РФ цей інструмент також працює достатньо давно і ефективно.

Отже, про  Сенат. Сенат створюється один раз. Він працює постійно і до його складу входять ротаційні й постійні сенатори. Ротаційні сенатори обираються на основі загального виборчого права. Постійними сенаторами довічно є: Президенти і голови Сенату, які склали свої конституційні повноваження. Чому це важливо? 

Бо кожна людина, яка займає найвищу посаду в нашій держав повинна нести відповідальність до кінця свого життя за рішення,  які приймала, будучи президентом. Президент не може думати, що, відпрацювавши один чи два терміни, він  повернеться до звичайного життя. Ні, він має розуміти, що він несе відповідальність до останнього свого дня за все те, що було зроблено ним під час керування країною. Тому це має бути законодавчо врегульовано.

Сенат складається з чотирьох постійних палат: Палати Старійшин, Палати економіки і планування, Палати територій самоврядування та Вченої Думи. Саме Вчена Дума є продовженням гілки державної влади – науки.

Палата Старійшин має у своєму складі  ротаційних сенаторів і постійних сенаторів – президентів і голів Сенату, що склали свої повноваження. Вона досліджує становище держави і готує законопроекти, які визначають міжнародні та міждержавні відносини України, а також до законів, що стосуються безпеки і оборони України, веде нагляд за діяльністю Вищої ради юстиції. Голова Вищої ради юстиції на час перебування на цій посаді стає членом Палати Старійшин із правом дорадчого голосу.