Снимок экрана 2017-06-08 в 22.59.45.pngАльона Шкрум,
народний депутат Верховної Ради 8 скликання

#6268 або 46 тисяч доларів за життя 

_ _ _
...Людина - істота соціальна, дуже швидко звикає до усього, пристосовується до будь-яких умов. Такий же в нас механізм психологічного захисту. 

Ми вже всі звикли до війни, до повідомлень з АТО, навіть до похорон хлопців, до збору грошей на протези та лікування тим, хто повернувся.

Але неможливо звикнути до розповідей і сльоз дружин військовослужбовців, які втратили своїх чоловіків, залишились самі з 4 дітьми і говорять тобі: 
"Як же так, що ми нікому не потрібні. Мій же Володя/ Віталік/ Семен не ховався, пішов воювати, відслужив, був поранений. А коли захворів - ми стали всім непотрібні. Ми самі з 4 дітьми-сиротами і боргами за лікування. Що нам робити?". 

- - -
Ось історія, яка повторюється на фронті вже тисячі разів:

Військовослужбовець переохолоджується в окопі та захворює. Він не лікується, бо йому не до того, він зайнятий і купа завдань. Отримує ускладнення. Далі - пневмонія. Його лікують, але лікування довго не допомагає. І його звільняють зі служби через непридатність до неї "за станом здоров'я". 

Дома його чекає дружина з дітьми і мати, вони довго збирають гроші на його лікування. Але солдат помирає. Після чого - дружина не отримує ні копійки допомоги чи компенсації, передбаченою законом, бо формально чоловік помер НЕ на службі, а уже після звільнення з неї - у лікарні.

Будь-яка нормальна країна надає компенсацію сім'і військового, якщо він помер навіть через 6 місяців чи 1-2-3 роки після звільнення, але саме через травми та хворобу, що отримав на війні. 

Але не наша держава і не наші державні діячі. 

Пан Полторак відповідає на емоційні листи дружин дуже просто: "законом не передбачена виплата компенсації вам за померлого чоловіка, адже він помер через день/місяць/тиждень після звільнення". 

Держава цинічна, держава жадібна, державна машина лицемірна. 

Держава оцінила життя свого військовослужбовця в - 46 тисяч доларів одноразової грошової допомоги його родині. 

Але якщо військовослужбовець помирає після звільнення від травм, поранень, хвороб, що отримав на службі - його родина не отримує ні копійки. Жодноі.

Ім залишаються - лише рахунки за лікування та борги. 

Ми ж подали дуже простий законопроект, напрацьований "Юридичної сотнею" разом з МІнОборони, який припинить це приниження і дозволить виплачувати компенсацію родинам померлих військовослужбовців, якщо вони померли через хворобу чи поранення/ травму, які отримали під час служби. 

Все дуже просто, от тільки вже 2 МіСЯЦЯ (!) профільний комітет пана Пашинського НЕ розглядає на комітеті ні наш законопроект, ні особистий альтернативний пана Пашинського та пані Чорновол. 

Пан Пашинський навіть не попросив за процедурою у ГНЕУ зробити висновок на ці закони. 

Сьогодні я знову слухала розповідь жінки, що втратила чоловіка після довгої хвороби, на яку він захворів у АТО. Коли служив. 

Вона плаче на брифінгу, а я сиджу поряд і не знаю, що мені їй сказати, і як пояснити.... 

Що пояснити? Що профільний комітет Нац безпеки та оборони, який би мав ще 3 роки тому подібний проект напрацювати і невідкладно провести у залі, усе учорашнє засідання Комітету присвятив "державній зраді" Юлії Тимошенко за газовий договор 2009 року, але так і НЕ розглянув законопроект про компенсацію родинам погиблих воїнів...? 
- - - 

....Я не можу звикнути до цинізму, до низості духу, до байдужості до всього, крім бабла і політичної вигоди. 
Я не хочу у це вірити. 

Я не можу звикнути до того, що наша країна розділена навпіл. Що у країні - безмежна прірва. 

З одного боку - герої, люди, які здатні покласти життя за Україну та іі громадян, які волонтерять, жертвують гроші і час, і частинку свого серця, які кожен день боряться, в яких ця війна пробудила всі найкращі, найвищі людські якості.

З іншого боку - ті, кому фіолетово, у кого війна відкрила найгірше. Хто байдужий до страждань, хто думає лише про себе та заробляє на цій війні.

- - - 
Я обіцяю дружині загиблого АТошника, що зроблю все, щоб ВР прийняла даний закон. 

ВР має це зробити до "канікул" - прийняти будь-який з альтернативних зп і врегулювати це питання. 
Як? Лише змусивши комітет розглянути закон і швидко винести його у зал. 

Тому всі наступні середи я буду проводити у компанії членів комітету з питань безпеки та оборони. І прошу про підтримку колег, журналістів та вас усіх.

Оставьте первый комментарий