ЄС - не вихід для каталонців


18.10.2017 13:34:00



Чи варто у ЄС відмовитись від традиційних національних держав та проголосити "Європу регіонів"? Каталонії це видається виходом з політичного лабіринту, але для ЄС може завершитись хаосом, вважає Бернд Ріґерт.

Каталонія не є єдиним регіоном в Європі, який намагається здобути більше незалежності. Шотландія, Південний Тіроль, Аландські острови, Фландрія, можливо, також Баварія. Цей список не є повним. При цьому деякі регіони прагнуть здобути не власну державність, а лише отримати більшу автономію. У деяких же - як от у Шотландії чи Каталонії - кінцевою метою є незалежна національна держава. Такі відцентрові рухи розглядаються Євросоюзом щонайменше з суперечливими почуттями. Оскільки вони ставлять під питання порядок існуючих національних держав. А захист цілісності держав, які є членами ЄС, є частиною угод Євросоюзу.

17370343_303.jpg

.

Для Євросоюзу такі речі є прийнятними лише у тому разі, якщо сама держава у демократичний спосіб змінить власну конституцію. Як приклад тут можна навести входження Німецької Демократичної Республіки до складу Федеративної Республіки Німеччина у 1990 році або розпад Чехословаччини на дві незалежні держави у 1992 році. Однак, Чехія і Словаччина приєднались до ЄС набагато пізніше. Також і можливий вихід Шотландії зі складу Сполученого Королівства хоча і був би, на думку Євросоюзу, небажаним, але з правової точки зору не становив би проблеми, оскільки Великобританія у цілому погодилась на проведення шотландського референдуму. На відміну від Каталонії, де Іспанія заперечує право каталонців на референдум.

Кожне рішення - в індивідуальному порядку

Кожен випадок - індивідуальний і відрізняється від інших. Відбувся, наприклад, вихід Косова зі складу Сербії, що, утім, визнали не всі держави ЄС. Або розпад багатонаціональних держав Югославії та Радянського Союзу. Колишні частини цих держав на сьогодні є членами ЄС. Однак на сьогоднішній день видається неможливим визнання незалежності Каталонії іншими державами-членами Європейського Союзу. Уряд Каталонії не повинен мати щодо цього жодних марних сподівань.

Але яким може бути рішення у перспективі на майбутнє, щоб уникнути конфліктів між регіонами та державами, зі складу яких вони прагнуть вийти? Чи є на це якась європейська відповідь? Уже робляться перші кроки у напрямку "Європи регіонів", яку раніше час від часу пропонували. За збігом обставин, минулого тижня у Брюсселі проводив засідання "Комітет регіонів" - орган на зразок парламенту, у якому представлені 350 регіонів усіх 28 держав-членів ЄС. Утім, Комітет регіонів є лише дорадчим органом. Законодавчу владу у ЄС ділять національні держави у Раді ЄС та Європейському парламенті, який обирається шляхом прямого голосування.

Пропозиція позбавити влади у ЄС національні держави та підвищити роль таких регіонів, як Каталонія, Каринтія чи Шлезвіг-Гольштейн, зробивши їх справжніми носіями європейської ідентичності, хоча і має шарм з точки зору державної теорії, але на практиці, скоріше, неможлива для реалізації.

Держава чи регіон?

Федералізація національних держав, які склались історично, може бути складною справою. Адже існує не лише регіональна любов до батьківщини, але й національна ідентичність, яка так просто не зникає. Зрештою, сепаратисти в Каталонії хочуть не стільки бути регіоном в Європі, скільки повноцінною державою, оскільки вважають, що каталонці формують окрему націю. І ось тут термінологія і визначення розмиваються. Що таке нація, що таке регіон, що таке конфедерація?

Сьогодні усі 28 членів ЄС та 750 євродепутатів повинні об'єднатись, щоб визначитись. Якщо національні держави були б замінені в ЄС регіонами, які визначені на даний момент, тоді у кожному саміті брали б участь не 28 національних держав, а 98 регіонів. Ці регіони приблизно відповідають федеральним землям, які існують у Німеччині. Але ж може бути і ще більш дрібний розподіл. Якщо взяти за основу такі регіони, як адміністративний округ у ФРН, тоді ми мали б 276 регіонів. Якщо взяти за основу розподілу на регіони район або департамент у Франції, то тоді цифра зросте до 1342. Така Європа із сьогоднішніми її повноваженнями була б некерованою.

До речі, цифри взяті з європейського статистичного відомства Євростату. Воно чітко ділить ЄС на регіони від першого до третього порядку (NUTS), оскільки державні дотації та структурна допомога в ЄС вже сьогодні плануються та вираховуються на такому дрібному рівні. Розподіл на регіони не вирішив би політичну проблему, яка є у Каталонії. Нації, які самовизначились та які  почувають себе "пригнобленими" у Європі, як вважає частина каталонців, повинні більш чітко зрозуміти, що державний суверенітет та роздробленість у наш час не принесуть жодного справжнього успіху. Каталонцям слід намагатись змінити Іспанію, а шотландцям - Великобританію. Неправильно апелювати у цьому питанні до Європи. 



Подписывайтесь на аккаунт Грушевского,5 в Twitter, Facebook: в одной ленте - все, что стоит знать о работе украинского и мировых парламентов.

Новости партнеров